Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.10.2013 16:25
Фактичні дані чи оціночні судження?
"...суд приходить до висновку, що відомості, які позивач просив суд визнати недостовірними, є оціночними твердженнями..." як попередити такий висновок суду?
Судові рішення у справах щодо захису права на честь, гідність, ділову репутацію часто мають наступне формулювання: «Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що відомості, які позивач просив суд визнати недостовірними, є оціночними твердженнями, а тому не підлягають спростуванню, у зв'язку з чим суд не знаходить правових підстав для задоволення позову».
Межа між «фактичними даними» та «оціночними судженнями» є досить умовною. Саме тому суди найчастіше не помічають її та, визначаючи поширену інформацію оціночними судженнями, відмовляють у задоволенні позовів, а отже – не захищають порушені права осіб.
Керуються вони при цьому, зокрема, наступними правовими нормами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (ч. 1); оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивост (ч. 2)і.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009, № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
З огляду на положення ст. 60 ЦПК України, позивач у вказаній категорії справ має належним чином довести, що поширена про нього недостовірна інформація є саме фактичним твердженням.
Як це довести, адже доказування не може грунтуватися на припущеннях?
Можливий варіант – експертний висновок! В даному випадку мова йде про лінгвістичну експертизу. Як показує практика, суди, звичайно, критично оцінюють вказані висновки. Проте все-таки зустрічаються випадки, коли висновки лінгвістичної експертизи значно "полегшують" досягнення позитивного результату судового захисту.
Не ставлячи за мету аналіз доказового значення подібних висновків, наведу приклад конкретного судового рішення: Рішення Ленінського суду м. Донецька від 09.07. 2012 року по спарві № 2-о/0532/96/2012 (режим доступу).
Цитата: «Разом з цим, при здійсненні аналізу характеру поданої в статті інформації, суд повною мірою погоджується з Висновком експертного дослідження, яким було підтверджено, що негативна інформація, що стосується ОСОБА_1, у наведених вище висловленнях виражена в формі тверджень, а не в формі оціночних суджень. (р. 3 Висновку експертного дослідження Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України № 056/53 від 01.06.2012р.), а отже підлягає спростуванню у разі доведення їх неправдивості.»
Отже, якщо Ви плануєте звернутися за судовим захистом прав, порушених внаслідок поширення по Вас недостовірної інформації, розгляньте можливість отримання висновку лінгвістичної експертизи, яка встановить, що поширена про Вас інформація є не оціночними судженнями, а фактичними твердженнями!
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
Топ за тиждень
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 126
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
Популярне
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10706
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6070
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5739
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3548
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3206
Контакти
E-mail: [email protected]