"Вигодонабувачі", "транзитери", "податкові ями" - чи зникнуть поняття?
Поняття «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма» використовуються досить активно: контролюючими органами – в актах перевірок, внутрішніх документах, інформаційних повідомленнях; органами судової влади – у судових рішеннях; суб'єктами господарювання –
Використання понять
Варто зауважити, що поняття «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма» використовуються досить активно: контролюючими органами – в актах перевірок, внутрішніх документах, інформаційних повідомленнях; органами судової влади – у судових рішеннях; суб'єктами господарювання – у договорах.
Причому другий і третій напрямки використання цих понять (органами судової влади і суб'єктами господарювання), звичайно, є похідними від першого. Адже, по-перше, рішення контролюючих органів, пов'язані з «податковими ямами» і «транзитерами», оскаржуються платниками податків у судовому порядку, а по-друге, самі суб'єкти господарювання (які є платниками податків) намагаються передбачити у договорах відповідальність контрагентів за можливі негативні податкові наслідки, спричинені віднесенням контрагента до категорії «податкової ями» або «транзитера».
З віднесенням суб'єктів господарювання до категорій «податкова яма» і «транзитер» контролюючі органи пов'язують наявність підстав для проведення позапланових виїзних і невиїзних документальних перевірок як самих суб'єктів господарювання – «податкових ям» і «транзитерів», так і їх контрагентів – «вигодонабувачів». Наслідком таких перевірок стають відповідні акти перевірок, на підставі яких приймаються податкові повідомлення-рішення, якими суб'єктам господарювання донараховуються податкові зобов'язання з ПДВ, збільшуються суми грошових зобов'язань з податку на прибуток, а також застосовуються штрафні санкції.
Визначивши ланцюг операцій між суб'єктами господарювання, учасниками якого є так звані «податкові ями» і «транзитери», контролюючі органи відпрацьовують цей ланцюг і встановлюють «вигодонабувачів» — суб'єктів реального сектора економіки, на яких фактично і покладається тягар донарахованих податкових зобов'язань.
Тож розуміння того, який саме зміст вкладають контролюючі органи у використовувані ними поняття «податкова яма», «транзитер», «вигодонабувач», є надзвичайно важливим для платників податків. Адже недарма говорять: хто обізнаний, той озброєний!
Звідки ж з'явилися такі поняття?
Варто зауважити, що в нормах ПКУ немає нормативного визначення понять «податкова яма», «транзитер», «вигодонабувач». Але чим же тоді керуються контролюючі органи, використовуючи їх і зараховуючи платників податків до якоїсь із названих категорій? Річ у тім, що поняття «вигодонабувач», «податкова яма» і «транзитер» використовувалися у Методичних рекомендаціях № 266 , і саме там (у п.1.4) було зазначено, в якому значенні вживаються ці терміни.
Нагадаємо, що Методичні рекомендації № 266 було розроблено ДПАУ з урахуванням розпорядження КМУ від 06.02.2008 р. № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» і наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість».
Методичними рекомендаціями № 266 було визначено алгоритми дій податкових органів щодо опрацьовування розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ).
Зарахування платників податків до «вигодонабувачів», «транзитерів» або до «податкової ями» здійснюється на підставі критеріїв (основних і додаткових), визначених, зокрема, наказом ДПСУ від 23.04.2012 р. № 329/ДСК «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки» з урахуванням положень, встановлених як Методичними рекомендаціями № 266, так і наказом ДПАУ від 25.01.2010 р. № 34 «Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість».
Оскільки наказ ДПСУ від 23.04.2012 р. № 329/ДСК видано для службового користування, платники податків не мають змоги у відкритому доступі ознайомитися з його текстом, а отже, не можуть ознайомитися і з критеріями, відповідно до яких контролюючі органи формують спеціальні списки платників податків для подальшого їх відпрацювання. Проте про критерії, за якими платники податків потрапляють до «чорних списків» «податкових ям» і «транзитерів», вони можуть дізнатися з дуже цікавого документа, який можна знайти у ресурсах Інтернету і в довідкових системах, – з Комплексної системи запобігання та протидії тінізації економіки (неофіційний текст ДПАУ від 01.07.2012 р.) з додатками 1–28.
Отже, поняттям «вигодонабувач», «транзитер» і «податкова яма» все ж таки було надано офіційні визначення в документах контролюючого органу (зокрема, в Методичних рекомендаціях № 266).
Причому слід зазначити, що наказ ДПАУ від 18.04.2008 р. № 266, яким затверджено Методичні рекомендації № 266, не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України. І Мін’юст неодноразово звертався до ДПАУ з відповідними листами (від 18.06.2009 р. № 1072-09-24, від 05.10.2009 р. № 24-7/200 і від 19.03.2010 р. № 396-10-24) про необхідність дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації нормативно-правових актів. Зокрема, в них наголошувалося про необхідність або скасувати згаданий наказ ДПАУ, або подати його на державну реєстрацію до Мін’юсту в установленому законодавством порядку.
Позицію контролюючого органу щодо цього питання чітко відображено в листі ДПАУ від 10.10.2009 р. № 12327/5/07-1216, в якому сказано, що наказ від 18.04.2008 р. № 266 було видано як внутрішній документ, який затверджує примірний порядок взаємодії органів ДПС при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а тому він не підлягає реєстрації в Мін’юсті і не виходить за межі повноважень органів ДПС.
Тож тривалий час існував конфлікт позицій ДПАУ і Міністерства юстиції. Наразі цей конфлікт вже вирішено.
Так, наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. № 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» визнано такими, що втратили чинність, такі документи:
- наказ ДПАУ від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»;
- наказ ДПАУ від 25.01.2010 р. № 34 «Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість».
Отже, на сьогодні документи, з яких можна було дізнатися, який зміст вкладають контролюючі органи в поняття «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма», визнано такими, що втратили чинність, а наказ, яким їх скасовано, не містить ані зазначених понять, ані їх визначень.
Нині не відомо, чим керуватимуться органи доходів і зборів, викриваючи схеми мінімізації податкових зобов'язань за участю «податкових ям» і «транзитерів». Можливо, скоро з'являться нові внутрішні документи «для службового користування». У будь-якому разі навряд чи контролюючі органи відмовляться від напрацьованих методів визначення та відпрацювання ланцюгів платників податків – від «податкових ям» до «вигодонабувачів».
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 83197
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 75448
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 14071
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11791
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9036