Як працює "машина часу" в бізнесі
Будьте пильними! Вчасне розпізнавання та розуміння впливу певних світових трендів на економіку приносить відчутну користь як для бізнесу, так і для політикуму тієї чи іншої країни.
Упродовж багатьох років я спостерігаю процеси розвитку та еволюції світових ринків, зокрема європейських, де можна відзначити явище, яке я визначила як "машина часу" в бізнесі.
Це явище полягає в тому, що існують економічні та соціальні тенденції, які рухаються в часі, залежно від їхньої специфіки – або із західних ринків на східні, або навпаки.
Ці тренди спричинені певними чинниками і навряд чи з'являться самі по собі, якщо не буде певної змінної. З іншого боку, якщо ця обставина спостерігається, то з високою ймовірністю можна очікувати певної тенденції, яка зазвичай істотно трансформує місцевий ринок. Усвідомлення цього явища є важливим для бізнесу, оскільки передбачуваність виникнення нових віянь дозволяє компаніям заздалегідь підготуватися до їх настання та вжити відповідних заходів, що в кінцевому підсумку може створити значні конкурентні переваги.
Протягом останніх кількох років ми дуже сильно відчуваємо "машину часу" в Польщі.
Щоб ліпше зрозуміти цей феномен, наведу декілька прикладів.
Приблизно 10-15 років тому ми із захопленням спостерігали за розвитком компаній у Західній Європі, наприклад, у Німеччині чи Франції. Автоматизація та оцифрування багатьох бізнес-процесів або бурхливий розвиток ІТ-індустрії здавалися дивовижними. У той час, з польської точки зору, такий технологічний прогрес здавався чимось важкодосяжним. Ми захоплювалися здалеку, але не були готові до цих рішень. І хоча деякі компанії дуже прагнули впроваджувати цікаві рішення у сфері інноваційних технологій на місцях, коли справа доходила до етапу реалізації, зазвичай виявлялося, що ринок не готовий.
Виникає запитання: чому? Чому західні країни змогли розвивати технології, а Польща не була готовою?
За моїми спостереженнями, окремі ринки поводяться так само, як і люди, котрі їх створюють, тобто вони не роблять того, чого не мусять робити, і лише правильний тиск запускає мотивацію до змін, до дій.
І саме тут з'являється концепція "машини часу", адже одним із ключових факторів швидкого розвитку технологій, оцифрування та автоматизації процесів є зсув від легкого та дешевого доступу до людських ресурсів до їх нестачі.
І це саме той випадок, який ми мали в Польщі. Поки в країні були доступні працівники, а вартість робочої сили була відносно низькою, бізнес у більшості випадків не мав стимулу замінювати людську працю технологіями, які в конкретному випадку просто виявлялися дорожчими, тому клієнти раціонально обирали дешевший варіант. Таким чином, ринок не мав достатніх мотивацій для широкомасштабного впровадження нових рішень. У той час як у Німеччині чи Франції ситуація з технологічним розвитком була просто провокована набагато раніше високими зарплатами і витратами, пов'язаними з залученням та утриманням фахівців. У Польщі ця тенденція просто запізнилася.
Однак, коли вона настала, ринок поводився так само, як і західні аналоги раніше. Почалося масове оцифрування та автоматизація процесів, оскільки це виявилося оптимальнішим і просто дешевшим рішенням у довгостроковій перспективі.
Ще одним цікавим трендом є міграція. Ця тенденція є прямо протилежною - зі сходу на захід, або, точніше, з бідніших до більш економічно розвинених країн. Ця тенденція була надзвичайно помітною, коли нові країни-члени приєдналися до Європейського Союзу. Наприклад, після вступу Польщі до ЄС у 2004 році відбулася велика хвиля трудової міграції. За оцінками, з 2004 року і приблизно до 2020 року з Польщі виїхали приблизно 2 мільйони осіб, переважно до західноєвропейських держав, таких як Велика Британія, Німеччина, Ірландія та Нідерланди. Подібна картина спостерігалася в кожній країні, яка приєдналася до ЄС, і громадяни отримали можливість заробляти більше грошей у багатших регіонах. У свою чергу, цей тренд зумовив інший, який полягає в тому, що, згідно з аналітичними дослідженнями, економічні мігранти повертають в економіку своєї країни (фінансово підтримуючи сім'ю, яка залишилася на батьківщині), як правило, значно більше коштів, ніж сума всіх іноземних інвестицій в цю державу.
Крім того, деякі мігранти готові повернутися на батьківщину, коли рівень її економічного розвитку починає відповідати рівню країни, де вони зараз живуть і працюють. І, що важливо, саме тоді повертаються люди, котрі зазвичай володіють додатковою мовою, мають відповідні компетенції та вміють функціонувати в іншій культурі, а це має вплив – залежно, звісно, від масштабу повернення – на загальний рівень соціально-економічного розвитку краю.
Україні варто було б узяти до уваги цей аспект у контексті її намірів приєднатися до Європейського Союзу після війни.
Таких трендів чимало, і їх розпізнавання та розуміння їхнього впливу на економіку, безсумнівно, приносить відчутну користь як для бізнесу, так і для політикуму тієї чи іншої країни.
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз вчора о 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв вчора о 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір вчора о 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна вчора о 10:57
- Тіні хаосу: що об’єднує архітекторів руйнувань і влади? Дмитро Зенкін вчора о 09:56
- Коли батьківство тане в сутінках: закон як останній промінь Світлана Приймак вчора о 09:55
- Контролюйте землю безпечно Сергій Пагер 25.03.2025 12:37
- Лише 160 світових брендів не хочуть мати імідж "спонсора тероризму" Володимир Горковенко 25.03.2025 11:34
- Alibaba і Maersk відкривають нові горизонти у сфері контейнерних перевезень Володимир Гузь 25.03.2025 08:49
- Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе? Галина Янченко 24.03.2025 18:42
- Криза у ланцюгах постачання критичних мінералів: виклики та можливості для України Ксенія Оринчак 24.03.2025 18:22
- Комерційний арбітраж на енергоринку ЄС: як захистити інтереси українських трейдерів Ростислав Никітенко 24.03.2025 14:33
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 24.03.2025 12:54
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 554
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 158
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 136
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі 85
- Резервні копії під загрозою. Що ви можете зробити прямо зараз 84
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 16267
-
"Ми дуже розчаровані": Ryanair про ігнорування її плану відновлення польотів в Україні
Бізнес 11335
-
Росія виставила умову послаблення санкцій для перемир'я на морі
Бізнес 3755
-
Злочин без кари. Як Трамп хоче миру ціною України, і куди це веде світ
3709
-
Не переймайтеся, домовленості щодо Чорного моря не працюватимуть. Чому
Думка 2904