У всьому світі, і Україна тут не виключення, продовжується ріст ринку Центрів обробки даних (ЦОД).
Згідно з даними дослідження аналітичної компанії IDC, дата-центри сумарно займають площу більш ніж 160 квадратних кілометрів, за розмірами це приблизно як Князівство Ліхтенштейн!
Що стосується нашої країни, причиною не в останню чергу є пожвавлення української економіки. Кількість трафіку невпинно росте і постачальники послуг прагнуть бути ближчими до своїх клієнтів. Наростає також і тренд “хмарних” сховищ. Зазвичай для бізнесу їх використання насправді є набагато дешевшим, ніж утримання власних “стійок”. Технології змінюються дуже швидко, не багато компаній можуть встигати за розвитком всіх технологій, а от профільні компанії (ЦОД, дата-центри) - можуть, адже це їх профільний бізнес.
Одними з найбільших споживачів послуг дата-центрів лишаються банки. Банківська сфера також змінюється до невпізнаваності. Наступає ера банків без відділень, звичайних мобільних додатків, що можуть поміститись просто в кишені.
Змінюються також і внутрішні процеси в банках, які зазвичай невидимі для клієнтів. Безперервне зростання рівня інформатизації, масштабне впровадження віртуалізації, контейнеризації, хмарних сервісів, зростання числа мобільних користувачів, еволюція виробництва і архітектури ASIC - все це вимагає нових підходів до ЦОДів та банківських мереж.
Разом з тим, з'явилася необхідність формування високопродуктивних кластерів для обробки великих обсягів інформації, зростають обсяги і гранулярність переданого трафіку, співробітники масово використовують публічні мережі для корпоративних потреб. Ці обставини потребують додаткових сервісів, в першу чергу безпекових. “Хмарні” сервіси продають всі ці послуги єдиним пакетом, що безперечно зручно.
Якщо раніше банкам вистачало стандартної відмовостійкості, високої доступності та уповільнення зростання витрат на інфраструктуру, то нині до цих вимог додався ряд інших, зокрема:
1. Перехід з повністю фізичної інфраструктури на віртуальну з подальшим збільшенням до вимог продуктивності мережевої інфраструктури.
2. Гнучкість, швидке переналаштовування інфраструктури під мінливі вимоги бізнесу, моментальне реагування в наданні ресурсів і сервісів.
3. Мобільність ресурсів, підтримка механізмів міграції, незалежність від фізичного транспорту та IP-адресації, зв'язаність віртуальних ресурсів.
4. Видимість і контроль трафіку, як у фізичній інфраструктурі, так і у віртуальній.
Все це призводить до того, що банки поступово переходять на програмно визначальні мережі з використанням спеціальних контролерів. Використовують також спеціалізовані продукти з формування копій трафіку і його аналізу. Це дозволяє суттєво підвищити їхню ефективність при відносно невеликих затратах.
