Як розвивати бізнес в умовах постійних змін і передбачуваної невизначеності?
Контрольований хаос — це виклик, але і можливість
Практично кожен з нас відчуває, що сучасний світ змінюється швидше, ніж будь-коли. І хочемо ми цього чи ні, але зміни, які відбуваються, безпосередньо впливають на наше особисте та професійне життя. Глобальні кризи, політична нестабільність, інфляція, зміна законодавства та динамічний технологічний розвиток означають, що ми працюємо в умовах постійної невизначеності. Крім того, є такі події, як пандемія, які за короткий час перевертають все те, що ми раніше вважали нормальним і очевидним. Адаптація до змін завжди є серйозним викликом як для окремих людей, так і для великих організацій, і це виклик на багатьох рівнях. І мета – не лише вижити, а й знайти власний шлях адаптації та розвитку в цьому хаосі змін.
Отже, як ми можемо ефективно справлятися з умовами, які важко передбачити, як в контексті окремої людини, так і в контексті організації?
Перш за все, варто пам’ятати, що саме люди створюють компанії і саме від їхньої здатності швидко адаптуватися до змін, як індивідуально, так і в ширшому сенсі, групою, багато в чому залежить успіх компанії. Саме тому мудрі роботодавці забезпечують хорошу комунікацію змін і належним чином розроблене навчання для працівників, щоб допомогти їм пройти через складний процес і водночас підвищити рівень розуміння та компетентності. Належна турбота про співробітника під час процесу змін — це найкраще, що може зробити компанія, і, по суті, це інвестиція з високим рівнем прибутку.
Для людини адаптація до змін полягає не лише в отриманні нових навичок, а й у наявності правильного розумового настрою та гнучкості в діях. Вирішальне значення в цьому процесі мають відкритість до нового досвіду та змін у кар’єрному шляху, здатність критично мислити, гнучкість у прийнятті рішень, а також психічна стійкість, тобто здатність справлятися з тиском і позитивне ставлення до нових ситуацій. Підводячи підсумок, можна сказати, що для адаптації до змін потрібна низка навичок спілкування, які варто розвивати, оскільки вони, безсумнівно, стануть у нагоді в майбутньому.
У свою чергу, компанії, які хочуть досягти успіху в динамічному середовищі, повинні будувати організації, здатні адаптуватися. Це вимагає як відповідної організаційної культури, так і стратегії управління. Ми все частіше спостерігаємо, як традиційні, жорсткі корпоративні структури поступаються місцем гнучким організаційним моделям, які дозволяють швидко реагувати на зміни ринкових умов.
На практиці це означає децентралізацію рішень і передачу цієї функції меншим і більш спеціалізованим командам у певній області, впровадження швидких ітерацій і готовність тестувати нові рішення (наприклад, гнучку методологію) перед їх впровадженням у всій організації, можливість швидкого переходу на інші бізнес-моделі та згадані вище свідомі інвестиції в розвиток співробітників. Варто також додати заходи, які сприяють культурі навчання та експериментування в організації та створюють можливість гнучкої кар’єри. І, звичайно, не можна ігнорувати інновації та нові технології, оскільки вони змінюють спосіб роботи компаній – від автоматизації процесів до аналізу даних і штучного інтелекту.
Ті, хто можуть ефективно реагувати на зміни умов, не тільки виживуть, але й отримають конкурентну перевагу, адже гнучкість і адаптація потроху переважають навіть над капіталом і стають основою успіху.
За останні роки найбільшим «чорним лебедем», який призвів до стрімких змін практично у всіх сегментах ринку і в глобальному масштабі, стала пандемія COVID. І що найцікавіше, багато змін, які спочатку здавалися тимчасовими, виявилися постійними елементами нового ділового порядку.
Що змінилося?
Перш за все, пандемія прискорила розвиток електронної комерції, оскільки споживачі, побоюючись зараження, перенесли свої покупки в Інтернет. Ми стали свідками масового переходу від звичайних магазинів до електронної комерції – навіть невеликі магазини запустили онлайн-продажі, відбулася інтеграція онлайн- і офлайн-продажів, а також розвиток логістики та швидких поставок в результаті автоматизації складів і створення більшої кількості розподільних центрів. Нові цифрові методи оплати також пережили бум.
Іншим довгостроковим ефектом стала порожнеча офісів. Модель віддаленої роботи стала нормою в багатьох галузях, і компаніям довелося адаптувати свої організаційні структури. З’явилися законодавчо дозволені гнучкі моделі роботи, роботодавці інвестували в інструменти віддаленої роботи (Zoom, Microsoft Teams тощо), а відділи HR почали зосереджуватися на благополуччі та психічному здоров’ї працівників. Все це призвело до значного скорочення офісних площ, оскільки компанії зменшили площі орендованих офісів і запровадили так званий hot-desking.
COVID-19 також значно прискорив розвиток технологій охорони здоров’я та змінив спосіб надання медичних послуг.
Телемедицина стала постійною частиною сфери медичних послуг. Лікарні все частіше використовують технології ШІ для діагностики та керування даними пацієнтів, а також нано- та мікророботів для виконання навіть найскладніших операцій. Під тиском COVID розвиток біотехнологій, зокрема дослідження вакцин і ліків, значно прискорився.
Оскільки пандемія також порушила глобальні ланцюги поставок, компанії були змушені швидко їх відновлювати. Ми могли спостерігати тенденцію т. зв nearshoring, тобто переміщення виробництва ближче до цільових ринків, роботизація фабрик і складів, щоб зменшити залежність від працівників, або диверсифікація поточної моделі «точно вчасно» за рахунок збільшення складських запасів.
Наступним сектором, правила роботи якого остаточно змінила пандемія, є фінансовий сектор. Під час пандемії банки масово закривали стаціонарні відділення, інвестуючи в онлайн-платформи, призначені для обслуговування клієнтів. Зараз стандартом стали мобільні додатки. Відбулося зростання популярності криптовалют, BNPL і мобільних платежів, а фінтех-компанії, такі як Revolut, Klarna та Wise, захопили значну частину ринку у традиційних банків.
Що спільного ми можемо знайти в стратегіях адаптації компаній, що працюють у різних сегментах ринку?
Я вважаю щонайменше три спільні риси, на які варто звернути увагу.
По-перше, змінилося mindset всього ринку. Відбувся швидкий перехід від традиційних моделей управління бізнесом до більш гнучких моделей, які заохочують експериментувати та пробувати нові рішення.
Далі ми маємо оцифровку та автоматизацію процесів у масштабі, якого ми ніколи раніше не відчували. За короткий проміжок часу компанії почали масово впроваджувати технології, які дозволили підвищити гнучкість і ефективність, водночас зменшивши залежність від співробітників.
До цієї тенденції додається операційна гнучкість, тобто перехід до більш гнучких моделей роботи, виробництва та доставки.
Підсумовуючи, нова реальність вимагає від підприємців бути гнучкими, інноваційними та готовими працювати в динамічному середовищі. Компанії, які можуть швидко адаптуватися, диверсифікувати свою діяльність, використовувати технології та інвестувати в людей, не тільки виживуть, але й зможуть стати лідерами у своїх галузях.
Контрольований хаос — це виклик, але водночас і можливість — усе залежить від обраної стратегії.
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар вчора о 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков вчора о 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська вчора о 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко вчора о 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко вчора о 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков вчора о 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 19.10.2025 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 132
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 117
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 102
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 95
- TikTok та Твіттер як зброя Росії 62
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 14066
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 11579
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7683
-
Reuters: Через брак двигунів авіакомпанії розбирають нові літаки Airbus на запчастини
Бізнес 7054
-
Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
3280