"Скіфське золото" як засіб російської пропаганди

Стало відомо, що 14грудня 2016 року Окружний суд Амстердаму винесе рішення за позовом України до музеюАлларда Пірсона стосовно повернення колекції скіфського золота, яке було наданейому чотирма кримськими музеями для проведення виставки з лютого по травень2014 року. Саме в цей проміжок часу відбулася анексія Криму РосійськоюФедерацією. Відповідно, виникла проблема щодо того, кому повертати золото.Чотири музеї апелюють до угод, укладених з музеєм Алларда Пірсона, за якимиекспонати належать їм. Українська сторона, посилаючись на чиннунормативно-правову базу, вказує на те, що дані предмети мистецтва є власністюдержави, а раніше згадані установи виступають лише як їх зберігачі. Тому враховуючи,що півострів перебуває в окупації, експонати повинні бути переданіНаціональному музею історії.

            На перший погляд, ця ситуація не є суттєвою на фоніМінських переговорів, питання впровадження візового режиму для громадян РФ,розгляду державного бюджету на 2017 рік і т. і. Але насправді вона має важливесимволічне значення. Варто розуміти, що в даному випадку йде мова не лише проматеріальну складову, а й про престиж України на міжнародній арені, їїздатність відстояти надбання власної історії. Це підкреслюється тим, що Росія,яка офіційно не є стороною конфлікту, фактично стоїть за потугами чинногокерівництва вище зазначених музеїв окупованого півострову. Такий статус вонавикористовує для того, щоб протягувати думки стосовно «мінливості» та«кон’юнктурності» українського законодавства. Тобто, мається на увазі те, щоКиїв, будучи зацікавленою стороною, змінює власну нормативно-правову базу длянабуття вигідної позиції у справі.

            Таким чином, у черговий раз можна переконатися, щогібридна війна Росії проти України не обмежується лише розв’язанням збройногоконфлікту на Донбасі. Фактично, для її ведення використовуються будь-якіінформаційні приводи або наявні суперечності. Більше того, слід звернути увагу,що справа зі скіфським золотом розгортається в Нідерландах. Незважаючи на те,що уряд даної держави не бере участі у процесі (Окружний суд Амстердамузаборонив таке втручання), Росії достатньо лише самої назви країни задлястворення асоціацій, пов’язаних з авіакатастрофою Boeing 777 натериторії Донецької області. Відповідно, в такий спосіб Кремль дискредитуєУкраїну не лише в очах своїх громадян, а й активно культивує її негативнийобраз серед підданих Нідерландів. Це, безумовно, має вплив на ратифікаціюурядом останніх Угоди про асоціацію України з ЄС.