Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
13.04.2020 11:49

Юридичні антикризові заходи для підприємців

Адвокат

Ще вчора підприємці планували торгову експансію, вибудовували маркетингову стратегію, знаходили нові канали збуту, а сьогодні рятують власну справу через поширення пандемії та запровадження карантину.

Сьогодні ми живемо в нестабільному та непередбаченому світі. Ще вчора підприємці планували торгову експансію, вибудовували маркетингову стратегію, знаходили нові канали збуту, а сьогодні рятують власну справу через поширення пандемії та запровадження карантину.

Зміна пріоритетів у діловому світі, життя на високих швидкостях змушує підприємців до проактивного управління змінами та вимагає надвисокої швидкості у прийнятті управлінських рішень.

Прокинувшись вранці, виявляєш, що територію на якій розташована твоя фабрика окупована. Чи долар США підскочив у двічі, а договір з постачальниками у валюті або дізнаєшся з новин про необхідність закриття твого магазину через запровадження карантину.

Саме в час поширення пандемії та світової економічної кризи, що відчує економіка за наслідками боротьби з пандемією, слід зважено приймати юридично правильні рішення направлені на мінімізацію ризиків та непередбачених втрат.

Що робити у відповідній ситуації та у якій послідовності діяти? Отож, надаю декілька порад. 

1. У разі неможливості виконати договори мінімізуйте відповідальність за порушення вами умов таких договорів. 

Законом України від 17.03.2020 р. №530-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — Закон №530), карантин віднесено до форс-мажорних обставин. Повний перелік форс-мажорних обставин міститься у ч. 2 ст. 141 Закону України від 02.12.1997р. №671/97 ВР “Про торгово-промислові палати в Україні”(далі — Закон №671).

Відповідно до частини 2 статті 141 Закону №671 форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Однак, віднесення поняття “карантин” до форс-мажорних обставин не означає автоматичне звільнення від відповідальності за невиконання умови договору. Це лише дає  підстави для подальшої домовленості між сторонами договору про застосування карантину як форс-мажорної обставини або для посилання на карантин, як форс-мажорну обставину, при доведенні у суді неможливості виконання договору стороною.

В першу чергу, проаналізуйте договори на предмет відповідальності за  невиконання їх умов, зокрема в разі настання форс-мажорних обставин.

У разі неможливості застосувати існуючі умови договору для звільнення від відповідальності за його невиконання, раджу невідкладно сформувати та направити повідомлення партнеру по договору (іншій стороні) про неможливість виконання договору у зв’язку з введенням карантину. Таке повідомлення має містити номер та дату договору, а також викладені обставини неможливості виконання його умов.

Після чого звернутися до Торгово-промислової палати України за отриманням сертифікату про форс-мажор.

Звернення до Торгово-промислової палати України з приводу отримання сертифікату приймаються не електронні адреси зазначені на сайтах регіональних торгово-промислових палат відповідно до Вашого регіону, а у випадку зі зверненням  для  отримання сертифікату  про форс-мажор в рамках зовнішньоекономічного договору на електронну адресу Торгово-промислової палати України ucci@ucci.com.ua.

Для отримання сертифікату подається заява встановленого зразку та пакет наступних документів:

- копія договору, умови якого не можливо виконати через наявність форс-мажору;

- копію наказу (розпорядження) про припинення господарської діяльності підприємства у зв'язку із запровадженням карантину;

- повідомлення (сповіщення) іншої сторони про неможливість виконання своїх зобов'язань за договором у зв'язку із запровадженням карантину.

Форма заяви наводиться у Додатку №1 до Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженого рішенням Президії торгово-промислової палати в Україні 18.12.2014 року №44 (далі — Регламент №44).

Важливо. У відповідності до пункту 6.3.1 Регламенту №44 у заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов'язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які на думку Заявника унеможливили виконання цих зобов'язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості. У заяві зазначаються також телефонні номери для зв'язку, електронна адреса, спосіб отримання Сертифіката (особисто, через уповноважену особу, кур'єрською чи звичайною поштою тощо).

Слід пам’ятати, що форс-мажорні обставини посвідчуються окремо по кожному договору, строк виконання якого настав у відповідності до умов самого договору, але виконання договору стало неможливим у зв’язку із запровадженням карантину.

Також важливою умовою для розгляду Вашої заяви є оплата послуги Торгово-промислової палати України. Послуга оплачується в безготівковій формі відповідно до виставленого рахунку.

З тарифами за видачу сертифікату можливо ознайомитися на сайті Торгово-промислової палати України в розділі “Тарифи, рахунки, акти”.

Заява про видачу сертифікату підлягає розгляду протягом 7 (семи) днів з дня звернення за сертифікатом.

Слід враховувати, що настання форс-мажору не звільняє Вас від виконання зобов’язань, а лише звільняє від відповідальності за невиконання умов договору, за умови отримання сертифікату про форс-мажор або при умові визнання іншою стороною неможливість виконання договору вчасно з підстав введення карантину.  

2. Домовитися з орендодавцем про звільнення від орендної плати на час карантину або про зменшення такої плати. 

Законом від 30.03.2020р. №540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”  Верховна Рада України передбачила умову про те, що наймач може бути звільнений від орендної плати на час дії карантину на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вказаної норми наймач звільняється від орендної плати на час, який він не міг використовувати майно через обставини за які він не відповідає.

Як відомо, Уряд Постановою від 16.03. 2020р. №215 заборонив роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення на час дії карантину.

Таким чином, зазначені норми дають можливість орендарям поєднувати поняття карантин з неможливістю використовувати орендоване майно з обставин за які він не відповідає.

Проте саме існування таких нормативних актів не звільняє від орендної плати, а лише дає право орендарю на звільнення від орендної плати. Для звільнення від орендної плати необхідно вчинити ряд дій.

В першу чергу, підготувати та направити лист орендодавцю з посиланням на неможливість використання майна з обставин які від Вас не залежать (ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України), вказавши номер та дату договору оренди. Особливо важливо зазначити в листі на неможливість використання майна за цільовим призначенням. До листа бажано додати проект додаткової угоди про звільнення від орендної плати на час карантину. Проект додаткової угоди повинен містити підпис уповноваженої особи та печатку (за наявністю печатки на підприємстві).

Крім того, необхідно зібрати всю можливу доказову базу обмеження фактичного використання майна. Зробити фотофіксацію обмеження доступу, зберегти всю переписку між вами, що може свідчити про обмеження у користуванні, тощо.

У разі не прийняття Вашої пропозиції, доречним буде звернутися до Торгово-промислової палати України за сертифікатом про форс-мажорні обставини. Порядок такого звернення описано вище. 

3. Розробити накази кадрового спрямування. 

Законом № 530 встановлено, що на період карантину роботодавець може надавати працівнику за його згодою відпустку без збереження заробітної плати. Даною нормою внесено зміни в Закон України “Про відпустки”. Час такої відпустки не входить у загальний строк, установлений частиною першою цієї статті.  Таким чином, Законом №530 запроваджено окремий вид відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін – відпустка на період дії карантину.

Також слід мати на увазі, що існують інші види відпусток, які можуть бути використані працівником у період  карантину. А саме:

- відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 15 календарних днів на рік, передбачена статтею 26 Закону України “Про відпустки”;

- додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території, передбачену пунктом 31  статті 25 Закону України “Про відпустки”;

- щорічну оплачувану відпустку;

- додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 днів для працівників, які мають дітей або повнолітню дитину особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, для жінок, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, та інших категорій працівників, перелічених у статті 19 Закону України “Про відпустки”.

У даній непростій ситуації особливо важливо цінувати ефективних співробітників, які відчувають реалії життя та можуть холоднокровно зустріти життєві виклики, які стоять перед компанією. 

4. Слід ретельніше перевіряти контрагентів. 

У періоди кризи активізуються різного роду шахраї, тому необхідно більш ретельніше перевіряти нових контрагентів.

Крім того, окремо потрібно слідкувати за діючими контрагентами на предмет його платоспроможності, а у випадку банкрутства контрагента важливо не пропустити строк на приєднання до процедури банкрутства. 

Разом з тим, Законом України від 17.03.2020р. №533-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон №533) внесено ряд змін до Податкового кодексу України та інших нормативних актів, який покликаний покращити становище платників податків на період здійснення заходів запроваджених проти розповсюдження коронавірусної хвороби. Так Законом №533 передбачено:

1) У період з 01.03.2020р. по 31.05.2020р. не будуть підлягати відповідальності платники податків за порушення податкового законодавства і до них не будуть застосовані ані штрафна санкції ані пені. Втім є виключення, санкції будуть застосовуватися за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; 

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; 

- порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; 

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

2) Установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Винятком є випадки подання платником податку декларацію в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, також, якщо відшкодування є від’ємним і становить понад 100 тисяч гривень;

3) Плата за землю у період з 01.03.2020р. по 30.04.2020р. скасовується. Таким чином, земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності не нараховується;

4) Фізичні особи-підприємці, члени фермерських господарств, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність на період з 01.03.2020р. по 31.03.2020р. та з 01.04.2020р. по 30.04.2020р. повністю звільняються від сплати єдиного соціального внеску;

5) Введення в дію обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій спрощенцям ІІ, ІІІ та ІV груп  відтермінували. 

Вислів “Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими” зараз як ніколи доречний. Криза спонукає нас до швидких змін, змушує шукати нові підходи в організації праці, прискорює діджиталізацію та прибирає зайве. Період у який ми ввійшли є періодом змін та нових можливостей. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net