Станом на кінець 2014 року в Україні нараховувалося майже 31 тисяча котелень та 8,4 тис. водопроводів. Через фізичний знос та оптимізацію об'єктів комунальної інфраструктури, з 2012 року перестали працювати 4,4 тис. котелень та майже 1,8 тис. водопроводів.

Що маємо? - Скорочення кількості об'єктів тепло- та водопостачання

Станом на кінець 2014 року в Україні нараховувалося майже 31 тисяча котелень та 8,4 тис. водопроводів. Через фізичний знос та оптимізацію об'єктів комунальної інфраструктури, з 2012 року перестали працювати 4,4 тис. котелень та майже 1,8 тис. водопроводів.

Слід відзначити, що 72% (3151 котельня) з виведених з експлуатації протягом 2012-2014 рр. були газовими. Факт скорочення саме газових котелень пояснюється банальною економією коштів, адже газ з кожним роком стає все дорожчим для України.

Що потрібно? - Модернізація «своїми силами» неможлива

За інформацією Мінрегіону, модернізація та реконструкція комунальної галузі потребують досить значних коштів: ~ 60 млрд грн для теплопостачальних підприємств та ~ 140 млрд грн для модернізації об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства (у підсумку близько 200 млрд грн). Для України це велика сума, адже вона складає 30% усіх видатків державного бюджету країни на 2016 рік. Тому рухати процес тільки за рахунок «внутрішніх» ресурсів вбачається неможливим. У великої кількості комунальних потужностей рівень зносу на сьогодні оцінюється в межах 50-70%. До моменту, коли країна знайде фінансування на модернізацію, більшість з цих потужностей можуть опинитися в непрацюючому стані.

Аналіз даних, представлених у Звіті про діяльність НКРЕКП у 2014 році, свідчить, що інвестиційні програми на 2014 рік було затверджено для 18-ти теплопостачальних підприємств. Загальна сума коштів, передбачених на реалізацію затверджених програм, склала 121,39 млн грн. Таким чином, виходячи з того, що для повної реконструкції комунального теплопостачання країни з темпами інвестпрограм 2014 року необхідно 60 млрд грн, галузь буде модернізовано приблизно через 500 років.

Згідно з інформацією з того ж звіту, у водопровідно-каналізаційній галузі термінової заміни потребують 28% з працюючих 11 тисяч насосів, у ветхому та аварійному стані перебувають 48% водопровідних та 43% каналізаційних мереж. При цьому НКРЕКП затвердила інвестпрограми для 106-ти підприємств на загальну суму 872,8 млн грн. Фактичний обсяг виконання таких програм склав 287,9 млн грн або 32,8%. Цікаво, що на 80% та більше свої інвестпрограми виконали лише 11 підприємств галузі. Враховуючи приблизну суму для модернізації, підраховану Мінрегіоном (140 млрд грн), та темпи виконання інвестпрограм, реконструкція цієї галузі може завершитися паралельно із галуззю теплопостачання – через 500 років.

Можливо, проблема в нестачі інвестиційних коштів?

Кредитні кошти є, але вибірка дуже низька

Міжнародні фінансові організації та донори активно надають підтримку українському житлово-комунальному сектору. У найближчому майбутньому кредитними договорами передбачено реалізацію 5 великих проектів з реконструкції комунального господарства на загальну суму близько 32,4 млрд грн.

У таблиці нижче наведено дані з розпису призначень державного бюджету на 2016 рік щодо фінансування енергоефективних та енергозберігаючих проектів на об'єктах комунальної інфраструктури:

Джерело: Закон України «Про державний бюджет України на 2016 рік»

Як бачимо, вибірка кредитних коштів, що пропонуються для впровадження енергоефективних та енергозберігаючих проектів в Україні, є досить низькою. Така ситуація обумовлена наступними причинами:

1. Високі відсоткові ставки у національній валюті

Навіть за умови отримання комунальним підприємством всіх необхідні погодження з боку держави для залучення кредитів від вітчизняного комерційного банку, існуючі умови кредитування не дозволили б реалізувати проект через те, що у ситуації з відчутно великим рівнем ризику, комерційні банки готові давати гривню у середньому під 21% річних або більше.