Хто зацікавлений в усуненні ватажка "ЛНР"?

У суботу відбувся замах на лідера так званої ЛНР Ігоря Плотницького. Зрозуміло, що дана новина не лише зацікавила, а й певним чином викликала позитивні настрої в українському суспільстві, оскільки мали місце повідомлення щодо загибелі сепаратиста. Як стало відомо згодом, лідер ЛНР залишився живий і навіть записав аудіозвернення. Але питання щодо ініціаторів замаху та його можливих наслідків залишається відкритим.

Перш за все, варто звернути увагу на те, що вибуховий пристрій знаходився не в автомобілі, а був прикріплений до стовпу повз якого й проїжджав Ігор Плотницький. Тому можна припустити, що ініціатори прагнули не ліквідації глави ЛНР, а переслідували інші цілі. Наприклад, залякати, подати певний сигнал тощо. Звісно ж, могла мати місце звичайна халатність. Але в будь-якому разі, якщо ініціатори прагнули  смерті Ігоря Плотницького, то вибухівку було б закладено безпосередньо в автомобіль (наприклад, як у вбивстві Павла Дрьомова – одного з відомих луганських сепаратистів).

Далі виникає питання щодо того, хто ж стоїть за скоєним замахом. З огляду на вище сказане, слід розглядати два варіанти: «свої» або Росія. Перший полягає в тому, що глава ЛНР має конфлікти з лідерами місцевих бандитських формувань щодо сфер впливу та розподілу ресурсів. Відповідно Плотницькому могли в такий спосіб «делікатно натякнути» стосовно перевищення своїх «повноважень». Даного положення стосується й другий варіант. Але спецслужби Кремля, організувавши замах, могли нагадати лідеру ЛНР долю Олексія Мозгового і, таким чином, упередити першого від різного роду провокативних заяв та дій.

Загалом варто зазначити, що офіційні інформаційні структури ЛНР одразу ж заявили про подальшу підтримку мирного процесу на Донбасі. Тому це виключає участь Києва в замаху на Ігоря Плотницького, який для першого є відверто невигідним, оскільки ставить під загрозу попередні напрацювання.

У будь-якому разі дана подія засвідчила або факт того, що в ЛНР відбувається протистояння між лідерами бандитських формувань і позиції Ігоря Плотницького не є міцними, оскільки він не може організувати власну безпеку, або те, що Кремль має намір змінити свою політику по відношенню до окупованих територій Донбасу. Відповідно, Київ має враховувати це і зважати на нові обставини, які можуть виникнути у подальшому.