Чи варто громадянину боротися за репутацію держави?

Уявімоміжнародне співробітництво як комерційну взаємодію, де держави – це хазяйнуючісуб’єкти, акції котрих належать громадянам. «Українське підприємство» мало б урядово-виконавчі,судово-наглядові органи управління та вищий орган - український народ іпарламент, що складається із його представників. В ідеалі повноваженнябудуються за принципом стримувань та противаги, а ціллю функціонуванняпідприємства є отримання доходу його власниками – громадянами.

Та«українське підприємство» не одне на світі, є ще майже 200 «компаній». Щочекати від взаємодії з ними: партнерства чи конкуренції? Інколи перше, тазазвичай - друге.

Сировинні економіки давно не є світовими лідерами. Ставка робиться на  інтелект,  мозковий потенціал  як запорука технологічного прогресу, високих соціальних стандартів та рівня життя. Соціальна  політика залежить від дохідності «компанії». Не всім  щастить  як ОАЕ качати гроші  з-під  землі. Потрібно вкласти кошти і зусилля, щоб заробити.

«Підприємства»шукають копієчку. Тож припустімо, Ви – успішний акціонер (український,іноземний – не важливо), який має вільні кошти та хоче їх інвестувати. Стаєпитання як Вам обрати «компанію»? В корпоративному вжитку є поняття аудитуперед придбанням, так званий due diligence. Проведення такоїперевірки довіряють надійному та професійному ревізору, який оцінює реальнийстан справ, а не задекларовані показники звітності.

Уміжнародному масштабі інвестора найбільше цікавить аудит легкості ведення бізнесу,його започаткування, умови здійснення, захисту та вирішення негараздів. Важкознайти достойного та досвідченого ревізора для такої перевірки. Проте такий є.

З2005 року у щорічному дослідженні групи Світового банку включено рейтинг державза простотою здійснення підприємницької діяльності. Доповідь Doing Businessприсвячена оцінці законодавства 189 країн, що регулює діяльність малих ісередніх підприємств протягом усього життєвого циклу, а також визначенню якостізастосування права на практиці.

DoingBusiness корисний не лише інвесторам, а і управлінцям «компаній». Рейтинг не є самоціллю,це підказка кращої міжнародної практики регулювання конкретних питань. В цьомусенсі те, що Україна не одна на світі, є позитивом. Не потрібно самим наступатина всі граблі, можемо повчитися на досвіді інших. Це не означає копіюваннязаконодавства інших країн, але чому б не взяти цей «типовий статут» собі заоснову?

Урядяк ніхто інший має бути зацікавлений у покращенні показників у рейтингу DoingBusiness для залучення іноземних інвестицій. Але і наш «український акціонер»отримає ті ж вигоди. Започатковувати бізнес, отримувати кредити, будуватиоб’єкти, реєструвати власність, підключати об’єкти до електромереж, сплачуватиподатки, здійснювати міжнародну торгівлю, забезпечувати виконання контрактівконтрагентами, вирішувати неплатоспроможність та захищати свої корпоративніправа стане легше! За умови таких покращень є перспектива розвитку малого тасереднього бізнесу.

Спрощенняумов ведення бізнесу та відхід від протекціоністської політики державипокликані створити конкуренцію. Конкуренція рухає все і всіх. Хочемо матиконкурентну державу – маємо сприяти конкуренції бізнесу.