1 лютого Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності народного депутата за недостовірне декларування на суму понад 3,75 млн грн з підстав його каяття у вчиненому.
Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 366-2 КК України (декларування недостовірної інформації) не дивує, більшість справ переданих до суду мають подібний результат. Проте, з підстав дійового каяття — лише вдруге.
Перш ніж відповісти на питання, чи варто розглядати дійове каяття, як дієвий механізм звільнення від кримінальної відповідальності, розберемося з тим, що він взагалі собою являє.
Кримінальний кодекс передбачає 5 підстав звільнення від кримінальної відповідальності. Дійове каяття є однією із них. Іншими підставами є зміна обстановки, закінчення строків давності, передача особи на поруки, примирення з потерпілим.
Кожна з підстав має свої особливості застосування, проте результат один — людина не зазнає негативних наслідків у вигляді покарання.
Чим характеризується дійове каяття?
1. Щире розкаяння — людина усвідомлює вину та щиро засуджує свою поведінку. У матеріальній площині виражається у наданні усних та письмових пояснень слідству та суду.
2. Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення —людина надає показання, документи, пароль доступу до мобільного телефону, дозвіл на огляд майна, добровільно виконує інші вимоги слідства.
3. Відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди — наприклад, якщо мова йде про недостовірне декларування, людина має внести зміни до декларації та сплатити податки (за необхідності).
У яких випадках застосовується дійове каяття?
- Якщо людина вчинила кримінальне правопорушення вперше.
Вчиненим уперше вважається також таке порушення, коли його вчинено хоча б і у другий раз, але за перший злочин закінчилися строки давності або погашена судимість.
- За ступенем тяжкості порушення відноситься до проступків або необережних нетяжких злочинів
Отже, з огляду на тяжкість корупційних правопорушень, дійове каяття доцільно розглядати переважно лише в контексті порушень, пов’язаних із декларуванням.
Чи до всіх корупційних правопорушень застосовується дійове каяття?
Ні, далеко не до всіх. Звільнення від відповідальності на цій підставі є скоріше винятком, ніж правилом.
На данийчас стаття 45 КК України передбачає, що дійове каяття не застосовується до:
- корупційних кримінальних правопорушень (ст. 191, 364 КК України та інші)
Проте, до 21 серпня 2021 року стаття мала іншу редакцію, яка поширювала дійове каяття на кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією (ст. 366-2, 366-3 КК України).
Тобто, до всіх порушень, пов’язаних з декларуванням, може бути застосоване звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, за умови, що подання такої декларації мало місце до 21 серпня 2021 року.
Після цієї дати діє нова редакція законодавства, яка виключає застосування дійового каяття до ст. 366-2, 366-3 КК України.
Які наслідки дійового каяття?
Людина, що добросовісно виконала три вищевикладені умови, повинна звернутись до суду з клопотанням про її звільнення від кримінальної відповідальності.
Дійове каяття є безумовною підставою звільнення від відповідальності, тобто такою, що є обов’язковою для суду, у разі виконання підозрюваним відповідних дій (розкаяння, активне сприяння слідству, усунення шкоди).
Суд виносить ухвалу, у якій констатує, що людина вчинила інкриміноване порушення, проте покарання до неї не застосовує.
Така ухвала не є підставою дострокового припинення повноважень, а також не є підставою внесення відомостей про цю людину до реєстру корупціонерів.
