Новий судовий збір при оскарженні придуманих порушень органами ДФС
Зміни в ЗУ Про судовий збір - наслідки для малого та середнього бізнеса
Розмова в Одесі:
-Злі язикиговорять, що «Тітаник» потопив хтось з наших, невже це правда?
-Так, це бувякийсь Айсберг.
Бізнес в Україні вжедовгі роки шукає справедливість в адміністративних судах в спорах з податкової службою.
Ситуація в останнійчас тільки погіршується.
В довершення до цього,за ініціативою Прем’єр - міністра України А. Яценюка (законопроект № 2862 від15.05.2015р.) Верховною Радою України прийнято Закон України №484-VIII від22.05.2015р. «Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо сплати судового збору».
В серпні він був підписаний Президентом України.
Зазначеним законом внесені зміни доЗакону України «Про судовий збір», якими, в тому числі, встановлена ставкасудового збору для всіх юридичних осіб - заподання до адміністративного суду позову майнового характеру 1,5 % від цінипозову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, верхнямежа у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яка існувала до прийняттязазначеного закону №484-VIII від 22.05.2015р., скасовується.
Для малого тасереднього бізнесу в Україні ці зміни, фактично, несуть пряме обмеження їх конституційних права,- права на оскарження в суді рішень органів державної влади, яке закріплене ст.55Конституції України, а також підвищують корупційні ризики в органах Державноїфіскальної служби.
В теперішній часадміністративні суди вже розглядають сотні тисяч позовів представників бізнесудо органів ДФС про скасування незаконно донарахованих штрафів, про поверненняне відшкодованого ПДВ та ін. Суми позовів складають десятки мільярдів гривень.
Більшість цих справє заздалегідь програшними для податкових органів через сталу судову практику тапозицію Верховного суду України.
Але тепер, з 1вересня, бюджет буде поповнюватися юридичними особами сумами у розмірі 1,5 % від таких позовів за розгляд такихсправ в суді.
Пан А. Яценюквирішив поповнювати бюджет за рахунок людей, які шукають правду в судах повигаданим посадовцями державних фіскальних органів порушенням.
З корумпованою, нереформованою судовою владою, ймовірність прийняття суддею справедливого рішеннявже на першій інстанції залишається низькою, тож бізнесу, скоріш за все, потрібнобуде сплачувати ще більше (110% від суми першого збору) на етапі апеляційногооскарження та, можливо ще більше (120% від суми першого збору), при касаційномуоскарженні.
В теперішній час процедураадміністративного, досудового оскарження рішень органів ДФС залишається вкрайнеефективної, багато платників податків навіть не подають скаргу до вищогоподаткового органу, а відразу позиваються до суду.
Посадові особиорганів ДФС, фактично, не несуть ніякої відповідальності за внесення до актівперевірок завідомо неправдивої інформації, будь-яких власних припущень, напідставі яких до бізнесу застосовуються багатомільйонні штрафні санкції.
Обов’язокоскарження в суді таких штрафів, в разі незгоди, лягає на підприємство, щоперевірялось.
Без проведення кардинальноїреформи фіскальної служби, за результатами якої функцію досудового(адміністративного) розгляду скарг на рішення податкових органів буде переданотретій, повністю незалежній від ДФС України особі, збільшення розміру судовогозбору неминуче призведе до ще більшого росту корупції в органах ДФС.
Але, нажаль, згіднопроекту реформи ДФС, що розроблявся Міністерством фінансів України, досудовий розгляд скарг бізнесу на рішення органів ДФСбуде розглядати сам орган ДФС, що, в контексті зазначених змін в ставкахсудового збору, означає підняття корупції в органах ДФС на новий, ще вищийрівень.
Так, дійсно, закон встановлює паритетнийобов’язок суб’єктів владних повноваженьсплачувати судовий збір в таких же розмірах, що і бізнес, однак, слідвраховувати, що органи державної владифінансуються з державного бюджету, тобто за рахунок тих самих платників податків України –юридичних осіб.
Податковийінспектор не сплачує судовий збір з власної кишені.
Також, слідвраховувати, що кількість та вартість позовів суб’єктів господарювання до судуна податкові рішення органів ДФС є незрівнянно вищою, ніж кількість та вартістьсудових позовів органів ДФС до бізнесу.
Згідно фінансово-економічногообґрунтування до вищезазначеного законопроекту №2862 від 15.05.2015р., метою відміни верхньоїмежі розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майновогохарактеру є відміна фактично існуючих необґрунтованих пільг платникам судовогозбору – суб’єктам великого бізнесу.
Так, великий бізнесповинен платити справедливу вартість для розгляду в суді своїх позовів доорганів влади.
Олігархи повинніплатити більше.
Але, ті кошти, щодля великого «олігархічного» бізнесу є помірними, для малого та середнього - єфінансовою перешкодою до правосуддя.
Поповненнядержавного бюджету в європейській країні не може відбуватися за рахунокперешкоджання малому та середньому бізнесу в доступі до правосуддя та зарахунок ще більшого зростання корупційних ризиків в податкових органах.
Президент України,як гарант Конституції, має повернути справедливу вартість оскарження рішеньорганів влади представниками малого та середнього бізнесу – не вище 4мінімальних заробітних плат, залишивши без верхньої межі сплату судового збору лишедля великих платників, представників «олігархічного» бізнесу.
Відповідна петиціяПрезиденту про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» з метою встановлення справедливої плати судовогозбору для малого та середнього бізнесу в разі оскарження податкових повідомлень– рішень, які виносяться органами Державноїфіскальної служби розміщена на сайті:
- Как уменьшить долги за коммуналку, если вы были за границей или не жили дома Віра Тарасенко вчора о 19:28
- Бухгалтерські документи як доказ: як працює судова експертиза Олексій Ільченко вчора о 16:45
- Енергетична автономія бізнесу: як встановити й підключити власну електростанцію у 2025 Ростислав Никітенко вчора о 13:51
- Розмежування судових економічних експертиз: спеціальності 11.1, 11.2, 11.3 Юрій Григоренко вчора о 12:00
- Коли держава робить вигляд, що не чує, ми вчимося кричати Дана Ярова вчора о 11:35
- Банкрутство компанії: покрокова процедура Альона Пагер 22.06.2025 23:16
- Невидима межа між формальністю і правом: коли уважність важить більше, ніж доступ до суду Світлана Приймак 22.06.2025 20:11
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій Тетяна Огнев'юк 22.06.2025 18:13
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? Анна Даніель 21.06.2025 10:22
- Велике крадiвництво № 4 Володимир Стус 20.06.2025 19:53
- Наша війна надовго.... Володимир Горковенко 20.06.2025 14:03
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови Роман Бєлік 19.06.2025 21:04
- Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови Галина Янченко 19.06.2025 16:22
- Піксель на мільйони: історія про схеми, які не зникають Дана Ярова 19.06.2025 15:17
- Юридичні аспекти ЕДО: що варто врахувати бізнесу перед запуском Олександр Вернигора 18.06.2025 19:37
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1454
- Множинне громадянство: що змінює новий закон і які ризики він несе Україні 261
- Мезонінне інвестування в девелопмент: як не стати власником недобудови 148
- Цифрова зрілість компанії: як зрозуміти, де ви зараз і що робити далі 90
- Право на освіту і обов’язок захищати державу: як знайти баланс? 72
-
США вдарили по Ірану. Що це означає для України
Думка 58456
-
Краса – це не про вік: як змінюються тренди в догляді за шкірою у 2025 році
Життя 6885
-
Трансжири, "Е-шки" і фальшива екопродукція: як читати етикетки на продуктах
Життя 6636
-
Ядерна точка біфуркації: завдання для України
Думка 3473
-
"Боюся медичного огляду". Усе, що потрібно знати про це – від частоти до розмови з лікарем
Життя 3038