Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.11.2017 16:45

Закупівлі в сфері медицини. Р-раціональність?!

Координатор з моніторингу медичних закупівель

Основною метою реформи в системі державних закупівель було зниження корупції під час закупівель, а також досягнення максимальної ефективності та економії.

Закупівлі в сфері медицини. Р-раціональність?! 
Основною метою реформи в системі державних закупівель було зниження корупції під час закупівель, а також досягнення максимальної ефективності та економії.
До держзакупівель в сфері медицини завжди увага суспільства була на найвищому рівні, адже не лише здоров’я, а й життя залежить від того, наскільки держава в змозі забезпечити своїх громадян лікарськими засобами.

В Україні існує проблема дефіциту коштів,  грошей на всі потреби завжди не вистачає.
Таким чином, коли громадяни рахують кожну гривню, прозорість бюджетних програм та закупівля медикаментів мають вагоме значення.
Разом з тим, чи є планування потреб та витрат бюджетних коштів у сфері медицини раціональними?

Під словом «раціональний» розуміється той, який ґрунтується на вимогах розуму, логіки, розумний.
Розумне, доцільне, корисне витрачання коштів потребує будь-яка сфера, і медицина - не виняток. 

Міністерство охорони здоров’я України, з метою того ж таки раціонального планування потреб та ефективних витрат бюджетних коштів, затвердило Наказ щодо порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (від 11.07.2017 № 782; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.07.2017 за № 851/30719).  Документ набув чинності 21.07.2017. 

Передбачається, що для визначення потреби в закупівлі лікарських засобів, у тому числі для визначення потреби в лікарських засобах, вартість яких відшкодовується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, застосовуються методи кількісної оцінки потреб у лікарських засобах. Потреба в лікарських засобах може визначатись за допомогою одного або комбінації двох методів кількісної оцінки.

Отже, раціональне використання бюджетних коштів не може обійтись без визначення потреби.

Зазначається, що розрахунок потреби повинен бути об’єктивним, та виходити з переліку встановлених для нього даних, зокрема, показників захворюваності населення, в тому числі кількості епізодів лікування для кожної хвороби або стану, стандартних схем лікування, інформації про лікарські засоби, включені до Національного переліку (міжнародна непатентована назва, код анатомо-терапевтичної класифікації, лікарська форма, сила дії (дозування), кількість в упаковці, оптово-відпускна ціна за упаковку), наявності фінансових ресурсів для забезпечення фармакотерапії (затверджені бюджети, кошториси тощо, включаючи дані про заплановані видатки на закупівлю лікарських засобів). 

Задля запобігання створенню дефіциту необхідно враховувати можливість виникнення випадків, що унеможливлюють подальше використання лікарських засобів, зокрема закінчення строку придатності, механічний, хімічний, фізичний, біологічний або інший вплив. Рівень можливих втрат може становити до 3% на рік. 

Отже, витрачання  закладами і установами охорони здоров’я  коштів має бути раціональним та виходити з розумного та об’єктивного планування потреб. 

Ну що ж, звернемо тепер увагу на практику. 

Є в нас замовник  Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.  Академія готує висококваліфікованих спеціалістів. Це провідний заклад післядипломної медичної освіти найвищого рівня акредитації, сучасний науковий та лікувальний центр. 

Відповідно до інформації, розміщеної в системі електронних закупівель ProZorro, Медична академія запланувала закупити фармацевтичну продукцію (дезінфікуючі засоби та анестетики). 

Проаналізувавши інформацію, встановлено, що Академія уникає проведення відкритих торгів на закупівлю. Так, заплановано придбати фармацевтичну продукцію чотирма процедурами з очікуваною вартістю 79 000 грн, 79 000 грн, 70 000 грн та 70 000 грн у період жовтень-листопад 2017 року. 

Тобто протягом двох місяців Національна медична академія планує купити одні й ті самі товари на загальну суму понад 200 000 грн, що перевищує пороговий показник та має проводитись у відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі». 

Однак, для уникнення процедури відкритих торгів, замовник розбиває закупівлю на частини та проводитиме її як допорогову. 

Законодавство в сфері закупівель передбачає, що замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування Закону України «Про публічні закупівлі».  

Оскільки, загальна вартість за цим предметом закупівлі фармацевтичної продукції перевищує межі 200 000 грн, Національна медична академіяповинна провести закупівлю у відповідності з Законом України «Про публічні закупівлі».  

А ось «раціональне» планування та проведення закупівлі Обухівською центральною районною лікарнею. 

Закупівля капітального ремонту стаціонарного флюорографа ФЦОЗ. 
У оголошенні заявлена як допорогова процедура закупівлі. Проте, очікувана вартість – 225 000 грн, тобто вартість перевищує порогове значення у 200 000 грн. Пропозицію подав лише один учасник, ФОП (Особа), який і був визначений переможцем. 

З переможцем укладено договір на суму 223 800 грн. Термін виконання робіт – червень-липень поточного року. Здавалося б перемога?! Економія аж 1 200 грн і обладнання відремонтоване. Але є одне але! Договір укладено 14 червня 2017 року. Проте, станом на зараз жодних коштів виконавцю не надходило, тобто що це може означати? Договір не виконаний - стаціонарний флюорограф не відремонтований. 

Р-раціональність?! 

Дослідження проводиться у рамках проекту «Медичні закупівлі місцевого рівня – контроль та реагування», який здійснюється за підтримки ГО «Інститут аналітики адвокації» та МФ «Відродження».

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]