Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
            
                
                    
                
                
            
            
                        
            
            
            
            
            
                
                
                
            
            
                    
                                        
                    
                    
                    
                        
                        
                        
                        
                        
            
            
            
                        
    
                28.03.2012 15:41
                
            Міняю п’ятьох юристів на одного фрезерувальника…
…або про найсоціальнішу із усіх ініціатив Президента Януковича
Доки сплеск коментарів щодо соціальних ініціатив Президента Януковича дещо втамувався, з них можна зробити кілька висновків. 
Перший, зрозумілий і очевидний – найбільшої уваги експерти, політики, журналісти приділили пропозиціям Президента щодо допомоги пенсіонерам, військовим, інвалідам, дітям тощо. Зрозумілий, тому, що ці категорії наших співгромадян є соціально незахищеними. Так прийнято вважати, і ми до цього звикли, АЛЕ тут виникає
другий висновок-запитання: а що, випускники інститутів, коледжів, ПТУ, молодь, одним словом, є соціально захищеними? Чомусь оглядачі й експерти не дуже заглиблюються в цей напрямок озвучених В. Януковичем ініціатив. Хоча й сам Президент порушив це питання чи не в числі перших.
Ризикну сказати: молодь, особливо в момент працевлаштування на перше робоче місце, потребує не меншої уваги і допомоги від держави, аніж пенсіонери чи афганці. Більше того, для держави вирішення цієї проблеми так само важливо, як і для молоді. Бо «… з огляду на загрози демографічної кризи і старіння населення України, нові робочі місця повинні вирішити завдання забезпечення потреб не лише працюючих, а й зростаючої кількості пенсіонерів. Тобто, нові робочі місця повинні забезпечувати вищу, ніж сьогодні, продуктивність праці та великі надходження до бюджету пенсійної системи».
Декілька цифр.
Частка непрацевлаштованих випускників вишів у 2011 році в Україні становила понад 17 відсотків. Частка молодих людей, які не працюють і не вчаться, в Україні становить майже 19 відсотків. У 2011 році на обліку у державній службі зайнятості перебувало 94,1 тисячі випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів.
Спрощено, проблем дві. З одного боку, роботодавці шукають досвідчених працівників, а досвіду роботи у молоді, яка щойно завершила навчання, ще немає. Отже, постає проблема першого робочого місця. З іншого боку, на ринку праці існує значний дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили: випуск навчальними закладами фахівців з вищою освітою більше ніж удвічі перевищує випуск робітничих кадрів. Станом на грудень 2011 року в середньому по Україні на 1 посаду економіста претендувало 40 фахівців, на посаду бухгалтера - 21, юриста – 20. Водночас потреба у лікарях становила 3 особи на місце, у електрозварниках на автоматичних та напівавтоматичних машинах та фрезерувальниках - 2 особи на місце.
Схожа ситуація на Сумщині. За словами директора обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, наяву «перевиробництво» юристів, бухгалтерів, економістів, операторів комп’ютерного набору: на кожне вакантне місце претендують по кілька десятків осіб. Водночас, потрібно понад 50 фрезерувальників, 102 токарі-напівавтоматники, 28 свердлувальників, 17 слюсарів-ремонтників. Їх або в кілька разів менше за потребу, або ж ті, хто претендує на працевлаштування, явно «застаріли» за своєю фаховістю.
Отже, ситуацію очевидно треба виправляти, і негайно. Бо якщо молода людина 18-20 річного віку не стає працівником – жодні реформи пенсійної системи не допоможуть, наявних сьогодні пенсіонерів «годувати» буде просто нікому. Тому, знову повторю, ініціатива щодо працевлаштування молоді – ключова, основоположна. Найсоціальніша.
Що цікаво, не треба вигадувати велосипед. Достатньо лише перетворити на реальність задекларовані плани:
- залучати до формування державного замовлення для навчальних закладів місцеві органи влади та роботодавців. Замовлення має залежати від потреб економіки, а не від можливостей освітніх закладів;
- запровадити стажування студентів та учнів профтехучилищ у роботодавця певний період під час навчання;
- передбачити для роботодавців, які працевлаштовують молодь, такі ж податкові, фінансові стимули, як у випадках з інвалідами, сиротами. Це можна робити за рахунок Фонду соціального страхування на випадок безробіття (можливо зменшення внеску), Фонду соціального захисту інвалідів (безвідсоткова позика) тощо.
В іншому випадку, ми стимулюватимемо будівничу галузь, розвиватимемо іпотеку – а будувати буде нікому. Ми будемо залучати інвесторів, створювати технологічні виробництва й робочі місця, а заповнювати їх буде ніким. Ми будемо встановлювати соціальні стандарти для вразливих верств населення, а хто забезпечить наповнення бюджету?
Тож, як на мене, серед інших ініціатив Президента, працевлаштування молоді, створення нових робочих місць – питання № 1. Як для обговорення, так і для дій.
Перший, зрозумілий і очевидний – найбільшої уваги експерти, політики, журналісти приділили пропозиціям Президента щодо допомоги пенсіонерам, військовим, інвалідам, дітям тощо. Зрозумілий, тому, що ці категорії наших співгромадян є соціально незахищеними. Так прийнято вважати, і ми до цього звикли, АЛЕ тут виникає
другий висновок-запитання: а що, випускники інститутів, коледжів, ПТУ, молодь, одним словом, є соціально захищеними? Чомусь оглядачі й експерти не дуже заглиблюються в цей напрямок озвучених В. Януковичем ініціатив. Хоча й сам Президент порушив це питання чи не в числі перших.
Ризикну сказати: молодь, особливо в момент працевлаштування на перше робоче місце, потребує не меншої уваги і допомоги від держави, аніж пенсіонери чи афганці. Більше того, для держави вирішення цієї проблеми так само важливо, як і для молоді. Бо «… з огляду на загрози демографічної кризи і старіння населення України, нові робочі місця повинні вирішити завдання забезпечення потреб не лише працюючих, а й зростаючої кількості пенсіонерів. Тобто, нові робочі місця повинні забезпечувати вищу, ніж сьогодні, продуктивність праці та великі надходження до бюджету пенсійної системи».
Декілька цифр.
Частка непрацевлаштованих випускників вишів у 2011 році в Україні становила понад 17 відсотків. Частка молодих людей, які не працюють і не вчаться, в Україні становить майже 19 відсотків. У 2011 році на обліку у державній службі зайнятості перебувало 94,1 тисячі випускників вищих та професійно-технічних навчальних закладів.
Спрощено, проблем дві. З одного боку, роботодавці шукають досвідчених працівників, а досвіду роботи у молоді, яка щойно завершила навчання, ще немає. Отже, постає проблема першого робочого місця. З іншого боку, на ринку праці існує значний дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили: випуск навчальними закладами фахівців з вищою освітою більше ніж удвічі перевищує випуск робітничих кадрів. Станом на грудень 2011 року в середньому по Україні на 1 посаду економіста претендувало 40 фахівців, на посаду бухгалтера - 21, юриста – 20. Водночас потреба у лікарях становила 3 особи на місце, у електрозварниках на автоматичних та напівавтоматичних машинах та фрезерувальниках - 2 особи на місце.
Схожа ситуація на Сумщині. За словами директора обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, наяву «перевиробництво» юристів, бухгалтерів, економістів, операторів комп’ютерного набору: на кожне вакантне місце претендують по кілька десятків осіб. Водночас, потрібно понад 50 фрезерувальників, 102 токарі-напівавтоматники, 28 свердлувальників, 17 слюсарів-ремонтників. Їх або в кілька разів менше за потребу, або ж ті, хто претендує на працевлаштування, явно «застаріли» за своєю фаховістю.
Отже, ситуацію очевидно треба виправляти, і негайно. Бо якщо молода людина 18-20 річного віку не стає працівником – жодні реформи пенсійної системи не допоможуть, наявних сьогодні пенсіонерів «годувати» буде просто нікому. Тому, знову повторю, ініціатива щодо працевлаштування молоді – ключова, основоположна. Найсоціальніша.
Що цікаво, не треба вигадувати велосипед. Достатньо лише перетворити на реальність задекларовані плани:
- залучати до формування державного замовлення для навчальних закладів місцеві органи влади та роботодавців. Замовлення має залежати від потреб економіки, а не від можливостей освітніх закладів;
- запровадити стажування студентів та учнів профтехучилищ у роботодавця певний період під час навчання;
- передбачити для роботодавців, які працевлаштовують молодь, такі ж податкові, фінансові стимули, як у випадках з інвалідами, сиротами. Це можна робити за рахунок Фонду соціального страхування на випадок безробіття (можливо зменшення внеску), Фонду соціального захисту інвалідів (безвідсоткова позика) тощо.
В іншому випадку, ми стимулюватимемо будівничу галузь, розвиватимемо іпотеку – а будувати буде нікому. Ми будемо залучати інвесторів, створювати технологічні виробництва й робочі місця, а заповнювати їх буде ніким. Ми будемо встановлювати соціальні стандарти для вразливих верств населення, а хто забезпечить наповнення бюджету?
Тож, як на мене, серед інших ініціатив Президента, працевлаштування молоді, створення нових робочих місць – питання № 1. Як для обговорення, так і для дій.
                Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
            
            
            
            
            
            
                Останні записи
            
            
                
            
            
                    
            
        - Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар вчора о 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська вчора о 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов вчора о 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар вчора о 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців вчора о 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець вчора о 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко вчора о 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
            Топ за тиждень
            
                
                
					                    
                
                
                                    
            
		
        		
			 
         
             		- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 362
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 256
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 240
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 193
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 78
Популярне
                        - 
                                        Сі й Трамп домовилися говорити – і це змінює сценарій завершення війни
                                                                                                                        Думка                                        20447
- 
                                        Три факти про відновлення ядерних випробувань у США. Що задумав "збентежений Трамп"
                                                                                                                                                                5585
- 
                                        Продавець кирок і лопат. Як Nvidia стала першою компанією з вартістю в $5 трлн
                                                                                                                        Технології                                        5008
- 
                                        Польща почала будувати завод 155-мм снарядів за 100 км від кордону з Україною – фото
                                                                                                                        Бізнес                                        4483
- 
                                        Вітчизняні виробники макаронів уперше замінять 50% імпортної пшениці дурум українською
                                                                                                                        Бізнес                                        3827
                Контакти
            
        
            E-mail: [email protected]
            
            