Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.07.2018 10:23

Півроку моніторингу закупівель медзамовників Київського регіону

Експерт з питань антимонопольного законодавства, сфери закупівель

Неоприлюднення інформації про закупівлі, ігнорування досліджень ринку, рішень АМКУ, відокремлення матрасів від ліжок. Перехід на публічні закупівлі виявився таки важким.

Наприкінці минулого року мною було розпочато моніторинг закупівель, що їх проводять медичні заклади міста Києва та Київської області, отже, можна вже визначити основні помилки та навести приклади, як робити не треба.

Так, за період з грудня 2017 по червень 2018 року включно було проаналізовано 150 процедур закупівель.

Замовники були неоднорідними – проаналізовано тендери, що проводилися міським та обласним департаментами охорони здоров’я (ДОЗ КМДА та ДОЗ КОДА), а також - лікувальними закладами, підпорядкованими місту та області. Також перевірено тендери,що проводились закладами, підпорядкованими Міністерству охорони здоров’я та НАМНУ.

Всього на минулому етапі було виявлено понад 70 порушень, такі як неправомірне відхилення пропозиції учасника, неправомірне визначення переможця, порушення строків оприлюднення інформації, уникнення проведення процедури закупівлі (поділ предмету закупівлі, неправомірний вибір допорогової процедури) та інші.

Згадаю про окремі моменти в процесі моніторингу, що були відмічені як типові в регіоні міста Києва та Київської області.
Неоприлюднення інформації про закупівлі, ігнорування досліджень ринку, рішень АМКУ, невідповідні банківські гарантії, і як виявили - відокремлення матрасів від ліжок…

Почнемо!

Закон України "Про публічні закупівлі" передбачає, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.

Неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства є порушенням законодавства про закупівлі, що тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб.
Але, були виявлені такі замовники в регіоні, що здійснювали процедури закупівлі, інформація про які не було оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель. Таке було виявлено в діях КЗ КОР "Київська обласна лікарня", КЗ КОР "Київська обласна психоневрологічна лікарня №2", Київська міська клінічна лікарня № 18. У відповідь на звернення замовниками було внесено відповідну інформацію на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.

Чи важливий аспект в закупівлях – вивчення стану та кон’юнктури ринку конкретного предмета закупівлі?
Питання дуже просте, але вагоме для закупівельного процесу, адже від вдало та своєчасно проведених маркетингових досліджень залежить якість планування закупівель, зокрема визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, вірний вибір предмета закупівлі та строки організації і проведення процедури, що є ключовими показниками річного плану закупівель. Особливо це стосується групи товарів, ціни на які постійно змінюються, носять сезонний характер.

Проте, медзамовники допускаються помилки в цьому та досліджують ринок невчасно, із запізненням.

Так, як було виявлено в закупівлях КЗ КОР "Обласне психіатрично-наркологічне медичне об’єднання", в лютому 2018 року даний замовник здійснив закупівлю цукру. Закупівля проводилась без використання електронної системи публічних закупівель ProZorro, замовник оприлюднив звіт про укладений договір. Але наступного дня замовник оприлюднив звіт про укладення договору з іншим суб’єктом господарювання. Свої дії замовник пояснив тим, що після укладення договору виявилось, що ціна цукру за укладеним договором перевищує середньоринкову, тому договір наступного дня після укладання було розірвано та укладено новий, з іншим підприємством, яке запропонувало нижчу ціну.

Отже, комунальний заклад вирішив дослідити ринок реалізації цукру вже після укладення договору, а не перед тим, як проводити закупівлю та формувати її очікувану вартість.

Проте, чому ж замовником проігноровано такий етап при плануванні закупівлі? Провівши моніторинг ринку до укладення договору або ж ще краще ‑ оприлюднивши оголошення про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, замовник міг би обрати найкращу пропозицію та дотриматись принципу максимальної економії та ефективності. Сподіваємось, поширення відповідної інформації вдосконалить закупівельний процес медзамовників регіону.

Проблема із банківськими гарантіями учасників, що не відповідали вимогам замовників, виявлені в закупівлях Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації та Департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації. Банківські гарантії мають містити текст, визначений замовником в тендерній документації, зокрема, у разі вимоги замовника щодо розміру забезпечення тендерної пропозиції в точно визначеній сумі, пропозиція учасників має відповідати такій вимозі. Дане підверджуєьться й практикою АМКУ, й судовою практикою.

Разом з тим, як було встановлен, медзамовники не відхиляли пропозиції таких учасників, а укладали з ними договори про закупівлю (або ж допускали до аукціону). Такі дії прямо суперечать одному з основних принципів здійснення публічних закупівель – об’єктивної та неупередженої оцінки пропозицій та є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, замовники ігнорують рішення Органу оскарження – Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, замість усунення дискримінаційних вимог, відміняють процедури закупівель.
Так, як було виявлено під час моніторингу закупівель Державної установи "Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України", заклад оголосив закупівлю витратних матеріалів для проведення високовартісних ендоваскулярних операцій. Очікувана вартість закупівлі становила 2 000 000 грн. Але один із потенційних учасників тендеру звернувся до Органу оскарження щодо наявності дискримінаційних вимог в тендерній документації.

Колегія АМКУ своїм рішенням зобов’язала замовника внести зміни до тендерної документації.

Але замість того, щоб усунути дискримінаційні вимоги, замовник відмінив процедуру закупівлі, мотивуючи своє рішення відсутністю подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт, послуг.

Разом з тим, вже наступного місяця Інститут провів допорогову закупівлю за тим же самим предметом – витратні матеріали для проведення високовартісних ендоваскулярних операцій. Зазначена процедура була проведена шляхом укладення договору та його оприлюднення, тобто без використання системи електронних закупівель. Вартість укладеного договору – 199 200 грн.

Отже, в даному випадку замовник неправомірно відхилив процедуру закупівлі з тим, щоб надалі провести допорогову процедуру на частину попередньої потреби.

Інформація про таке порушення перенаправлена Північним офісом Державної аудиторської служби України до Державної аудиторської служби України.

Матраси окремо, ліжка окремо.

Закон про публічні закупівлі забороняє придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування закону.

Але поділ предмета закупівлі може відбуватися не лише в часі, тобто коли один і той же предмет закуповується через декілька процедур.

Так, комунальне некомерційне підприємство "Консультативно – діагностичний центр Святошинського району м. Києва" у травні 2018 року оприлюднило на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про закупівлю ліжок лікарняних з очікуваною вартістю 195 000 грн та матраців очікуваною вартістю 199 000 грн. Замовник вказав конкретну модель конкретного виробника (як для ліжок так і для матраців) та зазначив, що аналоги розглядатись не будуть.

Після ознайомлення з інформацією у відкритому доступі про актуальну вартість ліжок та матраців вказаних моделей можу стверджувати, що замовник завищив очікувану вартість щонайменше на 20 %. Переможцем в обох процедурах став суб’єкт господарювання, що запропонував ціну, максимально наближену до очікуваної вартості.

Для того, щоб мати змогу поділити таким чином предмет закупівлі, замовник ігнорував вимоги Наказу Мінекономіки від 17.03.2016 № 454, яким затверджений Порядок визначення предмета закупівлі. Предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Разом з тим, під час закупівлі ліжок лікарняних замовник визначив код предмета закупівлі 33192120-9 – Лікарняні ліжка, тобто за показником сьомої цифри. Під час закупівлі матраців код предмета закупівлі замовник визначив як 39143112-4 – Матраци, тобто за показником восьмої цифри.

А в тому разі, якби предмет закупівлі визначався за показником четвертої цифри, наприклад 33190000-8 ‑ Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні, під таке визначення підпадали б як лікарняні ліжка, так і матраци до них і замовник не мав би можливості уникнути проведення  відкритих торгів та мав би провести закупівлю ліжок та матраців до них однією процедурою.

Закон забороняє ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення процедури проведення відкритих торгів або застосування Закону і відтак не має значення, як саме відбувся поділ – чи шляхом закупівлі одного предмета через дві або більше процедури, чи шляхом поділення предмета на складові. Адже використання ліжка без матрацу до нього є неможливим та недоцільним.

Отже, замовник визначив код предмету закупівлі не за показником четвертої цифри, як того вимагають відповідні нормативні документи, що дало можливість уникнути проведення відкритих торгів та призвело до порушення принципів здійснення закупівель, визначених Законом.

Практика свідчить, що перехід на публічні закупівлі виявився нелегким, але принцип системи публічних закупівель "Всі бачать все" дозволяє виявити порушення в закупівлях, повідомити про це замовника, правоохоронні та контролюючі органи для забезпечення раціонального використання бюджетних коштів медичними закладами міста Києва та Київської області.

Така взаємодія запобігатиме зловживанням та помилкам у процесі закупівель.

 

Я Руденко Тетяна, Координатор центру реагування на порушення у закупівлях в місті Києві та Київської області. Цей блог створено для поширення інформації про виявлені порушення замовників і учасників процедур закупівель сфери охорони здоров’я регіону.

Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження». 

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net