Чому Нідерланди змінюють свою риторику щодо асоціації Україна-ЄС

Марк Рютте декілька разів змінював свою позицію по мірі трансформації ситуації навколо документу. Така мінливість пояснюється лавіруванням між різними політичними силами та зважанням на майбутні парламентські вибори, які повинні відбутися 15 березня 2017 р

Нещодавно стало відомо,що Генеральні Штати Нідерландів збираються до 1 листопада остаточно вирішитипитання щодо Угоди про асоціацію України з ЄС. Раніше прем’єр-міністркоролівства Марк Рютте наголошував на тому, що навряд чи парламент його країниратифікує вище зазначений документ, оскільки таке рішення суперечитимеволевиявленню народу. Проте на даний момент ситуація якісно змінилася – вжемова йде про можливе, але водночас малоймовірне ухвалення Угоди про асоціацію.Проблема полягає в тому, що в нижній палаті Генеральних штатів уряд маєбільшість, а у верхній – ні. Саме це й знижує імовірність ратифікації угоди.

            У даному випадку показовим є факт того, що Марк Рюттедекілька разів змінював свою позицію по мірі трансформації ситуації навколодокументу. Зрозуміло, така мінливість пояснюється лавіруванням між різнимиполітичними силами та зважанням на майбутні парламентські вибори, які повиннівідбутися 15 березня 2017 року. Але останні висловлювання нідерландськогопрем’єр-міністра на користь підтримки асоціації можна пояснити з огляду на тискз боку ЄС, оскільки Брюссель прагне зняти будь-які невизначеності в даномупитанні. Безумовно, це говорить про підтримку України з боку західних партнерів,але в той же час слід розуміти, що вони, імовірно, виходять з проблемногохарактеру «голландського прецеденту». Справа в тому, що квітневе волевиявленняв Нідерландах, так би мовити, підважило процедуру прийняття рішень в ЄС. Уданому випадку мова йде не про консенсусне голосування в ЄС, а про те, що фактичноволя лише 19,5% від всього електорального корпусу королівства протиставляєтьсяіншим країнам-членам ЄС, які ратифікували Угоду про асоціацію.

Вважається,що навіть за умов її відхилення Генеральними штатами ситуація не набуде критичногохарактеру й може в подальшому розвиватися щонайменше двома шляхами. Першийполягає в укладенні односторонніх договорів з кожною іншою державою-членом ЄС,які за своїм фактичним змістом компенсують Угоду про асоціацію. Другийпередбачає збереження вище згаданого документу, але з певними винятками дляНідерландів, які стосуються пунктів щодо безпекової та фінансової складової, атакож прописуванням гарантії того, що в подальшому Україна не стане повноціннимчленом ЄС.

Наостанок варто зазначити, що нам залишилося набратися терпіння та очікуватирішення Генеральних штатів, оскільки навряд чи спроби тиску на уряд Рюттематимуть продуктивний характер. У той же час українська дипломатія має готуватипідґрунтя для нових переговорів з ЄС задля пошуку компромісного форматуасоціації.