Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.12.2013 22:04

"Вигодонабувачі", "транзитери", "податкові ями" - чи зникнуть поняття?

Юрист Юридической компании «Дешунин и партнёры»

Поняття «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма» використовуються досить активно: контролюючими органами – в актах перевірок, внутрішніх документах, інформаційних повідомленнях; органами судової влади – у судових рішеннях; суб'єктами господарювання –

Використання понять

Варто зауважити, що поняття «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма» використовуються досить активно: контролюючими органами – в актах перевірок, внутрішніх документах, інформаційних повідомленнях; органами судової влади – у судових рішеннях; суб'єктами господарювання – у договорах.

Причому другий і третій напрямки використання цих понять (органами судової влади і суб'єктами господарювання), звичайно, є похідними від першого. Адже, по-перше, рішення контролюючих органів, пов'язані з «податковими ямами» і «транзитерами», оскаржуються платниками податків у судовому порядку, а по-друге, самі суб'єкти господарювання (які є платниками податків) намагаються передбачити у договорах відповідальність контрагентів за можливі негативні податкові наслідки, спричинені віднесенням контрагента до категорії «податкової ями» або «транзитера».

З віднесенням суб'єктів господарювання до категорій «податкова яма» і «транзитер» контролюючі органи пов'язують наявність підстав для проведення позапланових виїзних і невиїзних документальних перевірок як самих суб'єктів господарювання – «податкових ям» і «транзитерів», так і їх контрагентів – «вигодонабувачів». Наслідком таких перевірок стають відповідні акти перевірок, на підставі яких приймаються податкові повідомлення-рішення, якими суб'єктам господарювання донараховуються податкові зобов'язання з ПДВ, збільшуються суми грошових зобов'язань з податку на прибуток, а також застосовуються штрафні санкції.

Визначивши ланцюг операцій між суб'єктами господарювання, учасниками якого є так звані «податкові ями» і «транзитери», контролюючі органи відпрацьовують цей ланцюг і встановлюють «вигодонабувачів» — суб'єктів реального сектора економіки, на яких фактично і покладається тягар донарахованих податкових зобов'язань.

Тож розуміння того, який саме зміст вкладають контролюючі органи у використовувані ними поняття «податкова яма», «транзитер», «вигодонабувач», є надзвичайно важливим для платників податків. Адже недарма говорять: хто обізнаний, той озброєний!

Звідки ж з'явилися такі поняття?

Варто зауважити, що в нормах ПКУ немає нормативного визначення понять «податкова яма», «транзитер», «вигодонабувач». Але чим же тоді керуються контролюючі органи, використовуючи їх і зараховуючи платників податків до якоїсь із названих категорій? Річ у тім, що поняття «вигодонабувач», «податкова яма» і «транзитер» використовувалися у Методичних рекомендаціях № 266 , і саме там (у п.1.4) було зазначено, в якому значенні вживаються ці терміни.

Нагадаємо, що Методичні рекомендації № 266 було розроблено ДПАУ з урахуванням розпорядження КМУ від 06.02.2008 р. № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість» і наказу ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість».

Методичними рекомендаціями № 266 було визначено алгоритми дій податкових органів щодо опрацьовування розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ).

Зарахування платників податків до «вигодонабувачів», «транзитерів» або до «податкової ями» здійснюється на підставі критеріїв (основних і додаткових), визначених, зокрема, наказом ДПСУ від 23.04.2012 р. № 329/ДСК «Про впровадження комплексної системи запобігання та протидії процесам тінізації економіки» з урахуванням положень, встановлених як Методичними рекомендаціями № 266, так і наказом ДПАУ від 25.01.2010 р. № 34 «Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість».

Оскільки наказ ДПСУ від 23.04.2012 р. № 329/ДСК видано для службового користування, платники податків не мають змоги у відкритому доступі ознайомитися з його текстом, а отже, не можуть ознайомитися і з критеріями, відповідно до яких контролюючі органи формують спеціальні списки платників податків для подальшого їх відпрацювання. Проте про критерії, за якими платники податків потрапляють до «чорних списків» «податкових ям» і «транзитерів», вони можуть дізнатися з дуже цікавого документа, який можна знайти у ресурсах Інтернету і в довідкових системах, – з Комплексної системи запобігання та протидії тінізації економіки (неофіційний текст ДПАУ від 01.07.2012 р.) з додатками 1–28.

Отже, поняттям «вигодонабувач», «транзитер» і «податкова яма» все ж таки було надано офіційні визначення в документах контролюючого органу (зокрема, в Методичних рекомендаціях № 266).

Причому слід зазначити, що наказ ДПАУ від 18.04.2008 р. № 266, яким затверджено Методичні рекомендації № 266, не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України. І Мін’юст неодноразово звертався до ДПАУ з відповідними листами (від 18.06.2009 р. № 1072-09-24, від 05.10.2009 р. № 24-7/200 і від 19.03.2010 р. № 396-10-24) про необхідність дотримання вимог законодавства щодо державної реєстрації нормативно-правових актів. Зокрема, в них наголошувалося про необхідність або скасувати згаданий наказ ДПАУ, або подати його на державну реєстрацію до Мін’юсту в установленому законодавством порядку.

Позицію контролюючого органу щодо цього питання чітко відображено в листі ДПАУ від 10.10.2009 р. № 12327/5/07-1216, в якому сказано, що наказ від 18.04.2008 р. № 266 було видано як внутрішній документ, який затверджує примірний порядок взаємодії органів ДПС при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а тому він не підлягає реєстрації в Мін’юсті і не виходить за межі повноважень органів ДПС.

Тож тривалий час існував конфлікт позицій ДПАУ і Міністерства юстиції. Наразі цей конфлікт вже вирішено.

Так, наказом Міндоходів від 14.06.2013 р. № 165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця» визнано такими, що втратили чинність, такі документи:

  • наказ ДПАУ від 18.04.2008 р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»; 
  • наказ ДПАУ від 25.01.2010 р. № 34 «Про організацію комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість». 

Отже, на сьогодні документи, з яких можна було дізнатися, який зміст вкладають контролюючі органи в поняття «вигодонабувач», «транзитер», «податкова яма», визнано такими, що втратили чинність, а наказ, яким їх скасовано, не містить ані зазначених понять, ані їх визначень.

Нині не відомо, чим керуватимуться органи доходів і зборів, викриваючи схеми мінімізації податкових зобов'язань за участю «податкових ям» і «транзитерів». Можливо, скоро з'являться нові внутрішні документи «для службового користування». У будь-якому разі навряд чи контролюючі органи відмовляться від напрацьованих методів визначення та відпрацювання ланцюгів платників податків – від «податкових ям» до «вигодонабувачів».

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net