Арсенал захисту прав платника податку: зауваження та заперечення

Ефективні способи захисту під час досудового врегулювання спору чи ефективний шлях уникнення майбутніх проблем.

Сьогодні поговоримо про досить актуальну тему, яка стає гострим питанням для кожного платника податку під час складання та підписання Акту документальної виїзної податкової перевірки. Кожен платник податку повинен пам’ятати до проведення та під час проведення податкових перевірок, усі податкові ревізори допускають не абияких помилок тим самим порушуючи права платника податку закріплені ст.17 Податкового кодексу України.

Під час складання акту перевірки наслідки її можуть бути, як позитивними так і негативними. Проте, як свідчить загальна судова практика на превеликий жаль, зміст усіх актів перевірки  мають лише негативні наслідки, які у встановлені ПКУ строки потрібно оскаржувати в адміністративному чи судовому порядку.

Акт документальної виїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Доволі часто податковий орган порушує ст. 86 ПКУ під час вручення самого акту, тим самим порушуючи права платника закріплені ст.17 ПКУ з урахуванням великої завантаженості або недбалості з боку представників контролюючого органу. З приводу цього платник податку повинен пам’ятати наступне.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Отже, з викладеного вище вбачається обов’язок посадових осіб контролюючого органу, які проводили перевірку вручити акт податкової перевірки. Водночас, на практиці момент вручення акту здійснюється безпосередньо представниками Укрпошти в кращому випадку. В найгіршому випадку, посадові особи контролюючого органу відправляють акт перевірки невідомими кур’єрськими службами доставки, які не можливо відслідкувати, тим самим відсутня можливість зафіксувати день відправки поштового відправлення.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Отже, якщо ви не отримали акт перевірки власноруч, потрібно одразу телефонувати до ГУ ДПС і дізнаватися від перевіряючого дату відправлення акту по пошті, тим самим фіксуючи строки виготовлення акту відповідно до п.п. 86.3 ст. 86 ПКУ (акт реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку). З моменту отримання акту перевірки безпосередньо засобами поштового зв’язку далі необхідно, подавати зауваження до цього акту, тим самим захищаючи свої права.

Зверніть увагу! Більшість платників податку знає про процедуру подання заперечення до акту перевірки, однак є у платника податку право щодо подання зауважень, що в свою чергу відрізняють зауваження від заперечення один від одного, як  два різних документа, що мають різний напрямок захисту прав платника податку передбачених п.п. 17.1.16 ст. 17 ПКУ.

Керуючись п.п.17.1.6. ст.17 ПКУ платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

Відповідно до ст. 86.7 ПКУ разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Аналізуючи викладене вище, можна прийти до наступного висновку в різниці при поданні 2 різних документів при захисті прав платника податку. 

Зауваження – це документ про незгоду платника податків або його представників зі змістом акту, який надається під час отримання акту перевірки від податкового ревізора платником податку, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Заперечення - це документ про незгоду платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення.

Зауваження подані щодо змісту акту, як правило дають можливість платнику податку зафіксувати порушення безпосередньо самим ревізором, який намагається усіма засобами довести в змісті акту про не реальність господарської операції, фіктивність контрагента, відсутність працівників, відсутність виробничих потужностей та інше. Даний документ більше надає можливостей з урахуванням норм діючого ПКУ, оскільки кожен платник податку повинен пам’ятати щодо майбутніх ризиків при подачі заперечення на акт перевірки де в прохальній частині платник податку, як правило, вимагає повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки, наражаючи себе на небезпеку передбачену п.п. 78.1.5 ст .78 ПКУ.

Зокрема, також потрібно пам’ятати про обставини коли платник податку під час проведення перевірки надає контролюючому органу усі первинні документи щодо підтвердження взаємовідносин по господарським операціям, в той час, як ревізор в акті перевірки зазначає про відсутність наданих документів, що підтверджуються не реальністю господарських операцій та інше. В такому випадку потрібно досить уважно проаналізувати стратегію захисту своїх прав платнику податку, оскільки п.п. 78.1.5 ст. 78 ПКУ зазначено наступне:

…. Платник податків подано в установленому порядку контролюючому органу додаткові документи, в порядку визначеному пунктом 44.7 ст.44 ПКУ…Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Зверніть увагу! Доволі часто, більшість платників податків та їхні бухгалтера наражаються на порушення їхніх прав під час проведення перевірки в разі отримання письмового запиту від працівників контролюючого органу, який безпосередньо  здійснює перевірку та вимагає на письмовий запит контролюючого органу надати перелік документів на електронну адресу ревізора. В цьому випадку буде доречно нагадати ст.85 ПКУ, а саме:

85.2. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі не встановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Керуючись викладеним вище, сподіваюсь платник податку та його бухгалтер буде пам’ятати доволі прості речі щодо відсутності обов’язку надання документів на електронну адресу наступних документів, що вимагає ревізор під час проведення перевірки, який на превеликий жаль не встигає бути одночасно на трьох перевірках одночасно.

Таким чином, у разі негативного закінчення податкової перевірки у платника податків насправді є право на:

1. Підписання Акту податкової перевірки із зауваженням, керуючись абзацом п.п.86.1 ст. 86 ПКУ та п.п. 17.1.16. ст.17 ПКУ;

2. Подання контролюючому органу  заперечень до Акту , керуючись п.п.86.7 ст. 86 ПКУ;

3. Подання  скарги щодо прийняття ППР (адміністративне оскарження);

4. Подання позовної заяви до суду щодо оскарження ППР (судове оскарження).