Замість депозитів: джерела розвитку малого і середнього бізнесу (МСП) в Україні
Фінансова допомога МСП потрібна як повітря.
Малі та середні підприємства (МСП) на сьогодняшній день формують близько 55% ВВП України. Тобто, фактично, є фундаментом економіки країни. При цьому 30% МСП відчувають труднощі з доступом до фінансування оборотного капіталу, намагаючись вижити в умовах коронокрізіса.
Справжнє для тих, хто вижив
За останніми даними Державної служби статистики України, в 2019 році в країні функціонувало майже 2 млн МСП (18,1 тис. Од. - середній бізнес і 1,9 млн од. - малий). У діяльності таких підприємств працевлаштовано 7,4 млн осіб. Майже половина МСП України працюють в секторі оптової та роздрібної торгівлі, а частка підприємств, що працюють в секторах з високою доданою вартістю, таких як IT, набагато нижче (10,6% відповідно)
Інфографіка Babitskyi Investment Management, за даними www.ukrstat.gov.ua
За словами експертів, кількість підприємств в Україні трохи більше, ніж в країнах Європи, але в той же час ефективність їх в 10 разів нижче.
До пандемії Covid-19, малий бізнес відчував себе досить впевнено, не дивлячись на ряд проблем з держрегулюванням. Але зараз все набагато песимістичніше. Найсерйозніше постраждали імпортно-експортні компанії і компанії, що працюють в сфері послуг.
За дослідженнями Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), близько 33% МСП вже втратили від 50% до 75% свого доходу, на відновленні яких буде потрібно близько року. А більше 10% взагалі закрилися. І тільки 14% підприємців, які знайшли нові можливості ведення бізнесу онлайн, заявили про те, що за період карантину дохід їх компаній не змінився або навіть зріс.
Як і більшість країн світу, уряд України ввів заходи для врегулювання такої великої кризи. Так був створений Фонд боротьби з Covid-19 з бюджетом в розмірі 64,7 млрд. Грн. Однак більшість коштів пішло не так на підтримку бізнесу, а на програму «Велике будівництво».
Все що залишилося частково розподілено на виплати мізерної допомоги з безробіття МСП, надання адресної підтримки, звільнення від сплати орендних платежів.
Знайти повітря
А фінансова допомога МСП потрібна як повітря. Насправді існує досить багато джерел фінансування малого і середнього бізнесу. Серед найбільш відомих:
1) Онлайн позики P2P (peer-to-peer) - сучасні онлайн платформи кредитування. Більшість позик відносяться до категорії незабезпечених особистих позик, тобто найчастіше вони беруться на фізичну особу (не на компанію), а самі позичальники не надають застави.
2) Ангели-інвестори, венчурні фонди і ін. - як правило, кошти залучаються в обмін на частку в бізнесі.
3) Факторинг - зазвичай банківський інструмент, що дозволяє ліквідувати (керувати) касовими розривами.
4) Краудфандінг - здійснюється на базі різних онлайн-платформ, як правило, для фінансування «яскравого» бізнесу з привабливим продуктом або послугою.
5) Грант - безповоротний платіж, краще всього підходить для стартапів, що спеціалізуються в області розробки і впровадження нових технологій.
6) Державна програма доступних кредитів «5-7-9».
При цьому всім, дослідження програми USAID КЕУ показали, що представники МСП скаржаться на брак інформації про цільові програми фінансування. Більше 3/4 опитаних не намагалися отримати фінансові ресурси через проекти міжнародної технічної допомоги, міжнародні фінансові організації та грантові програми.
На сьогоднішній день, за даними експертів, найпопулярнішим інструментом отримання коштів для МСП все ж є кредитування банками та кредитними спілками (КС). Так, на кінець листопада 2020 року (за даними НБУ) кредити МСП, надані депозитними корпораціями, склали близько 0,5 млрд грн або 61% від загального кредитного портфеля корпоративного сектора. З них, середній бізнес - 221 952 млн грн (29,5%), малий - 72 673 млн грн (9,6%), мікро - 165 535 млн грн (21,9%).
На сьогоднішній день підприємці активно шукають джерела розвитку. Один з варіантів - державна програма - «Доступні кредити 5-7-9», запущена в січні 2020 року, з метою надання допомоги підприємствам в рефінансуванні існуючих заборгованостей, покритті витрат на заробітну плату і полегшення доступу до фінансування. Згідно з правилами, МСП можуть брати безвідсотковий кредит в розмірі до 110 тис. Дол. США до 31 березня 2021 року. Але при цьому, є і мінуси, там досить жорсткий відбір серед учасників. МСП, з досвіду, працюють не так прозоро, як цього хочуть банки. А останні ще й закладають в ставки ризик неповернення, що робить їх позики (за винятком програм держави) істотно дорожче ніж в розвинених країнах. Тому, щоб вижити, підприємці активно звертаються до кредитних спілок.
Кредитна спілка (КС): що треба знати
Згідно з формулюванням НБУ, кредитний союз - це неприбуткова фінустанова, створена фізособами і надає фінансові послуги своїм членам. Суть роботи проста - одні члени союзу вносять власні кошти на депозити, а інші - беруть кредити під відсотки.
Щорічно зростання видаваних кредитів кредитними спілками зростає приблизно на 11-12%. Середній розмір кредиту на одного члена кредитної спілки становить 18 000 гривень.
За останніми даними, на вересень 2020 року, в Україні зареєстровано 327 кредитних спілок з кількістю членів 442,9 тис. Чол. Загальна сума активів КС становить 2607,5 млн грн. А учасники отримали близько 115 тис. Кредитів на суму 2396,4 млн. Грн.
З 1 липня 2020 року регулятором цього ринку став Національний банк. Саме НБУ тепер встановлює вимоги до кредитних спілок та контролює їх діяльність.
Куди піти?
Тільки уявіть, щоб малому підприємству виплисти в сьогоднішньому кризовому морі, потрібні кошти. Де їх взяти? Можна звернутися до держави, але % схвалюваних заявок невеликий. Так за останніми даними державна програма «5-7-9» має не більше 30% затверджених заявок по країні. Серед найбільш популярних причин, по яким відмовляють:
1) брак доходів на обслуговування кредиту у позичальника (погана кредитна історія, невідповідність цілям і так далі);
2) помилки при зборі і подачі пакета документів (в процесі розгляду виявляються сильні протиріччя);
3) марна / небажана галузь для конкретної фінансової установи, в яку звернувся позичальник.
Крім того, в разі оформлення позики під заставу нерухомості потрібно бути готовим до зниження реальної оцінки житлових / комерційних споруд. Державні структури також намагаються убезпечити себе від ризиків по невиплаті боргу, гарантуючи 100% погашення виданої суми через продаж заставного майна.
Куди інвестувати 2021 року
Найбільш поширеними вкладеннями для середньостатистичного громадянина в Україні є цінні папери та нерухомість. Але також, якщо обговорювати угоди за 2020 рік, можна зазначити, що інвестували найчастіше в сфери: електронної комерції і доставки, маркетплейси, медичні технології та охорону здоров'я. Цей глобальний тренд, на мій погляд, збережеться і 2021 року. Щодо стартапів, то багато інвестували в ігрові продукти, продукти, супутні віддаленій роботі, та в команди, які розробляють програмне забезпечення.
Найбільш виграшні сфери:
1) всі доступні онлайн-сервіси;
2) фармацевтичний бізнес і біотехнології логічно виходять на перший план у світі розроблення вакцин, відповідно акції фарм-гігантів продовжують зростати;
3) транспортні послуги – весь світ, фактично, перетворився в поле для логістичних схем;
4) сервіси відеозв'язку (як приклад, небувале зростання акцій Zoom, а також Skype і Webex);
5) сфера розваг та ігор – рекордно піднялася вгору.
За даними Державної служби статистики України, за 9 місяців 2020 року капітальні інвестиції в житло сягнули 25,4 млрд грн, у комерційну нерухомість – 40,7 млрд грн. Загалом можна зробити висновки, що у 2019 році попит на офіси й житло зріс на 6%. Влітку 2020 року Нацбанк дав прогноз, що до рівня 2016–2017 років попит відновлюватиметься ще 2 роки. Однак рівень попиту можна регулювати знижками для населення. Популярними будуть такі ніші, як колівінг і коворкінг.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 127005
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 20857
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9081
-
За вітраж Тіффані троє учасників торгів змагалися 6 хвилин – його продали за $12,48 млн: фото
Життя 8682
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7530