У одиноких мам і сиріт забирають 63 млрд. грн
Рівень соціальної допомоги малозабезпеченим занижено щонайменше вполовину.
Одинокі матері, діти-сироти, люди з інвалідністю, малозабезпечені сім’ї отримують лише половину від соціальної допомоги, на яку вони можуть розраховувати від держави. Причина цього – у бажанні уряду економити на соціальних виплатах, але при цьому збирати більше податків до казни. Ціна питання – щонайменше 63 млрд. грн.
Примарний мінімум
В наступному році малозабезпечені українці повинні будуть виживати на 2,5 долари на день. Це «стандарти», які уряд заклав у проекті бюджету на 2019 рік для прожиткового мінімуму. І це вдвічі нижче, ніж пропонований ООН рівень абсолютної бідності – 5 доларів США для країн Східної та Центральної Європи.
В Україні вже давно склалась парадоксальна ситуація: всі знають, скільки коштують продукти на ринку чи в супермаркеті, всі обговорюють, яким повинен бути прожитковий кошик, аби забезпечити людині навіть не існування – а жевріння, животіння. Але навіть за таких умов у офіційних документах закладають цифри, суттєво менші за життєву потребу.
Наприклад, за розрахунками Міністерства соціальної політики, фактичний розмір прожиткового мінімуму на літо 2018 року становив 3 745 грн. (без урахування податків – 3 261 грн.). В той же час на 2019 рік уряд пропонує встановити з 1 січня 2019 року цей показник у розмірі 1853 гривні.
Те саме – із індикаторами за різними категоріями населення. Для дітей віком до 6 років реальний мінімум 3 092 грн. – уряд пропонує 1626 грн., для дітей віком від 6 до 18 років – 3 778 грн., пропозиція Кабміну – 2027 грн., для працездатних осіб - 3 381 грн. проти 1921 грн., для осіб, які втратили працездатність, – 2 744 грн. проти 1497 грн.
Ба більше: порівняно з показниками 2018 року, фактичні ціни, за оцінками експертів, будуть зростати швидше, ніж рівень виплат. А значить, і без того зубожілі верстви населення будуть ще більше скочуватися у прірву злиднів. І це при тому, що, приміром в Європі прийнято індексувати всі соціальні виплати щойно ціни піднімаються хоча б на 2%.
Попри те, що рівень прожиткового мінімуму залишається за межею здорового глузду, показники мінімальної зарплати уряд і парламент, однак, піднімають регулярно, індексуючи їх на рівень інфляції.
Економія на малозабезпечених
Чому так? Відповідь може лежати на поверхні: прожитковий мінімум використовується переважно для розрахунків соціальної допомоги, тобто коштів, які держава буде виплачувати соціально незахищеним громадянам. Наприклад, від прожиткового мінімуму залежать виплати допомоги малозабезпеченим сім’ям, людям із інвалідністю, дітям-сиротам, матерям-одиначкам, допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів тощо.
А от показник мінімальної зарплатні – навпаки, є індикатором для великої кількості податків та зборів: починаючи від єдиного соціального внеску, податку на нерухоме майно, і закінчуючи штрафами за порушення трудового законодавства і податком на розкіш.
Таким чином, занижуючи показники прожиткового мінімуму, держава економить левову частку соціальних виплат, які би вона мала здійснювати задля забезпечення мінімального рівня існування соціально вразливих громадян.
В проекті бюджету на 2019 рік на відповідну субвенцію на виплату допомоги малозабезпеченим сім`ям, дітям із інвалідністю, соціальної допомоги непрацюючій особі та низки інших категорій – пропонується виділити 63 млрд. грн. Якщо взяти за основу навіть офіційні розрахунки Мінсоцполітики, відповідно до яких реальний прожитковий мінімум щонайменше вдвічі вищий за формальний – маємо суму, фактично «вкрадену» у найменш захищених громадян – ще 63 млрд. грн.
Відповідно до Конституції, Україна – це серед іншого, ще й соціальна держава. Тому обов’язок влади – забезпечити гідне життя для громадян, а не економити на матерях-одиначках і дітях-інвалідах. Крім того, уряд, відповідно до законодавства, зобов’язаний вживати заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечувати соціальний захист людей.
Де взяти гроші
Популісти та критикани можуть зауважити: на здійснення достойних соціальних виплат немає коштів. Проте переконаний: за умови впровадження реальних реформ у фінансовому секторі, створення сприятливих умов для приходу інвесторів, перезавантаженні правоохоронної і судової системи, ухвалення програми стимулювання експортних та високотехнологічних виробництв, доходи бюджету – а отже і видатки на соціальні програми – можна суттєво збільшити.
Єдина умова – владі потрібно зайняти проактивну позицію і шукати нові можливості. Натомість чиновники однією рукою крадуть мільярди на закупівельних схемах чи на «збиткових» держпідприємствах, іншою – забирають останнє у хворих і немічних.
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка вчора о 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 213
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 101
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 97
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 92
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 92
-
Шмигаль пояснив причину аварії в енергосистемі
доповнено Бізнес 9946
-
Глюкофон, "лігво" і цегла на плиті: які методи обігріву працюють, а які – повна нісенітниця
Життя 4765
-
Найдорожча приватна компанія світу заробила $8 млрд за рік
Фінанси 3452
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
1874
-
Біткоїн нижче $80 000. Ринок криптовалют просів на $111 млрд за 24 години
Фінанси 1246
