Судова реформа: з чого починали і до чого дійшли
Про те, що зміниться з прийняттям Закону №5180 «Про Вищу раду правосуддя» і чому жарти про український суд незабаром стануть не актуальними.
Півроку тому, коли Міністерство юстиції України ініціювало повну переатестацію суддів, ми, громадськість, сказали: напевно, це не спрацює. Стовідсоткових гарантій, що служителі Феміди не знайдуть таємні лазівки, які би дозволили обійти процедуру кваліфікаційного оцінювання – немає. Тож через це песимістичні настрої в українському суспільстві посилились, а тема недовіри громадян до самого процесу «відсіву» стала предметом політичних маніпуляцій.
Однак, вже в середині червня 2016-го Міністр юстиції Павло Петренко заявив, що 20% суддів відмовилися складати тести та проходити співбесіди, а серед решти майже половина служителів Феміди провалила переатестацію. Це ті нефахові судді, котрі займали чуже місце. Це ті, через кого за рівнем корупції наша країна опинилась поряд з Іраном, Непалом та Парагваєм.
Полювання на суддів-хабарників почалося ще минулого року. Одним з перших піймався на гачок суддя Дніпровського райсуду Києва Микола Чаус. Цей випадок набув розголосу, однак затягнена в часі процедура зняття суддівської недоторканності дала йому можливість втекти. Саме ця ситуація яскраво демонструє необхідність створення окремого конституційного органу, який надаватиме згоду на затримання судді чи утримання його під вартою. То ді Президент України Петро Порошенко виступив ініціатором закон опроекту « Про Вищу раду правосуддя» , який 21 грудня 2016-го набув статус закону. Окрім Президента, до авторського колективу розробників вищезгаданого законопроектуувійшли авторитетні, а головне незаангажовані судді, вчені та численні громадські активісти. Сьогодні Петро Порошенко завізував своїм підписом Закон №5180 «Про Вищу раду правосуддя», який на законодавчому рівні закріпив реорганізацію Вищої ради юстиції на Вищу раду правосуддя.
Серед ключових завдань новоствореного органу суддівського врядування його автори виділяють «незалежність судової влади з одночасним забезпеченням її функціонування на засадах відповідальності та підзвітності перед суспільством».
Вагомою перевагою Закону України «Про Вищу раду правосуддя» є оперативність у вирішенні кадрових питань щодо суддів. Тепер, аби затримати служителя Феміди, НАБУ не потрібно чекати дозволу депутатів. Згадайте гучну справу одіозного судді Миколи Чауса, коли затягнена в часі процедура зняття суддівської недоторканності, дала йому можливість втекти. Новий закон виключає повторення цього сценарію. Тепер всі ці питання віднесені до компетенції нового конституційного органу - Вищої ради правосуддя.
Гадаю, що новий закон - це велике сподівання судової системи України, адже від того, як швидко ми зможемо покарати недобросовісного суддю, значною мірою залежить якість та ефективність здійснення українського правосуддя.
Не виключаю, що і в оновленому апараті суду лишилися працівники негідні носити суддівську мантію. Однак, як відомо, корупція – явище соціальне, тому без вашої допомоги нам не впоратись. Будь-ласка, будьте свідомими, долучайтесь до ідеї масштабн ого перезапуск у системи правосуддя. Особисто я п ереконаний, що вже через півроку такі словосполучення як «чесний український суддя» і «незалежний український суд» не викликатимуть саркастичної посмішки на наших обличчях.
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1145
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 187
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 145
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 140
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 137
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 9279
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8841
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6641
-
Україна оголосила, що не виплатить понад $665 млн власникам ВВП-варантів
Фінанси 5328
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3981