Кабмін і резолюція недовіри

Фракції «Самопоміч» і «Батьківщина» розпочализбір підписів за висловлення недовіри уряду Яценюка. Якщо буде зібрано 150підписів, то, згідно з Регламентом Верховної Ради, профільний  комітет має прийняти своє рішення, після чогорезолюція недовіри буде винесена на голосування у сесійний зал.

Не дивлячись на різку критику Кабміну з бокупарламенту, впевненості в тому, що в Раді назбирається 226 голосів за відставкууряду, на сьогодні немає. Наприклад, Сергій Лещенко нарахував у фракції БППлише 30 нардепів, які готові віддати свої голоси проти Яценюка. При цьому,зрозуміло, що «Народний фронт» також не підтримає резолюцію недовіри. Однакнасправді проблема полягає в іншому.

Я вже неодноразово підкреслював, що джерелонинішньої парламентсько-урядової кризи знаходиться не стільки в уряді, скількив парламенті. Саме суперечність політичних позицій та інтересів, насамперед,всередині коаліції є причиною тієї патової ситуації, в якій сьогодні опиниласякраїна. Більшість фракцій не хочуть працювати з урядом Яценюка, але це єдине,що їх об’єднує. Натомість фракції не мають спільного бачення щодо того, якимповинен бути новий Кабмін, адже кожна сила має свої амбіції у виконавчій владі.Тому, якщо навіть ініціаторам відставки вдасться назбирати конституційнубільшість голосів для вотуму недовіри, то в подальшому отримати таку жзгуртованість для формування нового уряду буде нереально.

Вважаю, що одночасно зі збором підписів за відставку Яценюка, требазаповнювати й інший список – за альтернативного прем’єра і його кабінет. Якщоці процеси будуть урівноважені, тоді це вихід, якщо ж ні - то свідомепоглиблення протиріч і погіршення ситуації, адже без консенсусу щодо новогоскладу Кабміну немає сенсу розпускати діючий. Як прийнято говорити в такихвипадках, руйнувати – не будувати. Врешті-решт, будьмо відвертими: якщо змінитиуряд без парламентських перевиборів неможливо, їх треба проводити, а не безкінця тупцювати на місці у пошуках неіснуючих варіантів розв’язання проблеми.