Вистояти і побігти
Чи надихне Україну економічний успіх Польщі?
За останні 30 років Польща потроїла вартість своєї економіки, досягнувши одного з найвищих темпів економічного зростання у світі, а зростання її ВВП було одним з найдинамічніших у Європі, завдяки чому Польща стала шостою за величиною економікою в Європейському Союзі.
Що стало головним рушієм цієї динамічної тенденції?
На перший план вийшли правильні політичні альянси. Після закінчення періоду належності до радянського блоку поляки знали, що хочуть стати частиною західного світу. Це була велика польська мрія, яка стала реальністю у 2004 році, коли Республіка Польща приєдналася до ЄС. З того знакового моменту польська держава була тісно пов'язана із Заходом. Це також відображається в тому, як вона виконує свої союзницькі зобов'язання, такі як членство в НАТО, і в напрямках торгівлі, в основному з Європейською Унією.
Хоча технологічний прогрес був ключовим фактором економічного зростання Польщі, вона все ще не досягла повного технологічного насичення. Інвестиції в інновації та кількість патентів на душу населення залишаються значно нижчими, ніж у середньому по Європі, але водночас це створює широкі можливості для подальшого швидкого прогресу.
Крім того, польська держава будує свої переваги на кваліфікованій і відносно дешевій робочій силі, а також на створенні інфраструктури та сприятливих умов для іноземних інвесторів.
Міграція після відкриття кордонів ЄС також була важливим елементом, що стимулював зростання. Багато молодих, амбітних поляків вирішили залишити країну і знайти роботу за кордоном. З одного боку, ця тенденція виснажила економіку країни, але з іншого – сприяла її наповненню грошима, заробленими поляками за кордоном, оскільки практика показує, що зазвичай щонайменше 50 відсотків мігрантів надсилають частину зароблених грошей у країну, з якої вони виїхали. Це також призвело до зростання компетенцій, оскільки ті, хто вирішив повернутися, як правило, повертаються з більш економічно розвиненої країни з новопридбаними навичками.
З демографічної точки зору, населення Польщі досягло свого піку в 2023 році, досягнувши 41 мільйона осіб. Цей сплеск став результатом міграції, спричиненої війною в Україні, і призвів до рекордних показників у багатьох галузях польської економіки.
У свою чергу, системні інвестиції в інфраструктуру, значною мірою фінансовані за рахунок коштів ЄС, дозволили Польщі стати важливим транзитним маршрутом між Сходом, включаючи Азію, і Західною Європою. Однак варто зазначити, що нинішня репутація польської держави за кордоном, одна з найнижчих серед країн ЄС, є потенційним ризиком з точки зору використання очевидної тенденції до скорочення ланцюгів поставок з Далекого Сходу до Європи. Це ще одна сфера, яка, будучи серйозним політичним викликом, також створює великі перспективи, якщо її правильно вирішити.
Політичні зміни в Республіці Польща, що відбулися в 2013 році, дозволяють нам вірити, що Польща продовжить свій шлях швидкого економічного зростання.
Згідно зі звітом McKinsey & Company "Як підняти амбіції Польщі? На порозі нової ери", виклики, які необхідно вирішити для досягнення цього завдання, включають в себе, перш за все: підвищення продуктивності польської економіки шляхом стратегічного розвитку інновацій в окремих наскрізних технологіях, створення умов для збільшення вливань у Польщу, в тому числі зміцнення репутації Польщі як привабливого місця для інвестицій і талантів, забезпечення стабільної, ефективної та доступної енергетичної системи шляхом енергетичного переходу, а також свідоме створення людських ресурсів з урахуванням професій майбутнього.
Чи зможе Україна знайти в цьому натхнення для себе? Здається, що політичний вибір, зроблений тут і зараз, має найбільше значення. Саме вони формують економіку країни на десятиліття вперед і, зрештою, визначають процвітання або його відсутність. Українська держава, окрім того, щоб вистояти, має бути готова до ривка та марафону.
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 13613
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13497
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5190
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 4863
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4734