Прозорі державні закупівлі в Україні ніколи не стануть реальністю?
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “нову редакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдяки якому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життя існуючі прозорі, та саме головне ефективні,
На веб-порталі МЕРТ 11.03.2014 року опубліковано “новуредакцію” проекта Закону України “Про здійснення державних закупівель”, завдякиякому вже новий уряд А. Яценюка не планує запроваджувати та втілювати в життяіснуючі прозорі, та саме головне ефективні, механізми зменшення витратбюджетних коштів.
Для того щоб усвідомити тіньову гру нового Уряду, до речіобраного Євромайданом, потрібно зрозуміти, які зміни передбачаються у новомузаконопроекті.
Автори вказаного документу особливий наголос роблять натому, що зобов'язали до звітності державні та комунальні підприємства, якібули виведені з під дії ЗУ “Про здійснення державних закупівель” ще в 2012 рокуурядом М.Азарова.
На перший погляд здавалося б, що це цілком ефективниймеханізм контролю витрачання коштів державними та комунальними підприємствами.Але запропонована норма дозволяє здійснювати, так названий, контроль вже післяукладання угод, а не під час вибору найкращої пропозиції від потенційнихпостачальників. Тобто за великим рахунком керівники вказаних підприємств будутьвизначати постачальника на власні побажання та на власний розсуд, а вже потімінформувати про це суспільство.
Чи буде такий контроль ефективним? Звичайно — НІ! Контрольза закупівлями буде максимально ефективним лише у тому випадку, коли йогобудуть здійснювати контролюючі органи та громадські організації на кожномуетапі від оголошення тендеру до укладання договору. Лише можливість такогодоступного, оперативного та публічного контролю дозволить зупинити розкраданнядержавних та місцевих коштів.
Дуже цікавим, а разом з тим і сумнівним, залишається тойфакт, що уряд А. Яценюка виключає із законопроекту саме той метод проведеннязакупівель, який дозволяє проводити вказаний контроль, — електроннийреверсивний аукціон.
Тобто вже зараз ми чітко бачимо, що якщо уряд М.Азарова хочі саботував протягом 1,5 року, але ініціював зміни у порядок проведення держзакупівель,то теперішні посадовці Міністерства економічного розвитку та торгівлі підкерівництвом П. Шеремети відкрито відмовляються від впровадження прозорого тапередового інструменту використання державних коштів.
В таких розвинених країнах як Швеція, Великобританія,Німеччина, Австрія та багато інших, а також провідних комерційних підприємствахтаких як компанії групи СКМ, групи “Приват”, корпоарція “Microsoft” і т.д.процедура електронних закупівель знайшла своє ефективне застосування. Наприкладвсесвітньовідомій компанії General Electric вдалося зекономити 20% коштів на процедурізакупівель.
Також у вказаному законопроекті не передбачено проведеннязакупівель визначених категорій товарів на товарних біржах.
Нагадую, що ідею запровадження державних закупівель натоварних біржах однорідних та взаємозамінюючих товарів (зернові, метал,вугілля, пально-мастильні матеріали тощо) пропонував ще П.Порошенко. Досвідрозвинених країн світу нарешті повиненпереконати українських чиновників у тому, що біржова торгівля є дійсно прозориммеханізмом ціноутворення та ефективним щодо управління бюджетними коштамипри здійсненні державних закупівель.
Невже гасла про прозорість використання бюджетних коштів,які проголошували нинішні представники Уряду на Євромайдані, перетворяться взвичайний популізм та само-піар? Невже й надалі, та при новій владі, державнийбюджет буде потерпати через відсутність прозорих механізмів управління країною?
Український народ боровся йбуде боротись за впровадження якісних і нових методів державного управління, ане просто за зміну облич в державних органах влади.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 732
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 374
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 111
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7311
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5368
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4308
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3647
-
Золотий гребінець. Хто заробляє на курятині найбільше
Бізнес 2841