Ми в RMA виділили топ-5 трендів, які формуватимуть українського виборця зразка "Осінь-2020".
Пандемія та карантин, швидке падіння довіри до влади, наростаюча економічна і соціальна криза. Ці фактори впливатимуть на поведінку та формування рішень українських виборців під час місцевих виборів восени. Кандидати зіштовхнуться з новим політичним світоглядом та новими вимогами українців до влади. Ми в RMA виділили топ-5 трендів, які формуватимуть українського виборця зразка «Осінь-2020».
Під час президентських та парламентських виборів минулого року українці віддали чималий кредит довіри новим обличчям. Монобільшість «Слуг народу» в парламенті була сформована саме завдяки запиту на нових політиків. Однак відсутність реальних швидких змін, яких очікував від них народ, обвалила рейтинги президента та пропрезидентської партії.
Вже зараз влада зіштовхнулася з розчаруванням виборців, здебільшого тих, хто голосував за правлячу партію. І це розчарування, згідно з рейтингами, продовжує наростати.
2. Невизначеність у вподобаннях
Цей тренд витікає із попереднього: українці відвертаються від правлячої партії, проте не поспішають віддавати свої уподобання іншим політичним силам. Опозиція здебільшого складається зі «старих» політиків, які так і не змогли відновити довіру українців за останній рік. Крім того, суто психологічно людям завжди важко повертатися до старого. Молода партія «Голос» «загубилася» після виборів через відсутність реальних лідерів та перетворилася у політичну примару. А позапарламентські сили, які фактично «вмерли» на міжвиборчий період, не турбуючись про формування іміджу та впізнаваності, втрачають рейтинги так само, як і парламентські.
Згідно з опитуваннями, приблизно чверть українців зараз належить до категорії «не визначились», що стане новим викликом для політичних сил. Усіх цих людей можна переконати стати на свій бік. Але зробити це старими методами буде неможливо.
3. Запит на ефективних менеджерів
Криза та глибоке політичне розчарування знищили популізм та сформували запит на ефективних менеджерів, які мають реальний план вирішення проблем. Мода на «нові обличчя», які до цього були поза політичною системою, сходитиме нанівець. Новизна тепер обов’язково має бути підкріплена хоча б мінімальним досвідом, адже народ вимагатиме дорожньої карти подолання кризи.
Страх за здоров’я своє і близьких, страх залишитися без роботи і грошей стане керівною силою для вибору свого кандидата. Обіцянки не працюватимуть – працюватимуть покрокові програми виводу країни із кризи. Чия програма виглядатиме реальнішою та оптимістичнішою, той отримає більший кредит довіри.
4. Запит на справедливість
Криза та потреба швидкого виходу із неї народить іще один тренд – пошук винного та вимога його покарання. У періоди турбулентних станів країни запит на соціальну справедливість доходить до критичної межі. Страх втратити все перетворюється на злість. А щоб злість не перетворилася на соціальний бунт, їй треба надати вектор.
Українці шукатимуть винних у безробітті, нестачі грошей, обмеженості соціального життя через карантинні заходи. І обов’язково їх знайдуть: самостійно чи за допомогою політиків, телебачення, лідерів думок. Покарання винних та відновлення соціальної справедливості може стати новим політичним трендом найближчого минулого як відповідь на запити людей.
5. Десоціалізація
Страх соціальних контактів стане ще одним фактором, який формуватиме нового виборця. Зустрічі з кандидатом у своєму дворі та політичні мітинги підуть у минуле, адже люди намагатимуться мінімізувати спілкування через загрозу здоров’ю під час пандемії. Передвиборча поліграфія втратить свою ефективність з тих самих причин: коли доводиться постійно користуватися одноразовими рукавичками і дезінфекторами, не хочеться торкатися зайвих предметів.
Політична агітація піде в онлайн, де сформувати довіру та емоційний контакт набагато складніше, аніж під час живого спілкування. Тож кандидатам доведеться поглянути на свого виборця під іншим кутом і задіяти нові, сучасні інструменти комунікацій, аби достукатися до емоцій людей та зберегти ефективність своїх кампаній.
Тож восени кандидати побачать геть нових виборців: стійких до популізму, оповитих розчаруваннями і страхами, а через це – радикалізованих і прагматичних. Отримати їхні голоси можна буде лише через переосмислені та адаптовані до сучасних реалій комунікації.
