Новий судовий збір при оскарженні придуманих порушень органами ДФС
Зміни в ЗУ Про судовий збір - наслідки для малого та середнього бізнеса
Розмова в Одесі:
-Злі язикиговорять, що «Тітаник» потопив хтось з наших, невже це правда?
-Так, це бувякийсь Айсберг.
Бізнес в Україні вжедовгі роки шукає справедливість в адміністративних судах в спорах з податкової службою.
Ситуація в останнійчас тільки погіршується.
В довершення до цього,за ініціативою Прем’єр - міністра України А. Яценюка (законопроект № 2862 від15.05.2015р.) Верховною Радою України прийнято Закон України №484-VIII від22.05.2015р. «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо сплати судового збору».
В серпні він був підписаний Президентом України.
Зазначеним законом внесені зміни доЗакону України «Про судовий збір», якими, в тому числі, встановлена ставкасудового збору для всіх юридичних осіб - заподання до адміністративного суду позову майнового характеру 1,5 % від цінипозову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, верхнямежа у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яка існувала до прийняттязазначеного закону №484-VIII від 22.05.2015р., скасовується.
Для малого тасереднього бізнесу в Україні ці зміни, фактично, несуть пряме обмеження їх конституційних права,- права на оскарження в суді рішень органів державної влади, яке закріплене ст.55Конституції України, а також підвищують корупційні ризики в органах Державноїфіскальної служби.
В теперішній часадміністративні суди вже розглядають сотні тисяч позовів представників бізнесудо органів ДФС про скасування незаконно донарахованих штрафів, про поверненняне відшкодованого ПДВ та ін. Суми позовів складають десятки мільярдів гривень.
Більшість цих справє заздалегідь програшними для податкових органів через сталу судову практику тапозицію Верховного суду України.
Але тепер, з 1вересня, бюджет буде поповнюватися юридичними особами сумами у розмірі 1,5 % від таких позовів за розгляд такихсправ в суді.
Пан А. Яценюквирішив поповнювати бюджет за рахунок людей, які шукають правду в судах повигаданим посадовцями державних фіскальних органів порушенням.
З корумпованою, нереформованою судовою владою, ймовірність прийняття суддею справедливого рішеннявже на першій інстанції залишається низькою, тож бізнесу, скоріш за все, потрібнобуде сплачувати ще більше (110% від суми першого збору) на етапі апеляційногооскарження та, можливо ще більше (120% від суми першого збору), при касаційномуоскарженні.
В теперішній час процедураадміністративного, досудового оскарження рішень органів ДФС залишається вкрайнеефективної, багато платників податків навіть не подають скаргу до вищогоподаткового органу, а відразу позиваються до суду.
Посадові особиорганів ДФС, фактично, не несуть ніякої відповідальності за внесення до актівперевірок завідомо неправдивої інформації, будь-яких власних припущень, напідставі яких до бізнесу застосовуються багатомільйонні штрафні санкції.
Обов’язокоскарження в суді таких штрафів, в разі незгоди, лягає на підприємство, щоперевірялось.
Без проведення кардинальноїреформи фіскальної служби, за результатами якої функцію досудового(адміністративного) розгляду скарг на рішення податкових органів буде переданотретій, повністю незалежній від ДФС України особі, збільшення розміру судовогозбору неминуче призведе до ще більшого росту корупції в органах ДФС.
Але, нажаль, згіднопроекту реформи ДФС, що розроблявся Міністерством фінансів України, досудовий розгляд скарг бізнесу на рішення органів ДФСбуде розглядати сам орган ДФС, що, в контексті зазначених змін в ставкахсудового збору, означає підняття корупції в органах ДФС на новий, ще вищийрівень.
Так, дійсно, закон встановлює паритетнийобов’язок суб’єктів владних повноваженьсплачувати судовий збір в таких же розмірах, що і бізнес, однак, слідвраховувати, що органи державної владифінансуються з державного бюджету, тобто за рахунок тих самих платників податків України –юридичних осіб.
Податковийінспектор не сплачує судовий збір з власної кишені.
Також, слідвраховувати, що кількість та вартість позовів суб’єктів господарювання до судуна податкові рішення органів ДФС є незрівнянно вищою, ніж кількість та вартістьсудових позовів органів ДФС до бізнесу.
Згідно фінансово-економічногообґрунтування до вищезазначеного законопроекту №2862 від 15.05.2015р., метою відміни верхньоїмежі розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майновогохарактеру є відміна фактично існуючих необґрунтованих пільг платникам судовогозбору – суб’єктам великого бізнесу.
Так, великий бізнесповинен платити справедливу вартість для розгляду в суді своїх позовів доорганів влади.
Олігархи повинніплатити більше.
Але, ті кошти, щодля великого «олігархічного» бізнесу є помірними, для малого та середнього - єфінансовою перешкодою до правосуддя.
Поповненнядержавного бюджету в європейській країні не може відбуватися за рахунокперешкоджання малому та середньому бізнесу в доступі до правосуддя та зарахунок ще більшого зростання корупційних ризиків в податкових органах.
Президент України,як гарант Конституції, має повернути справедливу вартість оскарження рішеньорганів влади представниками малого та середнього бізнесу – не вище 4мінімальних заробітних плат, залишивши без верхньої межі сплату судового збору лишедля великих платників, представників «олігархічного» бізнесу.
Відповідна петиціяПрезиденту про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» з метою встановлення справедливої плати судовогозбору для малого та середнього бізнесу в разі оскарження податкових повідомлень– рішень, які виносяться органами Державноїфіскальної служби розміщена на сайті:
- В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг Наталія Сидоренко 14:49
- Чому тайм-менеджмент більше не працює і що прийшло йому на зміну Олександр Скнар 09:11
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 249
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 221
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд 105
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 95
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 6363
-
Засновника найбільшого криптомайнера Росії BitRiver заарештували за ухилення від податків
Бізнес 1821
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1604
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1549
-
Угорщина оскаржила в суді заборону на імпорт російського газу
Бізнес 1526
