КПУ спекулює на трудовому кодексі?

Інтригуючи звучить реклама Комуністичної партії України, зичним голосом пана Симоненко, щодо її позиції до проекту нового трудового кодексу.А чи це насправді так?! Реклама комуністів про те, що в разі прийняття нового проекту трудового колексу, профспілки позбавляються ричагів впливу на трудові процеси і не взмозі будуть ефективно захищати права людини праці, - виглядає правдивою, адже так воно і є, бо за новим трудовим кодексом профспілки повністю усуваються від захисту прав та інтересів працівників на виробництві. Але про які профспілки йде мова? Провладна Федерація профспілок України офіційно і відкрито підтримала цей рабський трудовий кодекс і навіть зверталася до Верховної Ради аби та скоріше його прийняла. В свою чергу незалежні профспілки, розгорнули величезну агітаційну роботу проти прийняття такого ганебного кодексу, поїхали в регіони, підняли громадскість, активно провели акції протесту, що і привело до його блокування в Парламенті та перенесення його розгляду на осінь, після чергових виборів до Верховної Ради. Прикро, що в цей час дії незалежних профспілок не знайшли реальної активної підтримки, а ні в комуністів, а ні в інших політичних сил. Спроби незалежних профспілок встановити контакти та налагодити співпрацю з певними політичними силами щодо блокування цього трудового кодексу не знайшли підтримки, і незалежні профспілки залишилися на одинці в цій боротьбі. Якщо КПУ хоче залучитися реальною підтримкою профспілок, то вона має сказати правду, про які профспілки йде мова, оскільки тільки прогресивно налаштовані профспілки ефективно борються за права трудової людини. А для цього потрібно вже зараз, ще до обрання в Парламент провести зустріч з такими профспілками, налагодити співпрацю з ними, аби сконсолідувати сили та убезпечитися від спроб провладних сил знову прийняти цей антинародний трудовоий кодекс. Ми маємо разом чітко стояти на позиції не прийняття такого трудового кодексу, він має бути остаточно перероблений і побудований на кардинально новій основі, основі яка б забезпечувала справедливий соціальний захист прав працівників. Якщо цього не станеться, то призиви пана Симоненка щодо неприйнятності трудового кодексу, будуть не реалізованими та можуть так і залишитися лише передвиборчою рекламою. А КПУ, черговий раз прийшовши до Парламенту, знову, як і в інші часи, лише «розведе руками», не виконавши цієї обіцянки. Незалежні профспілки черговий раз сподіваються, що комуністи, як авангард робітничого класу, все ж будуть здатні налагодити тісну співпрацю з демократичними, незалежними, прогресивними профспілками, заради спільної розбудови правової, соціальної, демократичної країни. Трудовий кодекс – це трудова конституція трудящих і вона має бути прописана так, аби стовідсотково захищати права працюючої людини, а не роботодаців.