Бронювання кінцевих бенефіціарних власників
Туман нововведень держави розсіюється глибоким аналізом і отриманими знаннями
Відповідно до повноважень, визначених статтею 13-1 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон), щодо організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час бенефіціарів, зазначимо наступне.
УВАГА!!! Порядок бронювання не містить вимог щодо особливостей бронювання на період мобілізації та на воєнний час кінцевих бенефіціарних власників підприємств, які не є їх працівниками, бронювання таких військовозобов’язаних здійснюється у загальному порядку.
Отже, великим компаніям цей напрямок дає можливість для міркувань і реалізації поставлених цілей, де кожен має досягнути поставленої мети.
Ключові аспекти!!! Згідно із Законом, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які НЕ є їх працівниками.
Постановою Кабінету Міністрів України № 76 та Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час” (зі змінами) затверджено Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану (далі – Порядок бронювання).
Відповідно до Порядку бронювання (щодо підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період) військовозобов’язані кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
В той час, як ті, хто проходив раніше службу БЕНЕФІЦІАР (війська спеціального призначення) і мають спеціальне звання, викликають велику зацікавленість для Міністерства оборони України.
Порядком бронювання (щодо підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, банків та інших установ, державне регулювання діяльності яких здійснюється Національним банком) визначено, що бронюванню підлягають всі військовозобов’язані кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які НЕ є їх працівниками.
Отже, простою мовою для пересічного громадянина, вказані вище норми застосовуються до бенефіціарних власників підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період (далі – підприємства).
Зокрема, відомості про кінцевих бенефіціарних власників підприємств включаються до списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, за формою згідно з додатком 1 до Порядку бронювання (далі – список), з відповідним обґрунтуванням.
Обґрунтування - є основним «пластом» роботи адвоката, який належним чином не лише збирає документи, завірить у встановленому порядку, а й належним чином обґрунтує щодо бронювання кінцевого бенефіціара, який головним критерієм для МОУ - НЕ є працівником цього ж підприємства.
В обґрунтуванні вищевказаного, варто додатково зазначається інформація, що дає змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, - прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові, країна громадянства та постійного місця проживання, дата народження, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Інформація, також може бути отриманою іншими органами державної влади.
УВАГА!!! До обґрунтування додаються копії документів, які підтверджують наявність запису про кінцевого бенефіціарного власника підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Список, а також довідку про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку бронювання (далі – довідка), щодо кінцевих бенефіціарних власників підприємств рекомендовано формувати окремо від списку і довідки стосовно військовозобов’язаних працівників підприємства.
Головний критерій, окремий пакет документів щодо кінцевих бенефіціарів з обґрунтуванням.
Обмеження щодо обсягів бронювання, встановлене Порядку бронювання, застосовується до військовозобов’язаних, які займають посади на підприємстві, в установі та організації і відповідно до закону підлягають бронюванню.
НАЙГОЛОВНІШЕ!!! Враховуючи викладене вище, НЕ встановлено обмеження щодо обсягів бронювання кінцевих бенефіціарних власників підприємств, які не є їх працівниками.
Водночас хочу повідомити, що дана стаття не є остаточною консультацією, а має ІНФОРМАТИВНИЙ характер для тих, хто «заблукав в тумані нововведень чинного законодавства України».
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 180
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 173
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 99
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 11810
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10262
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 6568
-
НАБУ: директорка ДП отримала квартири зі знижкою 80% за виділення землі забудовнику
Бізнес 6560
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 5876