Уроки блекауту: чи сформує війна в Україні колективний імунітет до дезінформації
На шостому місяці повномасштабної війни раптом з'ясувалося, що чимало українців досі не вміє, не знає та все ще не вважає доцільним перевіряти інформацію, отриману з сумнівних джерел.
У листопаді 2022 року росіяни спробували завдати Україні чи не найбільш зухвалого інформаційного удару від початку повномасштабного вторгнення. На тлі ракетних обстрілів та знищення української енергетичної інфраструктури, кремлівська пропаганда через підконтрольні інформаційні ресурси намагалася переконати, що світло в домівках українців відсутнє не тому, що росіяни зруйнували генеруючі потужності та розподільчі мережі, а тому, що український уряд начебто продає електроенергію за кордон.
Тиражуючи відверту маячню про експорт електроенергії, Кремль переслідував дві мети: по-перше, підірвати довіру до української влади у розпал життя за графіками відключень, по-друге, зневірити, демотивувати, а якщо вдасться, то й спровокувати змучених блекуатом людей на антиурядові виступи.
Насправді Україна припинила експорт електроенергії ще 11 жовтня після перших масованих ракетних обстрілів української енергосистеми. Відновити його вдалося лише в квітні 2023 року. Але в листопаді 2022-го, на тлі віялових відключень, росіяни через підконтрольні телеграм-канали переконували у протилежному. Український уряд та енергетичні компанії витратили чимало часу і зусиль, аби спростувати фейк російської пропаганди.
Водночас на шостому місяці повномасштабної війни раптом з'ясувалося, що чимало українців досі не вміє, не знає та все ще не вважає доцільним перевіряти інформацію, отриману з сумнівних джерел.
Іншою не менш ефектною спробою поширити панічні настрої серед українців в перші дні вторгнення були вкиди росіян про так звані мітки на стовпах, будинках та дорогах, які начебто допомагають “наводили балістичні ракети”.
Злива фейкових повідомлень актуалізувала важливість уміння розпізнати дезінформацію. Медіаграмотність стала потребою для будь-якої притомної людини. Ба більше – під час війни, коли на шальках терезів – людське життя, важливо не тільки вміти вірно ідентифікувати контент, але й оцінити його вплив на аудиторію. Неймовірно, але чимало українців досі не усвідомили, що варто, а чого категорично недоцільно публікувати у соцмережах. Так періодично з'являються відео пересування української військової техніки, а також роботи ППО, що є категорично неприпустимим, адже наражає на небезпеку життя українських військовослужбовців.
Таким чином, якщо до повномасштабного вторгнення навички медіаграмотності були доцільними насамперед для представників публічних професій, то сьогодні – у розпал війни – вони бажані для всіх українців.
На загальнодержавному рівні необхідна всеосяжна інформаційна кампанія із залученням лідерів громадської думки, авторитетних експертів та представників журналістської спільноти. Вже сьогодні існує чимало проєктів, спрямованих на примноження навичок медіаграмотності. Цю роботу варто продовжувати. Зрештою, йдеться вже не лише про вміння відрізнити правду від брехні, а знання про те, як не дозволити себе ошукати.
Про те, як не потрапити в халепу та вберегтися від маніпуляцій, написано чимало посібників, та головне варто пам'ятати ключові речі: насамперед, ретельно перевіряти джерела інформації. Відвертий фейк про експорт електроенергії у період блекауту швидко поширювався, зокрема й тому, що чимало українців елементарно не перевірили інформацію на офіційних ресурсах.
Не менш важливо звернути увагу на те, хто поширює фактаж – надійний ресурс завжди посилається на авторитетне експертне джерело, що легко перевіряється. Фейк навпаки тиражують сумнівні видання, дуже часто з посиланням на анонім. Важливо утримуватися від розповсюдження подібної інформації.
Необхідно вкрай обережно ставитися до інформації з анонімних телеграм-каналів. Саме вони активно просували новини про міфічний експорт електроенергії. Окрім дезінформації, анонімні телеграм-канали часто продукують шахрайські запити про збір коштів і наживаються на чужому горі. Під час війни також не варто поширювати відомості про подію, допоки її не підтвердять або не спростують офіційні особи.
Між тим, варто визнати, що від початку вторгнення українці значно поліпшили свої навички медіаграмотності, про що свідчать останні соціологічні дослідження. В суспільстві формується своєрідний колективний імунітет до дезінформації. Росіянам і справді важче маніпулювати й поширювати фейки в Україні. Проте не варто забувати, що й кремлівські пропагандисти вчаться на власних помилках, адаптуючись до інформаційного середовища, яке виникло в Україні після 24 лютого 2022 року.
У травні 2023 року в українській енергосистемі через ремонтні кампанії зменшився доступний обсяг потужності, а енергетики знову заговорили про можливий дефіцит електроенергії. Ба більше, війна триває, що не виключає нових руйнувань, а також можливості повернення до життя за графіками відключень електроенергії. З великою ймовірністю росіяни знову спробують таким чином зневірити українців, підриваючи довіру до української влади. Наше спільне завдання – не дати себе ошукати та зробити українське суспільство стійким та нечутливим до дезінформації.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 867
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 201
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 126
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 113
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 26605
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 8522
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 8301
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7598
-
Чому завод "Росава" поділили на дві частини і не можуть продати
Бізнес 2824