Уроки блекауту: чи сформує війна в Україні колективний імунітет до дезінформації
На шостому місяці повномасштабної війни раптом з'ясувалося, що чимало українців досі не вміє, не знає та все ще не вважає доцільним перевіряти інформацію, отриману з сумнівних джерел.
У листопаді 2022 року росіяни спробували завдати Україні чи не найбільш зухвалого інформаційного удару від початку повномасштабного вторгнення. На тлі ракетних обстрілів та знищення української енергетичної інфраструктури, кремлівська пропаганда через підконтрольні інформаційні ресурси намагалася переконати, що світло в домівках українців відсутнє не тому, що росіяни зруйнували генеруючі потужності та розподільчі мережі, а тому, що український уряд начебто продає електроенергію за кордон.
Тиражуючи відверту маячню про експорт електроенергії, Кремль переслідував дві мети: по-перше, підірвати довіру до української влади у розпал життя за графіками відключень, по-друге, зневірити, демотивувати, а якщо вдасться, то й спровокувати змучених блекуатом людей на антиурядові виступи.
Насправді Україна припинила експорт електроенергії ще 11 жовтня після перших масованих ракетних обстрілів української енергосистеми. Відновити його вдалося лише в квітні 2023 року. Але в листопаді 2022-го, на тлі віялових відключень, росіяни через підконтрольні телеграм-канали переконували у протилежному. Український уряд та енергетичні компанії витратили чимало часу і зусиль, аби спростувати фейк російської пропаганди.
Водночас на шостому місяці повномасштабної війни раптом з'ясувалося, що чимало українців досі не вміє, не знає та все ще не вважає доцільним перевіряти інформацію, отриману з сумнівних джерел.
Іншою не менш ефектною спробою поширити панічні настрої серед українців в перші дні вторгнення були вкиди росіян про так звані мітки на стовпах, будинках та дорогах, які начебто допомагають “наводили балістичні ракети”.
Злива фейкових повідомлень актуалізувала важливість уміння розпізнати дезінформацію. Медіаграмотність стала потребою для будь-якої притомної людини. Ба більше – під час війни, коли на шальках терезів – людське життя, важливо не тільки вміти вірно ідентифікувати контент, але й оцінити його вплив на аудиторію. Неймовірно, але чимало українців досі не усвідомили, що варто, а чого категорично недоцільно публікувати у соцмережах. Так періодично з'являються відео пересування української військової техніки, а також роботи ППО, що є категорично неприпустимим, адже наражає на небезпеку життя українських військовослужбовців.
Таким чином, якщо до повномасштабного вторгнення навички медіаграмотності були доцільними насамперед для представників публічних професій, то сьогодні – у розпал війни – вони бажані для всіх українців.
На загальнодержавному рівні необхідна всеосяжна інформаційна кампанія із залученням лідерів громадської думки, авторитетних експертів та представників журналістської спільноти. Вже сьогодні існує чимало проєктів, спрямованих на примноження навичок медіаграмотності. Цю роботу варто продовжувати. Зрештою, йдеться вже не лише про вміння відрізнити правду від брехні, а знання про те, як не дозволити себе ошукати.
Про те, як не потрапити в халепу та вберегтися від маніпуляцій, написано чимало посібників, та головне варто пам'ятати ключові речі: насамперед, ретельно перевіряти джерела інформації. Відвертий фейк про експорт електроенергії у період блекауту швидко поширювався, зокрема й тому, що чимало українців елементарно не перевірили інформацію на офіційних ресурсах.
Не менш важливо звернути увагу на те, хто поширює фактаж – надійний ресурс завжди посилається на авторитетне експертне джерело, що легко перевіряється. Фейк навпаки тиражують сумнівні видання, дуже часто з посиланням на анонім. Важливо утримуватися від розповсюдження подібної інформації.
Необхідно вкрай обережно ставитися до інформації з анонімних телеграм-каналів. Саме вони активно просували новини про міфічний експорт електроенергії. Окрім дезінформації, анонімні телеграм-канали часто продукують шахрайські запити про збір коштів і наживаються на чужому горі. Під час війни також не варто поширювати відомості про подію, допоки її не підтвердять або не спростують офіційні особи.
Між тим, варто визнати, що від початку вторгнення українці значно поліпшили свої навички медіаграмотності, про що свідчать останні соціологічні дослідження. В суспільстві формується своєрідний колективний імунітет до дезінформації. Росіянам і справді важче маніпулювати й поширювати фейки в Україні. Проте не варто забувати, що й кремлівські пропагандисти вчаться на власних помилках, адаптуючись до інформаційного середовища, яке виникло в Україні після 24 лютого 2022 року.
У травні 2023 року в українській енергосистемі через ремонтні кампанії зменшився доступний обсяг потужності, а енергетики знову заговорили про можливий дефіцит електроенергії. Ба більше, війна триває, що не виключає нових руйнувань, а також можливості повернення до життя за графіками відключень електроенергії. З великою ймовірністю росіяни знову спробують таким чином зневірити українців, підриваючи довіру до української влади. Наше спільне завдання – не дати себе ошукати та зробити українське суспільство стійким та нечутливим до дезінформації.
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 396
- Дипломатія кадрових помилок 320
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 131
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 99
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 8674
-
Суди, банкрутства та арешти. Що відбувається з одним із найбільших виробників ліків
Бізнес 6787
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4224
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 4115
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3818