Чому корпоратизація - єдиний шлях до розвитку ОПК

Для українського оборонно-промислового комплексу одним із найперших та обов’язкових кроків є перетворення державних підприємств у акціонерні товариства задля забезпечення можливості бути гнучкими, позбавитись непотрібного баласту та бути привабливими як для державно-приватного партнерства, так і для можливості залучення іноземних інвестицій в ОПК.

Яким чином це можливо?

Заскорузла система державних підприємств, яка дісталась у спадщниу від Радянського Cоюзу, має бути перетворена у форму, яка дозволить швидко приймати рішення, мінімізовувати ризики і бути конкурентноздатними порівняно із приватним сектором. А далі – мати можливість поєднувати з ним зусилля для задоволення потреб ЗСУ та відновлення втрачених позицій на іноземних ринках озброєння.

Створення спільних підприємств у формі господарських організацій для реалізації інвестиційно-інноваційних, капіталомістких, довготривалих проектів є міжнародною практикою. Саме завдяки їй виникає можливість розподіляти ризики проекту, залучати до нього значні інвестиції та просувати товари/послуги на ринки інших країн. Засновники господарських товариств не відповідають за зобов’язаннями створених за їх участю товариств. Вони несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариств тільки у межах вартості своїх вкладів. І це є запобіжником від втрати активів, у тому числі, продуктів інтелектуальної власності, які і на сьогодні є залишаються цікавими. Таким чином, ймовірність негативного впливу такої господарської діяльності на підприємство-засновника значно обмежена.

Що ми маємо на сьогодні?

Декрет Кабінету Міністрів України “Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” 1993 року передбачає обмеження для підприємств ДК “Укроборонпром” бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів. А в Законі України “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі” взагалі відсутня норма, що врегульовує питання участі підприємств ОПК у спільних підприємствах.

Відразу виникає питання - що ж зробити для покращення ситуації. І тут першочерговим кроком має бути законодавче врегулювання питання надання права учасникам Концерну брати участь в реалізації міжнародних проектів шляхом створення господарських організацій із залученням іноземних інвестицій в ОПК, а також унеможливити участь учасників Концерну у заснуванні спільних підприємств з країною, визнаною Верховною Радою України державою-агресором або державою – окупантом, та/або щодо якої застосовуються санкції відповідно до Закону.

Ми розробили відповідні проєкти, які, на мою думку, задля забезпечення цілосності реформування мають прийматись пакетом, а саме проєкти Законів, що передбачатимуть:

- Корпоратизацію підприємств ОПК;

- Міжнародну коорперацію в ОПК (можливість створення спільних підприємств з іноземними партнерами як на території України, так і за її межами);

- Скринінг інвестицій;

- Зміни до закону про міжнародну передачу озброєння, військової техніки та товарів подвійного призначення.

Після проходження всіх міжвідомчих погоджень, які наразі тривають, вони будуть внесені на розгляд Кабміну, а потім подані до Верховної Ради України.

Прийняття зазначених законів сприятиме розвитку вітчизняного ОПК задля забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань сучасним озброєнням та військовою технікою, а також можливості залучення фінансування для розробок сучасних зразків озброєння.