Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
За великим рахунком, Україні вистачило би5-7 років, аби стати другим Гонконгом чи Південною Кореєю або іншою світовою«Меккою» глобальних інвестицій. Досвід карколомних реформ у Грузії після 2003року або в Польщі на початку 90-х – яскравий тому приклад. Але рухатисядо цього треба системно, не гальмуючи поступальний рух реформ тертям овузькокорпоративні лобістські інтереси.
На жаль, саме останнє відбуваєтьсясьогодні довкола законопроекту №3132 щодо оптимізації процедури банкрутства.Незбалансованість правової процедури вирішення неплатоспроможності суб’єктівгосподарювання та її невідповідність в Українісвітовим практикам зменшують рівень зацікавлення інвесторів вкладати власнікапітали в український бізнес.
Найбільш показово ці ризики відображені впозиції України в рейтингу Doing Business, який щороку оголошує Світовий банк. Сьогодні Україна в рейтингуперебуває на «респектабельному» - у великих лапках - 83-му місці зі 189 країнсвіту. Що стосується питань банкрутства, то тут ми взагалі в аутсайдерах– на 141 місці. Перед нами М’янма і Гондурас, позаду – Сьєрра-Леоне і Нігерія.При всій повазі до цих країн, для України з її амбіціями - не зовсім гіднеспівтовариство...
І за таких умов Верховна Рада днями вкотревідклала розгляд законопроекту №3132. Причини цього потребують окремої уваги.Відразу зазначу, що це не конфлікт гілок влади, як трапляється зазвичай. Зарадиреалізації цього законопроекту Мінюст відмовився від власної версії змін(законопроекту №3163) на користь депутатських ініціатив. Натомість досягнутодомовленості, що пропозиції Мінюсту будуть враховані парламентом до другогочитання.
Отже, «диявол», очевидно, не в деталях, ав інтересах. Тут варто згадати про обговорення законопроекту напередодні.Залучалися експерти з EasyBusiness, Центру комерційного права, Незалежноїасоціації банків України, Асоціації правників України та інших організацій. І,от, у День соборності України на засіданні робочої групи, яке скликав Мінюстсаме для обговорення реформ у сфері банкрутства, тієї-таки соборності відвертозабракло.
Спершу на засіданні було реанімовано давнюідею урівняти заставних і конкурсних кредиторів в праві на голосування. Цяпропозиція надає кредитору, чиї вимоги забезпеченізаставою, надзвичайну перевагу, яка йому не належить ні за буквою українськогозакону, ні за практикою, прийнятою в розвинених країнах.
Не буду сперечатися, що сьогоднішнєзастосування автоматизованої системи вибору не ідеальне. Отже, потрібно надатиможливість найбільшим кредиторам взяти участь у виборі кандидатури з-поміжнеупереджених арбітражних керуючих, визначених системою.
Як показує практика, кредитор із найбільшим розміром вимог до боржника ініціюєбанкрутство насправді не так часто. Зазвичай саме ці кредитори готові зачекати,надаючи боржникові можливість реструктурувати проблемну заборгованість та«виплисти» на рівень платоспроможності будь-якими шляхами.
Зараз кожен заставний кредитор присхваленні плану санації має право вето, навіть маючи вимогу розміром у 100 грн.У той час як світова практика рекомендує проводити голосування заставнихкредиторів з цього питання за принципом пріоритету більшості голосів. Це - щеодна складова “тертя”, яка не даватиме цьому законопроектові поштовху в життята позбавляє самих ініціаторів конструктиву й одностайності.
Більше того, зазначу, що хибно керуватисяпринципом, за яким усі боржники – виключно шахраї й недобросовісніпозичальники. Адже процес банкрутства – це не тавро, як прийнято розуміти напобутовому рівні, а сигнал до взаємодії основнихкредиторів щодо такого ж як і вони учасника ринку.
Показово деструктивним єшироко вживане порівняння боржника зі смертельно хворим пацієнтом… Річ у тім, щокеруючись такими метафорами неможливо покращити становище не лише одного«хворого» пацієнта, а й всієї української економіки загалом. Якщо інвестиційнийклімат у нас не зміниться, вся економіка опиниться вже не на «реанімаційномуліжку», а на смертнім одрі.
В умовах інвестиційного голоду, постійногоаутсайдерства України у конкурсі на міжнародний інвестиційний інтересліквідність нашої економіки вже практично нічим підтримувати. Про це свідчитьяк уповільнений дрейф національної валюти, так і дедалі прогресуючі ризики уцілому спектрі галузей економіки.
Прийняття законопроекту №3132 – перший,але системний крок на шляху до ефективного вирішення неплатоспроможностікомпаній. Відсутність цього кроку, по суті - ще одне «червоне світло» передочима міжнародних інвесторів, якщо йдеться про участь їхніх капіталів вукраїнських бізнес-проектах.
Зрештою, закликаю всіх партнерів спільнопрацювати на ключовий національний інтерес – пожвавлення інвестиційного попитуна українські бізнес-проекти та вдосконалення регуляторної бази українськоїекономіки.
03.02.2016 13:11
Інвестиційний голод плюс банкрутизація всієї країни
Годі нагадувати, наскільки важливі сьогодні для української економіки реальні покращення умов ведення бізнесу та радикальна лібералізація регуляторної бази. Наскільки обережно урядові слід ставитися до захисту інвестицій та підвищення репутації України як
Годі нагадувати, наскільки важливісьогодні для української економіки реальні покращення умов ведення бізнесу тарадикальна лібералізація регуляторної бази. Наскільки обережно урядові слідставитися до захисту інвестицій та підвищення репутації України якбізнес-орієнтованої держави.За великим рахунком, Україні вистачило би5-7 років, аби стати другим Гонконгом чи Південною Кореєю або іншою світовою«Меккою» глобальних інвестицій. Досвід карколомних реформ у Грузії після 2003року або в Польщі на початку 90-х – яскравий тому приклад. Але рухатисядо цього треба системно, не гальмуючи поступальний рух реформ тертям овузькокорпоративні лобістські інтереси.
На жаль, саме останнє відбуваєтьсясьогодні довкола законопроекту №3132 щодо оптимізації процедури банкрутства.Незбалансованість правової процедури вирішення неплатоспроможності суб’єктівгосподарювання та її невідповідність в Українісвітовим практикам зменшують рівень зацікавлення інвесторів вкладати власнікапітали в український бізнес.
Найбільш показово ці ризики відображені впозиції України в рейтингу Doing Business, який щороку оголошує Світовий банк. Сьогодні Україна в рейтингуперебуває на «респектабельному» - у великих лапках - 83-му місці зі 189 країнсвіту. Що стосується питань банкрутства, то тут ми взагалі в аутсайдерах– на 141 місці. Перед нами М’янма і Гондурас, позаду – Сьєрра-Леоне і Нігерія.При всій повазі до цих країн, для України з її амбіціями - не зовсім гіднеспівтовариство...
І за таких умов Верховна Рада днями вкотревідклала розгляд законопроекту №3132. Причини цього потребують окремої уваги.Відразу зазначу, що це не конфлікт гілок влади, як трапляється зазвичай. Зарадиреалізації цього законопроекту Мінюст відмовився від власної версії змін(законопроекту №3163) на користь депутатських ініціатив. Натомість досягнутодомовленості, що пропозиції Мінюсту будуть враховані парламентом до другогочитання.
Отже, «диявол», очевидно, не в деталях, ав інтересах. Тут варто згадати про обговорення законопроекту напередодні.Залучалися експерти з EasyBusiness, Центру комерційного права, Незалежноїасоціації банків України, Асоціації правників України та інших організацій. І,от, у День соборності України на засіданні робочої групи, яке скликав Мінюстсаме для обговорення реформ у сфері банкрутства, тієї-таки соборності відвертозабракло.
Спершу на засіданні було реанімовано давнюідею урівняти заставних і конкурсних кредиторів в праві на голосування. Цяпропозиція надає кредитору, чиї вимоги забезпеченізаставою, надзвичайну перевагу, яка йому не належить ні за буквою українськогозакону, ні за практикою, прийнятою в розвинених країнах.
Конкурс завжди існує там, де є ризикнезадоволення вимог. У квазіконкурсному процесі за сценарієм заставнихкредиторів виграють лише вони. Відбудеться разючий дисбаланс. Натомість, якщозаставний кредитор бажає рівності, то було б логічним і відмовитися відзабезпечення.
На інший камінь спотикання вчорашніпартнери за законодавчою ініціативою наштовхнулися у питанні виборурозпорядника майна – кандидатури арбітражного керуючого. Зновупропонувалося зробити це виключною прерогативою ініціюючого кредитора. На цьому«соборність» обговорення остаточно посипалася.
На інший камінь спотикання вчорашніпартнери за законодавчою ініціативою наштовхнулися у питанні виборурозпорядника майна – кандидатури арбітражного керуючого. Зновупропонувалося зробити це виключною прерогативою ініціюючого кредитора. На цьому«соборність» обговорення остаточно посипалася.
Не буду сперечатися, що сьогоднішнєзастосування автоматизованої системи вибору не ідеальне. Отже, потрібно надатиможливість найбільшим кредиторам взяти участь у виборі кандидатури з-поміжнеупереджених арбітражних керуючих, визначених системою.
Як показує практика, кредитор із найбільшим розміром вимог до боржника ініціюєбанкрутство насправді не так часто. Зазвичай саме ці кредитори готові зачекати,надаючи боржникові можливість реструктурувати проблемну заборгованість та«виплисти» на рівень платоспроможності будь-якими шляхами.
Навіть якщо сторонине знайшли досудового консенсусу і до справи була залучена Феміда, найбільшбажаним результатом ефективного судового процесу також є поступове відновленняплатоспроможності боржника – так звана санація. Отже, часткове поверненняборжника у бізнес, а не цілковите виключення з нього.
Зараз кожен заставний кредитор присхваленні плану санації має право вето, навіть маючи вимогу розміром у 100 грн.У той час як світова практика рекомендує проводити голосування заставнихкредиторів з цього питання за принципом пріоритету більшості голосів. Це - щеодна складова “тертя”, яка не даватиме цьому законопроектові поштовху в життята позбавляє самих ініціаторів конструктиву й одностайності.
Більше того, зазначу, що хибно керуватисяпринципом, за яким усі боржники – виключно шахраї й недобросовісніпозичальники. Адже процес банкрутства – це не тавро, як прийнято розуміти напобутовому рівні, а сигнал до взаємодії основнихкредиторів щодо такого ж як і вони учасника ринку.
Показово деструктивним єшироко вживане порівняння боржника зі смертельно хворим пацієнтом… Річ у тім, щокеруючись такими метафорами неможливо покращити становище не лише одного«хворого» пацієнта, а й всієї української економіки загалом. Якщо інвестиційнийклімат у нас не зміниться, вся економіка опиниться вже не на «реанімаційномуліжку», а на смертнім одрі.
В умовах інвестиційного голоду, постійногоаутсайдерства України у конкурсі на міжнародний інвестиційний інтересліквідність нашої економіки вже практично нічим підтримувати. Про це свідчитьяк уповільнений дрейф національної валюти, так і дедалі прогресуючі ризики уцілому спектрі галузей економіки.
Прийняття законопроекту №3132 – перший,але системний крок на шляху до ефективного вирішення неплатоспроможностікомпаній. Відсутність цього кроку, по суті - ще одне «червоне світло» передочима міжнародних інвесторів, якщо йдеться про участь їхніх капіталів вукраїнських бізнес-проектах.
Зрештою, закликаю всіх партнерів спільнопрацювати на ключовий національний інтерес – пожвавлення інвестиційного попитуна українські бізнес-проекти та вдосконалення регуляторної бази українськоїекономіки.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Розпорядження майном «цивільного подружжя» при поділі спільного сумісного майна Євген Морозов 20:34
- JIT — концепція, час якої настав Наталія Качан 19:43
- Оновлення законодавства про захист персональних даних: GDPR в законопроєкті 8153 Анастасія Полтавцева вчора о 18:47
- Податкова біполярність або коли виграв справу, але неправильно Євген Власов вчора о 16:35
- Встановлення факту спільного проживання «цивільного подружжя» при поділі майна Євген Морозов вчора о 10:52
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду Лариса Гольник вчора о 09:26
- Топ-3 проєктів протидії фінансовому шахрайству у 2024 році Артем Ковбель 20.12.2024 23:10
- Как снять арест с карты: советы для должников ЖКХ Віра Тарасенко 20.12.2024 21:40
- Кейс нотаріальної фальсифікації в Україні: кримінал, зловживання довірою й порушення етики Світлана Приймак 20.12.2024 16:40
- Валюта боргу та валюта платежу в договірних відносинах Євген Морозов 20.12.2024 09:50
- БЕБ, OnlyFans та податкова істерика: хто насправді винен? Дмитро Зенкін 19.12.2024 16:55
- Посилено відповідальність за домашнє та гендерно зумовлене насильство Світлана Приймак 19.12.2024 16:44
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом Інна Бєлянська 19.12.2024 16:11
- Гендерний розрив на ринку праці України: дослідження Міжнародної організації з міграції Юлія Маліч 19.12.2024 13:36
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? Андрій Павловський 19.12.2024 12:50
Топ за тиждень
- Після зупинення війни, вільних виборів може і не відбутися 1258
- Україна сировинний придаток, тепер офіційно? 1257
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді 561
- Когнітивка від Psymetrics – прогнозований бар’єр для Вищого антикорупційного суду 539
- Вчимося та вчимо дітей: мотивація та управління часом 240
Популярне
-
Для мешканців багатоквартирних будинків встановили фіксовані ціни за електроенергію
Бізнес 12066
-
Рекордно подорожчав овоч, який є унікальним засобом від застуди
Бізнес 5330
-
Глиняний посуд на Святвечір: традиції, символіка та як обрати для святкового столу
Життя 4399
-
Вісім треків тижня: новий фіт Соловій і Дантеса та зимова лірика Jerry Heil
Життя 4078
-
Орбан: Угорщина веде переговори щодо транзиту російського газу через Україну
Бізнес 3180
Контакти
E-mail: [email protected]