Чим європейські комунікації відрізняються від українських
Наймасштабніша подія європейського комунікаційного ринку показала різні пріоритети України та країн ЄС у цій сфері
Українські політичні та бізнес комунікатори використовують рівно ті самі підходи, що й європейські. Це чітко продемонстрували виступи всіх спікерів протягом дводенного European communication summit 2019, що відбувся у Берліні наприкінці травня і учасницею якого я була. Так що великий респект всім українським комунікаційним менеджерам за слідування європейським трендам, тонке відчуття тенденції ринку та швидке реагування на них.
Акцент на диджиталі, збільшення кількості відеоконтенту та зменшення його тривалості, звуження аудиторій для таргетування, планування, прорахування ризиків та швидке реагування на кризу. Дійсно, Україна – це Європа, адже слідує всім загальноєвропейським тенденціям.
Але протягом саміту я відзначила декілька рис європейських комунікацій, до яких українські поки що не доросли.
Пріоритетні теми
Бізнес говорить про соціальну відповідальність, політики – про єдність країн ЄС і екологію, топ-менеджери – про гендерну рівність. Це відчувалося у багатьох виступах. А згадування цих тем щоразу зривало шалені оплески залу. До речі, гендерний баланс спостерігався як серед 75 спікерів, так і серед 400 учасників саміту. Європейський бізнес і політики не просто борються за своє місце під софітами, а роблять це, переймаючись соціально важливими темами та майбутнім. І отримують реальний позитивний відгук людей.
Вік комунікаторів
У свої 30 я була чи не наймолодшою учасницею саміту. Навіть квиток на захід для учасників мого віку продавали зі значною знижкою. Мій бейджик помітили жовтою наліпкою, що відрізняв мою категорію. Таких наліпок на саміті я побачила ще з 10-15. А середній вік учасників був 45+. Тобто якщо у 30 років в Україні комунікатори вже мають 2-3-сторінкове резюме та червоне око, що сіпається, у Європі люди тільки починають входити у професію, після тривалого навчання.
Підхід до моніторингів
Спілкування з представником потужного моніторингового агентства, що працює на всю Європу та країни СНД, підтвердило, наскільки несерйозно Україна відноситься до моніторингів ЗМІ та суспільної думки. Переважна більшість систем моніторингу, що працюють в Україні, роблять дуже поверхневий аналіз, що здебільшого включає лише онлайн-майданчики. Європейці охоплюють всю друковану пресу і телеканали, включаючи локальні, проводять опитування на вулицях, телефоном і онлайн. Потім вся інформація систематизується, і клієнт отримує ґрунтовний, репрезентативний, об’єктивний звіт. Щоправда, такий збір даних може тривати декілька місяців. Але він стає основою для побудови системних прицільних комунікаційних кампаній, без низки холостих вистрілів. Чи готові до цього українські політики і бізнес, яким, зазвичай, потрібна комунікаційна кампанія «на вчора»?
Цінність гумору
Вагу гумору в комунікаціях Україна зрозуміла лише за результатами останньої передвиборчої президентської кампанії. Ну, як зрозуміла. На наших занадто серйозних комунікаторів, що гордо несли образ «мужики не танцюють», просто в один момент з неба звалився цей факт. Цінність гумору в Європі зрозуміли трохи раніше, менш різко і радикально, вивчивши запити та вподобання людей. І зараз він органічно вплетений в європейські комунікації.
В цілому, різниця в українських і європейських комунікаціях лежить у ментально-культурній площині. Соціально європейці на багато рівнів вище за українців, бо подолали критичну точку економічної та політичної кризи і мають достатньо ресурсу, щоб опікуватися гуманітарними проблемами. Ця тенденція має важливий вплив на формування базису європейських комунікацій.
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 383
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 335
- Дипломатія кадрових помилок 315
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 35389
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 7121
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 5821
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3894
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 3814