Дії Савченко підривають легітимність української держави
Не буде великої несподіванки, якщо Москва погодить обмін полоненими між бойовиками і групою українських громадян на чолі з Савченко в обхід офіційного Києва. В такому разі ми отримаємо прецедент з багатьма важливими наслідками.
Звістка про таємні переговори Надії Савченко з ватажкамитерористичних «ЛНР/ДНР»не стала несподіванкою, тим паче на фоні численних публічних заяв народного депутатапро необхідність встановлення прямих контактів між Києвом і Донецьком.
Звісно, проблема звільнення українських заручників зполону бойовиків сьогодні є найпріоритетнішою, і ми зобов’язані всімадоступними нам способами повернути наших громадян в їх сім’ї. Однак, якщо хтосьгадає, що діалог між Савченко і лідерами псевдореспублік інспірований виключнобажанням вирішити проблему полонених, то сильно помиляється.
Бойовики вже десятки разів зривали обмін людьми і стількиж відмовляли українській стороні в обміні «всіх на всіх». І це при тому, щозазначена формула ніколи не була кількісно рівноцінною. Наприклад, останньогоразу бандформування відмовилися обмінюватися за формулою «240 на 40», тобто зрозрахунку, що ми віддаємо їм 240 осіб, вони нам – в шестеро менше. Відтак,очевидно, що просто обмінятися бранцями підконтрольні Кремлю анклави не хочуть.І не даремно, адже заручники – чи не єдиний вкрай дієвий інструмент впливуРосії на Україну, з якого у Москві хочуть отримати максимально політичнихдивідендів, а не просто повернути захоплених українськими військами терористівта їх поплічників. До того ж саме обмін полоненими на даний момент залишаєтьсяфактично єдиним компонентом мінського процесу, який ще потроху жевріє. Тому нанього Кремль і покладає великі надії.
Також дії Савченко не можуть бути розцінені як її власнаініціатива в особистих політичних чи будь-яких інших цілях, оскільки російськіспецслужби з доброї волі ні з ким на контакт не йдуть (нагадаю, що Захарченка іПлотницького на зустріч із Савченко привезли саме співробітники ФСБ Росії). Натомістьутаємничені рандеву у Мінську переслідують зовсім інші цілі.
Нещодавно в пресі з’явилася інформація, буцімто Савченкозустрічається з родинами полонених, запевняючи їх, що українська влада нічогоне робить для звільнення заручників, закликає тиснути на президента і напрямудомовлятися з бойовиками в обхід офіційних представників України в Мінську. Ставкана сім’ї заручників не може не спрацювати, адже останніх дуже легкомобілізувати, вони ладні на все, аби тільки допомогти своїм рідним. ЗавданняСавченко – переконати цих людей, що їх рідних можна врятувати з полону виключночерез прямі контакти з бойовиками ОРДЛО. І не буде великої несподіванки, якщо Москвапогодить такий обмін між бойовиками і групою українських громадян на чолі зСавченко в обхід офіційного Києва. Втакому разі ми отримаємо прецедент з багатьма важливими наслідками.
По-перше, це продемонструє, що всі складні проблеми зокупованими територіями найкраще вирішувати з ними безпосередньо, тобто мовайде про апробацію все того ж прямого діалогу з «ДНР/ЛНР», який,в результаті, зводиться до визнання факту громадянської війни в Україні.По-друге, таким жестом Росія покаже, що ефективно вирішувати проблеми конфліктуна Донбасі можна без участі інститутів української влади та їх представників,які займають непорушну позицію щодо агресора та котрих підтримує міжнароднаспільнота. Це автоматично делегітимує офіційний Київ у процесі врегулюванняконфлікту на сході країни. Врешті-решт, Москва хоче продемонструвати, що готовавирішувати конфлікт лише з тими, кого сама призначить повноважними від України.І, на превеликий жаль, на роль таких повноважних у нас відгукується все більшеполітиків, в тому числі тих, котрих ще вчора самих рятували з російської в’язниці.
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- Готують підвищення тарифів для населення 732
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 147
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 101
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 67
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 11392
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 6516
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 6311
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5268
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 4560