Банки отримують шанс вижити
Руслан Демчак та Михайло Довбенко, депутати Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності пропонують вдосконалити процедуру реорганізації банків шляхом приєднання та припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної о
Про це свідчитьзареєстрований законопроект №5388 «Про внесення змін до Закону України"Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризаціїбанків" щодо вдосконалення процедур спрощеної капіталізації та реорганізаціїбанків». Цей Закон має тимчасову дію до 1 січня 2019 року, тому має можливістьрегулювати норми, які зазначені у Цивільному та Господарському Кодексах,законах «Про акціонерні товариства», «Про банки та банківську діяльність» беззміни цих законів та кодексів.
Так, українські банки маютьпривести статутний капітал до розміру, не меншого, ніж: 200 млн гривень - до 11липня 2017 року; 300 млн гривень - до 11 липня 2018 року; 400 млн гривень - до11 липня 2019 року; 450 млн гривень - до 11 липня 2020 року; 500 млн гривень –до 11 липня 2024 року.
Як зазначає один із авторівзареєстрованого законопроекту Руслан Демчак: «Єдиним швидким шляхом виконаннявимог капіталізації та збільшення розміру статутного капіталу банку можливо зарахунок додаткових внесків. Нажаль, враховуючи сьогоднішню складну економічнуситуацію, не кожен акціонер банку спроможний це зробити. Альтернативнимспособом дотримання банками вимог законодавства, може стати злиття (приєднання)банків.
Проте, такий інструментзараз майже не використовуються з огляду на його складність та тривалістьпроцедури. Основним недоліком є те, що механізм приєднання не враховувавспецифіку банківської діяльності. Крім того, чинним законодавством недостатньоврегульована процедура і порядок припинення установою банківської діяльності зарішенням її акціонерів, з відповідним відкликанням банківської ліцензії,обов’язково ліквідувалась і самаюридична особа. Що унеможливлювало ведення бізнесу в подальшому такою особою,як небанківська фінансова для прикладу» - пояснив парламентар.
Законопроект №5388 описуєпроцедуру приєднання банку (Банк що приєднується) до іншого банку (Банкправонаступник), а також описує процедуру припинення банком здійсненнябанківської діяльності без припиненняюридичної особи.
Важливо, що з метою захистуінтересів вкладників, проектом закону пропонується вирішити проблему забезпечення безперервностіобслуговування клієнтів банку, що приєднується, протягом проведення усієїпроцедури реорганізації.
Приприєднанні клієнти будуть проінформовані про Банк правонаступник, а всі умовидоговорів залишаються незмінними. У разі припинення банком здійсненнябанківської діяльності, всім вкладникам та кредиторам такого банку будутьповернуті вклади і заборгованість уповному об’ємі і тільки після цієї обов’язкової процедури НБУ відкличеліцензію у банка. Якщо ж банк по якимось причинам не знайде вкладника чикредитора за адресою вказаною в банківському договорі протягом 30 днів, токошти будуть перераховані на депозитарне зберігання визначеній нотаріальнійконторі, де клієнти Банку у зручній для них час отримають свої вклади позапроцедурою припинення Банком здійснення банківської діяльності.
Якзазначив народний депутат Михайло Довбенко: «Важливо, що для банка, якийприпиняє здійснення банківської діяльності, не обов’язково, згіднозаконопроекту, дострокове згортання його активів, після здачі банківськоїліцензії він може далі обслуговувати видані ним кредити у якості факторинговоїкомпанії».
«Загалом прийняттязаконопроекту сприятиме стабілізації роботи банківського сектору. Сподіваюсь,що на наступному тижні законопроект буде внесений в порядок денний поточноїсесії Верховної Ради» - розказав Руслан Демчак.
Всвою чергу Довбенко додав, що законодавчі зміни були розроблені разом ізекспертами НБУ та є надважливими і довгоочікуваними для банківського сектору: «Ми надаємо банкам додатковиймеханізм вижити на ринку у надскладних економічних обставинах, або цивілізовановийти із банківського ринку і продовжити бізнес вже у якості небанківських фінансовихустанов, а клієнти в свою чергу отримують захист їх прав та вкладів у повномуоб’ємі».
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов вчора о 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв вчора о 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак вчора о 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська вчора о 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова вчора о 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко вчора о 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов вчора о 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
- Як Єдина інформаційна система змінить соціальну сферу України Світлана Приймак 31.10.2024 14:24
- Чому варто інвестувати в житло в Україні Раміль Мехтієв 31.10.2024 08:57
-
Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1%
Бізнес 62081
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 26074
-
У Києві збираються побудувати нову вулицю за 1,56 млрд грн
Бізнес 8557
-
На ринку продажів нових автомобілів в Україні змінився лідер: Toyota втратила позиції
Бізнес 7627
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 6991