Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
02.10.2015 11:05

Новий судовий збір при оскарженні придуманих порушень органами ДФС

Керівник компанії "Сервісний металоцентр Елвас" м. Дніпро

Зміни в ЗУ Про судовий збір - наслідки для малого та середнього бізнеса

  Розмова в Одесі:

- Злі язики говорять, що «Тітаник» потопив хтось з наших, невже це правда?

- Так, це був якийсь Айсберг.

  Бізнес в Україні вже довгі роки шукає справедливість в адміністративних судах в спорах з  податкової службою.

Ситуація в останній час тільки погіршується.

В довершення до цього, за ініціативою Прем’єр - міністра України А. Яценюка (законопроект № 2862 від 15.05.2015р.) Верховною Радою України прийнято Закон України №484-VIII від 22.05.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

В серпні він був підписаний Президентом України.

Зазначеним законом внесені зміни до Закону України «Про судовий збір», якими, в тому числі, встановлена ставка судового збору для всіх юридичних осіб - за подання до адміністративного суду позову майнового характеру 1,5 % від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, верхня межа у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яка існувала до прийняття зазначеного закону №484-VIII від 22.05.2015р., скасовується.

Для малого та середнього бізнесу в Україні ці зміни, фактично,  несуть пряме обмеження їх конституційних права, - права на оскарження в суді рішень органів державної влади, яке закріплене ст.55 Конституції України, а також підвищують корупційні ризики в органах Державної фіскальної служби.

В теперішній час адміністративні суди вже розглядають сотні тисяч позовів представників бізнесу до органів ДФС про скасування незаконно донарахованих штрафів, про повернення не відшкодованого ПДВ та ін. Суми позовів складають десятки мільярдів гривень.

Більшість цих справ є заздалегідь програшними для податкових органів через сталу судову практику та позицію Верховного суду України.

Але тепер, з 1 вересня, бюджет буде поповнюватися юридичними особами сумами  у розмірі 1,5 % від таких позовів за розгляд таких справ в суді.

Пан А. Яценюк вирішив поповнювати бюджет за рахунок людей, які шукають правду в судах по вигаданим посадовцями державних фіскальних органів порушенням.

З корумпованою, не реформованою судовою владою, ймовірність прийняття суддею справедливого рішення вже на першій інстанції залишається низькою, тож бізнесу, скоріш за все, потрібно буде сплачувати ще більше (110% від суми першого збору) на етапі апеляційного оскарження та, можливо ще більше (120% від суми першого збору), при касаційному оскарженні.

В теперішній час процедура адміністративного, досудового оскарження рішень органів ДФС залишається вкрай неефективної, багато платників податків навіть не подають скаргу до вищого податкового органу, а відразу позиваються до суду.

Посадові особи органів ДФС, фактично, не несуть ніякої відповідальності за внесення до актів перевірок завідомо неправдивої інформації, будь-яких власних припущень, на підставі яких до бізнесу застосовуються багатомільйонні штрафні санкції.

Обов’язок оскарження в суді таких штрафів, в разі незгоди, лягає на підприємство, що перевірялось.

Без проведення кардинальної реформи фіскальної служби, за результатами якої функцію досудового (адміністративного) розгляду скарг на рішення податкових органів буде передано третій, повністю незалежній від ДФС України особі, збільшення розміру судового збору неминуче призведе до ще більшого росту корупції в органах ДФС.

Але, нажаль, згідно проекту реформи ДФС, що розроблявся Міністерством фінансів України, досудовий  розгляд скарг бізнесу на рішення органів ДФС буде розглядати сам орган ДФС, що, в контексті зазначених змін в ставках судового збору, означає підняття корупції в органах ДФС на новий, ще вищий рівень.

 Так, дійсно, закон встановлює паритетний обов’язок  суб’єктів владних повноважень сплачувати судовий збір в таких же розмірах, що і бізнес, однак, слід враховувати, що органи державної  влади фінансуються з державного бюджету, тобто за рахунок  тих самих платників податків України – юридичних осіб.

Податковий інспектор не сплачує судовий збір з власної кишені.

Також, слід враховувати, що кількість та вартість позовів суб’єктів господарювання до суду на податкові рішення органів ДФС є незрівнянно вищою, ніж кількість та вартість судових позовів органів ДФС до бізнесу.

Згідно фінансово-економічного обґрунтування до вищезазначеного  законопроекту  №2862 від 15.05.2015р., метою відміни верхньої межі розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру є відміна фактично існуючих необґрунтованих пільг платникам судового збору – суб’єктам великого бізнесу.

Так, великий бізнес повинен платити справедливу вартість для розгляду в суді своїх позовів до органів влади.

Олігархи повинні платити більше.

Але, ті кошти, що для великого «олігархічного» бізнесу є помірними, для малого та середнього - є фінансовою перешкодою до правосуддя.

Поповнення державного бюджету в європейській країні не може відбуватися за рахунок перешкоджання малому та середньому бізнесу в доступі до правосуддя та за рахунок ще більшого зростання корупційних ризиків в податкових органах.

Президент України, як гарант Конституції, має повернути справедливу вартість оскарження рішень органів влади представниками малого та середнього бізнесу – не вище 4 мінімальних заробітних плат, залишивши без верхньої межі сплату судового збору лише для великих платників, представників «олігархічного» бізнесу.

Відповідна петиція Президенту про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» з метою  встановлення справедливої плати судового збору для малого та середнього бізнесу в разі оскарження податкових повідомлень – рішень, які виносяться  органами Державної фіскальної служби розміщена на сайті:

https://petition.president.gov.ua/petition/1943

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]