Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.10.2013 16:25
Фактичні дані чи оціночні судження?
"...суд приходить до висновку, що відомості, які позивач просив суд визнати недостовірними, є оціночними твердженнями..." як попередити такий висновок суду?
Судові рішення у справах щодо захису права на честь, гідність, ділову репутацію часто мають наступне формулювання: «Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що відомості, які позивач просив суд визнати недостовірними, є оціночними твердженнями, а тому не підлягають спростуванню, у зв'язку з чим суд не знаходить правових підстав для задоволення позову».
Межа між «фактичними даними» та «оціночними судженнями» є досить умовною. Саме тому суди найчастіше не помічають її та, визначаючи поширену інформацію оціночними судженнями, відмовляють у задоволенні позовів, а отже – не захищають порушені права осіб.
Керуються вони при цьому, зокрема, наступними правовими нормами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень (ч. 1); оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивост (ч. 2)і.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009, № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
З огляду на положення ст. 60 ЦПК України, позивач у вказаній категорії справ має належним чином довести, що поширена про нього недостовірна інформація є саме фактичним твердженням.
Як це довести, адже доказування не може грунтуватися на припущеннях?
Можливий варіант – експертний висновок! В даному випадку мова йде про лінгвістичну експертизу. Як показує практика, суди, звичайно, критично оцінюють вказані висновки. Проте все-таки зустрічаються випадки, коли висновки лінгвістичної експертизи значно "полегшують" досягнення позитивного результату судового захисту.
Не ставлячи за мету аналіз доказового значення подібних висновків, наведу приклад конкретного судового рішення: Рішення Ленінського суду м. Донецька від 09.07. 2012 року по спарві № 2-о/0532/96/2012 (режим доступу).
Цитата: «Разом з цим, при здійсненні аналізу характеру поданої в статті інформації, суд повною мірою погоджується з Висновком експертного дослідження, яким було підтверджено, що негативна інформація, що стосується ОСОБА_1, у наведених вище висловленнях виражена в формі тверджень, а не в формі оціночних суджень. (р. 3 Висновку експертного дослідження Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України № 056/53 від 01.06.2012р.), а отже підлягає спростуванню у разі доведення їх неправдивості.»
Отже, якщо Ви плануєте звернутися за судовим захистом прав, порушених внаслідок поширення по Вас недостовірної інформації, розгляньте можливість отримання висновку лінгвістичної експертизи, яка встановить, що поширена про Вас інформація є не оціночними судженнями, а фактичними твердженнями!
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Порядок розгляду скарги щодо порушення містобудівних норм: алгоритм та приклад Павло Васильєв 13:54
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1157
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 205
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 141
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 139
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 83
Популярне
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 10764
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8920
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 8034
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6709
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
4473
Контакти
E-mail: [email protected]