UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.02.2021 09:35

Замість депозитів: джерела розвитку малого і середнього бізнесу (МСП) в Україні

Власник і засновник Babitskiy Investment Management

Фінансова допомога МСП потрібна як повітря.

Малі та середні підприємства (МСП) на сьогодняшній день формують близько 55% ВВП України.  Тобто, фактично, є фундаментом економіки країни.  При цьому 30% МСП відчувають труднощі з доступом до фінансування оборотного капіталу, намагаючись вижити в умовах коронокрізіса.  

Справжнє для тих, хто вижив                                  

За останніми даними Державної служби статистики України, в 2019 році в країні функціонувало майже 2 млн МСП (18,1 тис. Од. - середній бізнес і 1,9 млн од. - малий).  У діяльності таких підприємств працевлаштовано 7,4 млн осіб.  Майже половина МСП України працюють в секторі оптової та роздрібної торгівлі, а частка підприємств, що працюють в секторах з високою доданою вартістю, таких як IT, набагато нижче (10,6% відповідно)

Розподіл МСП України за видами економічної діяльності (2019 р.)

Інфографіка Babitskyi Investment Management, за даними www.ukrstat.gov.ua 

За словами експертів, кількість підприємств в Україні трохи більше, ніж в країнах Європи, але в той же час ефективність їх в 10 разів нижче.

До пандемії Covid-19, малий бізнес відчував себе досить впевнено, не дивлячись на ряд проблем з держрегулюванням.  Але зараз все набагато песимістичніше.  Найсерйозніше постраждали імпортно-експортні компанії і компанії, що працюють в сфері послуг.

За дослідженнями Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), близько 33% МСП вже втратили від 50% до 75% свого доходу, на відновленні яких буде потрібно близько року.  А більше 10% взагалі закрилися.  І тільки 14% підприємців, які знайшли нові можливості ведення бізнесу онлайн, заявили про те, що за період карантину дохід їх компаній не змінився або навіть зріс.

Як і більшість країн світу, уряд України ввів заходи для врегулювання такої великої кризи.  Так був створений Фонд боротьби з Covid-19 з бюджетом в розмірі 64,7 млрд. Грн.  Однак більшість коштів пішло не так на підтримку бізнесу, а на програму «Велике будівництво».

Структура антикризових фондів країн

Все що залишилося частково розподілено на виплати мізерної допомоги з безробіття МСП, надання адресної підтримки, звільнення від сплати орендних платежів.

Знайти повітря

А фінансова допомога МСП потрібна як повітря.  Насправді існує досить багато джерел фінансування малого і середнього бізнесу.  Серед найбільш відомих:

1) Онлайн позики P2P (peer-to-peer) - сучасні онлайн платформи кредитування.  Більшість позик відносяться до категорії незабезпечених особистих позик, тобто найчастіше вони беруться на фізичну особу (не на компанію), а самі позичальники не надають застави.

2) Ангели-інвестори, венчурні фонди і ін. - як правило, кошти залучаються в обмін на частку в бізнесі.

3) Факторинг - зазвичай банківський інструмент, що дозволяє ліквідувати (керувати) касовими розривами.

4) Краудфандінг - здійснюється на базі різних онлайн-платформ, як правило, для фінансування «яскравого» бізнесу з привабливим продуктом або послугою.

5) Грант - безповоротний платіж, краще всього підходить для стартапів, що спеціалізуються в області розробки і впровадження нових технологій.

6) Державна програма доступних кредитів «5-7-9».

При цьому всім, дослідження програми USAID КЕУ показали, що представники МСП скаржаться на брак інформації про цільові програми фінансування.  Більше 3/4 опитаних не намагалися отримати фінансові ресурси через проекти міжнародної технічної допомоги, міжнародні фінансові організації та грантові програми.

На сьогоднішній день, за даними експертів, найпопулярнішим інструментом отримання коштів для МСП все ж є кредитування банками та кредитними спілками (КС).  Так, на кінець листопада 2020 року (за даними НБУ) кредити МСП, надані депозитними корпораціями, склали близько 0,5 млрд грн або 61% від загального кредитного портфеля корпоративного сектора.  З них, середній бізнес - 221 952 млн грн (29,5%), малий - 72 673 млн грн (9,6%), мікро - 165 535 млн грн (21,9%).

На сьогоднішній день підприємці активно шукають джерела розвитку. Один з варіантів - державна програма - «Доступні кредити 5-7-9», запущена в січні 2020 року, з метою надання допомоги підприємствам в рефінансуванні існуючих заборгованостей, покритті  витрат на заробітну плату і полегшення доступу до фінансування.  Згідно з правилами, МСП можуть брати безвідсотковий кредит в розмірі до 110 тис. Дол. США до 31 березня 2021 року.  Але при цьому, є і мінуси, там досить жорсткий відбір серед учасників.  МСП, з досвіду, працюють не так прозоро, як цього хочуть банки.  А останні ще й закладають в ставки ризик неповернення, що робить їх позики (за винятком програм держави) істотно дорожче ніж в розвинених країнах. Тому, щоб вижити, підприємці активно звертаються до кредитних спілок.

Кредитна спілка (КС): що треба знати

Згідно з формулюванням НБУ, кредитний союз - це неприбуткова фінустанова, створена фізособами і надає фінансові послуги своїм членам.  Суть роботи проста - одні члени союзу вносять власні кошти на депозити, а інші - беруть кредити під відсотки.

Щорічно зростання видаваних кредитів кредитними спілками зростає приблизно на 11-12%.  Середній розмір кредиту на одного члена кредитної спілки становить 18 000 гривень.

За останніми даними, на вересень 2020 року, в Україні зареєстровано 327 кредитних спілок з кількістю членів 442,9 тис. Чол.  Загальна сума активів КС становить 2607,5 млн грн.  А учасники отримали близько 115 тис. Кредитів на суму 2396,4 млн. Грн.

З 1 липня 2020 року регулятором цього ринку став Національний банк.  Саме НБУ тепер встановлює вимоги до кредитних спілок та контролює їх діяльність.

Куди піти?

Тільки уявіть, щоб малому підприємству виплисти в сьогоднішньому кризовому морі, потрібні кошти.  Де їх взяти?  Можна звернутися до держави, але % схвалюваних заявок невеликий.  Так за останніми даними державна програма «5-7-9» має не більше 30% затверджених заявок по країні.  Серед найбільш популярних причин, по яким відмовляють:

1) брак доходів на обслуговування кредиту у позичальника (погана кредитна історія, невідповідність цілям і так далі);

2) помилки при зборі і подачі пакета документів (в процесі розгляду виявляються сильні протиріччя);

3) марна / небажана галузь для конкретної фінансової установи, в яку звернувся позичальник.

Крім того, в разі оформлення позики під заставу нерухомості потрібно бути готовим до зниження реальної оцінки житлових / комерційних споруд.  Державні структури також намагаються убезпечити себе від ризиків по невиплаті боргу, гарантуючи 100% погашення виданої суми через продаж заставного майна.

Куди інвестувати 2021 року

Найбільш поширеними вкладеннями для середньостатистичного громадянина в Україні є цінні папери та нерухомість. Але також, якщо обговорювати угоди за 2020 рік, можна зазначити, що інвестували найчастіше в сфери: електронної комерції і доставки, маркетплейси, медичні технології та охорону здоров'я. Цей глобальний тренд, на мій погляд, збережеться і 2021 року. Щодо стартапів, то багато інвестували в ігрові продукти, продукти, супутні віддаленій роботі, та в команди, які розробляють програмне забезпечення.

Найбільш виграшні сфери:

1) всі доступні онлайн-сервіси;

2) фармацевтичний бізнес і біотехнології логічно виходять на перший план у світі розроблення вакцин, відповідно акції фарм-гігантів продовжують зростати;

3) транспортні послуги – весь світ, фактично, перетворився в поле для логістичних схем;

4) сервіси відеозв'язку (як приклад, небувале зростання акцій Zoom, а також Skype і Webex);

5) сфера розваг та ігор – рекордно піднялася вгору.

За даними Державної служби статистики України, за 9 місяців 2020 року капітальні інвестиції в житло сягнули 25,4 млрд грн, у комерційну нерухомість – 40,7 млрд грн. Загалом можна зробити висновки, що у 2019 році  попит на офіси й житло зріс на 6%. Влітку 2020 року Нацбанк дав прогноз, що до рівня 2016–2017 років попит відновлюватиметься ще 2 роки. Однак рівень попиту можна регулювати знижками для населення. Популярними будуть такі ніші, як колівінг і коворкінг.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]