Безумовне звільнення: Як судова система США покарала Трампа, але залишила його на свободі
Як судовий адвокат, очевидно що звикла бачити, як одне й те саме правопорушення може бути покаране зовсім по-різному в залежності від юрисдикції, судді та обставин. Але справа Дональда Трампа, яку було розглянуто 10 січня 2025 року, стала унікальним прикладом, який розкриває тонкощі правових механізмів США. Президент, визнаний винним за 34 пунктами звинувачення у фальсифікації ділової документації, отримав “безумовне звільнення”. Це рішення вже викликало широкий резонанс у юридичній спільноті й змусило багатьох задаватися питанням: що це означає?
Що таке безумовне звільнення?
“Безумовне звільнення” (unconditional discharge) — це форма вироку, за якою обвинувачений визнається винним, але не отримує жодного реального покарання, такого як ув’язнення, штраф чи навіть випробувальний термін. Суд при цьому залишає вину за підсудним, але вважає, що подальше покарання недоцільне.
У випадку Трампа, це означає, що суд визнав його винним у фальсифікації фінансової звітності для приховування виплати “грошей за мовчання” порноакторці Стормі Деніелс, але вирішив не карати його. Суддя Хуан Мерчан зазначив, що “враховуючи обставини, жодне покарання не буде пропорційним чи доцільним” (NBC New York).
Чому суд обрав саме це рішення?
Ключовим фактором стало те, що Трамп був не лише обвинуваченим, але й президентом-електом, чия інавгурація запланована на 20 січня 2025 року. Суд врахував масштабний суспільний інтерес і потенційні політичні наслідки тюремного вироку. Крім того, вирок такого типу часто застосовується, коли:
Обставини справи є унікальними: Наприклад, злочин не мав значного впливу на інших осіб, як це сталося у випадку Трампа, де основний “постраждалий” — фінансова звітність його власної компанії.
Підсудний уже зазнав значного суспільного осуду: Як відомо, обговорення справи Трампа тривало місяцями і стало предметом постійних публічних дебатів.
Політична складова: Випадок із Трампом був надзвичайно політизованим, а тому суворий вирок міг спричинити ще більше розділення у суспільстві.
Практика інших країн: як це працює?
Безумовне звільнення застосовується не лише у США, але й в інших країнах, таких як Велика Британія, Канада та Австралія. Однак у кожній юрисдикції цей механізм має свої особливості.
Велика Британія
У британському праві безумовне звільнення застосовується тоді, коли суд вважає, що саме визнання вини є достатнім покаранням. При цьому залишається судимість. Наприклад, у випадках, коли обвинувачений є неповнолітнім або має серйозні проблеми зі здоров’ям, суд може вирішити не поглиблювати страждання винного додатковими покараннями.
Канада
У Канаді цей механізм подібний до британського, але тут суддя має врахувати ще й перспективу реабілітації. Наприклад, у справі R. v. Proulx Верховний суд Канади зазначив, що безумовне звільнення можливе лише за умов, коли ризик рецидиву мінімальний.
Австралія
Австралійське правосуддя також використовує цей підхід, але з акцентом на визнання помилки. У справах про шахрайство або інші ненасильницькі злочини суд може дійти висновку, що обвинувачений уже зазнав “покарання” через громадський осуд або втрату репутації.
Моральний аспект і критика
Випадок із Трампом викликав хвилю обурення серед його опонентів. Вони стверджують, що безумовне звільнення у його справі є ознакою привілеїв, які отримують впливові особи. З іншого боку, прихильники такого рішення вказують, що судимість сама по собі є значною плямою для політика, особливо на найвищому рівні.
І тут постає ключове питання: чи справедливий підхід, за якого звичайна людина за ті самі дії отримала б реальне покарання? Наприклад, у США тисячі людей відбувають тюремний термін за фінансові злочини значно меншого масштабу. І саме це загострює дискусію про нерівність у правосудді.
Як це стосується українського законодавства?
Українська система правосуддя поки не передбачає механізму безумовного звільнення у точному сенсі цього терміна. Проте існують механізми, які можуть бути схожі за своєю суттю:
Звільнення від покарання з випробуванням (стаття 75 КК України): Суд може ухвалити рішення звільнити особу від покарання за умови дотримання певних вимог (не вчиняти нових злочинів, повідомляти про зміну місця проживання тощо).
Закриття кримінального провадження через примирення сторін (стаття 46 КК України): Якщо особа відшкодувала шкоду і досягнуто примирення з потерпілим, суд може закрити справу.
Ці механізми, однак, мають чіткі умови застосування і не є аналогами повного звільнення без додаткових вимог.
У травні 2024 року суд присяжних у Нью-Йорку визнав колишнього президента США Дональда Трампа винним за всіма 34 пунктами обвинувачення у фальсифікації ділових документів. Ці звинувачення стосувалися приховування виплат колишній порноакторці Стормі Деніелс, що могло вплинути на результати президентських виборів 2016 року. Джерело - Deutsche Welle
Нагадаю, що кожен із 34 пунктів обвинувачення передбачав можливе покарання у вигляді тюремного ув'язнення строком до чотирьох років. Однак, 11 липня 2024 року суддя Хуан Мерчан призначив Трампу умовне покарання без позбавлення волі, враховуючи відсутність попередніх судимостей та його статус колишнього президента.
У практиці американського правосуддя фальсифікація ділових документів зазвичай розглядається як серйозний злочин, особливо коли це пов'язано з приховуванням інших правопорушень або введенням в оману державних органів. Проте, призначення покарання залежить від багатьох факторів, включаючи обставини справи, особу підсудного та можливі наслідки злочину.
У випадку Трампа суд врахував, що хоча злочини були численними, вони не призвели до безпосередньої шкоди фізичним особам чи суспільству. Крім того, враховувався його вік, відсутність попередніх судимостей та статус колишнього президента, що могло вплинути на рішення про призначення більш м'якого покарання.
Варто зазначити, що в інших подібних справах у США покарання може варіюватися від штрафів до тюремного ув'язнення, залежно від тяжкості злочину та обставин справи. Наприклад, у випадках, коли фальсифікація документів призводила до значних фінансових втрат або була пов'язана з іншими серйозними злочинами, суди призначали більш суворі покарання, включаючи реальні терміни ув'язнення.
Таким чином, рішення суду у справі Трампа відображає індивідуальний підхід американської судової системи до кожної справи, враховуючи всі обставини та характеристики підсудного.
Рішення про безумовне звільнення у справі Дональда Трампа демонструє, як судова система може балансувати між юридичними нормами та політичною доцільністю. Але це також викликає важливі запитання про рівність перед законом та ефективність такого підходу у випадках, коли обвинувачений є публічною особою.
Своєю чергою, в Україні, яка лише розвиває свою правову систему, є що запозичити з досвіду США та інших країн. Проте найважливіше — це забезпечити рівність усіх громадян перед законом, незалежно від їхнього статусу чи впливу.
Як практикуючий адвокат, я вважаю, що кожна справа — це не лише можливість застосувати закон, але й нагода створити прецедент, який допоможе зробити нашу правову систему кращою.
