Виборча система в Україні: Як покращити якість парламенту?
Чинна виборча система себе вичерпала. І це факт.
У минулий четвер, 5 грудня, народні депутати мали б розглянути новий Виборчий кодекс із пропозиціями Президента Зеленського.
Однак, ймовірно, щось пішло не так і це важливе для усієї країни питання відклали.
Що ми маємо?
Чинна виборча система себе вичерпала. І це факт. Я не кажу, що вона погана, але вона потребує змін.
На жаль, в парламенті продовжується кнопкодавство, зал далеко не завжди повний, а дисципліни як не було, так і немає.
Але найгірше те, що часто тексти законопроектів вносяться в зал ще на гарячому папері з-під принтеру, тобто депутати фізично не мають змоги з ними ознайомитись і ретельно проаналізувати. Чи варто говорити, що якість ухвалених законів не завжди відповідає вимогам суспільства?
В суспільстві обговорювались різні концепції зміни виборчої системи, зокрема, зменшення кількості народних депутатів.
Раніше я критично ставився до зменшення кількості депутатів. Якщо розглядати це питання з прив’язкою до мажоритарки, то територія округу може збільшитись в 2-3 рази і народний депутат фізично не зможе відвідати усі населені пункти і почути кожного.
Адже робота народного депутата не полягає лише в тому, щоб тиснути на кнопки в залі. Багато, дуже багато часу та сил потрібно виділяти на зустрічі, спілкування з людьми, на те, щоб вислухати їхні проблеми та запропонувати рішення.
Виборець хоче чути, бачити, задавати питання, вести діалог зі своїм народним депутатом. Якщо на окрузі буде 200 населених пунктів, то депутат зобов’язаний хоча б раз на рік побувати в кожному.
Однак, сьогодні я, мабуть, вперше хочу погодитись з тим, що нам потрібно попрацювати над зменшенням кількості народних депутатів та перейти на виключно мажоритарну систему.
Якщо казати відверто, в Україні немає політичної культури партій. Дуже часто партії створюються під вибори, під конкретного лідера, не маючи політичної ідеології. Якщо ж ми хочемо підтримати конкретного лідера, то краще робити це через мажоритарну систему.
Яких змін потребує суспільство?
На моє переконання, для того, щоб збалансувати роботу Верховної Ради, потрібно зробити такі кроки:
1. Зменшити кількість народних депутатів до 250-300.
2. Зробити 100% мажоритарну систему. Виборці хочуть чути і бачити свого народного депутата, мати змогу розповісти про нагальні проблеми. А де ви бачили депутата-списочника, який зустрічається з пенсіонерами, інвалідами, вирішуючи їхні проблеми?
3. Замість голосування 226-голосами запровадити голосування більшістю від присутніх в залі. Це європейська практика. Народні депутати повинні приходити на ті засідання, де розглядаються профільні для них законопроекти, мати змогу висловити свою позицію і проголосувати. Для чого просто тиснути на кнопки, якщо депутат не орієнтується про що йде мова? Краще попрацювати над законопроектами в профільному комітеті.
4. Не потрібно працювати в режимі «два сесійних тиждень – тиждень на окрузі – тиждень в комітетах». Ця система не є ідеальною. Потрібно чітко визначити дні місяця, в які проводяться обговорення законопроектів. І окремо дні – коли голосуються законопроекти. Так ми отримаємо набагато ефективнішу роботу та якісніші закони.
Якщо ж в парламенті не буде політичної волі на втілення такої системи, і ми залишимо виключно пропорційну систему, ми маємо обов’язково знизити прохідний бар’єр для партій. Прохідний бар’єр 5% - це несправедливо. Він дає змогу потрапити в парламент лише олігархічним силам, які будуть продавати місця в списках за шалені кошти. В такому випадку нові політичні сили, молодь, громадські організації не можуть потрапити до парламенту. Так, ми маємо феноменальний приклад з партією «Слуга народу», які утворили монобільшість в Раді, однак такі випадки трапляються в історії дуже рідко і навряд чи повторяться найближчим часом.
Отже, українцям варто визначитись, яким чином вони будуть реалізовувати своє народовляддя: безпосередньо – через мажоритарку, або знову ризикувати, голосуючи за «кота у мішку».
- Тримати зв’язок: як підтримати людей на тимчасово окупованій території Нісар Ахмад вчора о 20:10
- Сильные должны править миром. Точка Володимир Гломозда вчора о 15:45
- "Зачистка" від Банкової Євген Магда 14.02.2025 22:02
- П’ять уроків енергетичного переходу до 2025 року Ксенія Оринчак 14.02.2025 16:22
- Ми у вільному падінні в провалля Володимир Горковенко 14.02.2025 13:43
- Джаз проти тривог: чому "Чикаго" резонує з Україною Ірина Голіздра 14.02.2025 06:59
- Перемовини з терористом: юридичний та етичний вимір Дмитро Зенкін 13.02.2025 17:00
- 14 лютого – День книгодарування: подаруйте книжки своїм бібліотекам Віктор Круглов 13.02.2025 12:28
- Искусство заключать сделки... с дьяволом Володимир Стус 13.02.2025 02:55
- "No clear vision, no future". Без чёткого видения – у Украины нет будущего Вільям Задорський 12.02.2025 15:21
- Податки для українських біженців у Європі: реальність, ризики та можливості Дмитро Зенкін 11.02.2025 17:48
- Інвестиції в українську нерухомість: можливості та виклики Сергій Дзіс 11.02.2025 17:35
- Відшкодування шкоди від терористичних актів: чи реально отримати компенсацію від держави? Світлана Приймак 11.02.2025 15:34
- Самотність, яка нищить Людмила Євсєєнко 11.02.2025 14:17
- На що насправді здатен ретинол Вікторія Жоль 11.02.2025 11:26
-
Середня ланка в IT фактично зникає. Чому інженер-програміст зараз – не те саме, що п'ять років тому
Думка 2355
-
Росія відправила літак із грошима новій владі Сирії – Reuters
Бізнес 2247
-
Що подивитися на День Валентина: найкасовіші романтичні комедії
Життя 1593
-
День бабака і безнадії. Як переселенці вже десять років живуть у модульному містечку в Кривому Розі
1532
-
Українці сильніші, ніж самі про себе думають
Думка 1484