Хара не брехун – він же Народний депутат.

Коли людина так впевнено говорить, що вона не бреше, то це говорить тільки про одне, що вона хоче свою брехню завуалювати так, що б в неї повірили інші. Але скільки не говори «халва, халва», в роті солодко не стане.

Коли людина так впевнено говорить, що вона не бреше, то це говорить тільки про одне, що вона хоче свою брехню завуалювати так, що б в неї повірили інші. Але скільки не говори «халва, халва», в роті солодко не стане.

Прочитавши статтю в УНІАН«Василь Хара: Джарти за допомогою Генпрокуратури хоче забрати нашу власність» дуже вже захотілося прокоментувати деякі висловлювання пана Хари, зробити спробу маленького аналізу того, що відбувається з профспілковим майном, точніше з державним. А від того, що саме сьогодні пан Хара волає біля Генеральної прокуратури аби тримали вора, і складається враження, що він обороняє державне майно, яке було вкрадене його попередниками п.п. Стояном та Юркіним. Ось і виходить, що він перед людьми просто розігрує виставу, розраховану на необізнаність і байдужість людей, яка направлена на імітацію боротьби «справжніх» профспілок за своє майно.

Коли п. Джарти заявив, що  «….. на місці колишніх санаторних парків тепер стоять елітні будинки …..» - це є абсолютною правдою. Тут можна навести безліч прикладів, але вистачить лише одного, - колишнього профспілкового санаторію «Горний», що біля Ялти, та подивитися які там будівлі стоять на його території відтоді, як його профспілковці продали за безцінь бізнесменам. Там існує «рай» для певних посадовців та бізнесменів, але прості люди туди не мають доступу.

Хара волає, про те, якщо вкрадене майно понад десять років було у тебе, то воно вже твоє. Він говорить: «… якщо не дивитися історію, а дивитися господарський кодекс, де сказано, що якщо юрособа володіє власністю (рухомим або нерухомим майном) впродовж десяти років, то це власність її…»

Природа власності вже нікого не цікавить. Ось і виходить, якщо ти самочинно привласнив в односторонньому порядку власніть держави, поправши постанови Верховної Ради, рішення судів та домовленності між профспілками, то це вже твоє. І якщо вкрав багатомільярдне майно, то тебе, впридачу, захистить і господарський кодекс і значок нардепа.

Юридична справка.

Ще в 1994 році об’єкти колишньої всесоюзної громадської організації Союзу РСР (ВЦРПС) було визнано загальнодержавною власністю і які повинні були бути передані в розпорядження Фонду державного майна. Вартість цих об’єктів на той час оцінювалася в 2,5 млрд. дол. США. Але цього так і не було зроблено.

Привласнивши загальнодержавне майно ФПУ своїми діями  порушила норми чинного законодавства, зокрема:

1) Постанову Верховної Ради України від 04.02.1994 №3943-XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»;

2) Постанову Верховної Ради України від 01.11.1996 №461/96-ВР "Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної  Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" ;

3) Закон України “Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні ФПУ” від 22.02.2007 № 700-У, яким заборонено ФПУ відчужувати майно, дана незаконна діяльність ФПУ має місце.

Хара каже, що «були створені акціонерні товариства, які ми зробили приватними: «Укрпрофздравниця» і «Укрпрофтур». І наша приватна власність захищена законом. Ні держава, ні ГПУ до цього відношення не мають. Це власність профспілок. І їхнє право вирішувати, як з нею вчинити…»

Ось так, на вкраденому майні, впорушення чинного законодавства, на базі колишнього майна СРСР, яке знаходилося у віданні ФПУ, і були незаконно створені акціонерні товариства "Старт", "Укрпрофоздоровниця", "Укрпрофтур", "Укрпрофбуд" тощо, спільні підприємства і товариства з обмеженою відповідальністю в т.ч. з залученням іноземних інвестицій, зокрема,  страхова компанія "Енергополіс" тощо.

В листі № 10-10-1855 від 22.02.05 Фонд державного майна України,   відзначив, що Фонд відповідно до Постанови ВРУ від 04.02.94 № 3943-Х11, не надавав згоди на передачу в оренду або приватизацію майна, яке знаходиться у віданні ФПУ.

Судом було такожвинесено окремі Ухвали в адрес Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України про незаконність привласнення державного майна з боку центральних органів профспілок. Проте в умовах адміністративно-кланової системи цього часу не було прийнято жодного відповідного рішення, яке б розв’язало цю проблему.

П. Хара каже, що «Тридцять дев`ять підприємств впродовж п`яти років працюють без рентабельності. Ми платимо за оренду, за охорону. Гроші йдуть на непрацюючі підприємства. Нормальний власник повинен це продати. Тому федерація продаватиме ту власність, яку вважає неефективною.»

Не еффективність управління профспілковим майном, коли ФПУ свідомо доводить санаторіїї до банкрутства чи до їх не еффективної роботи аби приватизувати, супроводжує всю діяльність посадовців з ФПУ за всі часи.За такі фінансові зловживання та корупційні дії відкривалися карні справи проти колишнього голови ФПУ Юркіна О.В., а його заступника Костіна С. навіть було заарештовано за отримання хабаря у великих розмірах. Аде обидва ці посадовці так і не були притягнуті до кримінальної відповідальності. Як не були притягнуті до відповідальності і інші вищі профспілкові посадовці, які були причетні до масштабних розкрадань профспілкового майна.

Звісно, що все це проходило з мовчазної згоди високих державних посадовців. В іншому випадку цього просто б не могло відбутися.

Твердження п.Хари про те, що є санаторії збиткові – це обман, брехня. При нормальній роботі, вони приносять прибуток. Але це не вигідно профбосам ФПУ, які хочуть нажитися на державі.

Незалежні профспілки неодноразово заявляли про те, що, так звані, збиткові санаторії можуть бути прибутковими, якщо їх буде передано незалежним профспілкам. Але якщо так сталося б, то це буде крахом самої ФПУ, так як еффективність дій незалежних профспілок покаже всю нікчемність застарілої ФПУ. І це може бути крахом усієї старої профспілкової системи.

Ствердження пана Хара про те, що «Є непогано працююча власність. Наприклад, Миргород-курорт. Новий керівник робить там «цукерочку»- є просто окозамилюванням спілчан .

В тому, що Миргород-курорт реконструюється і стає «цукерочкою», заслуги ФПУ немає ніякою. Там працює Полтавабанк, приватный власник під вивіскою «Радужный» та інші бізнесмени. Там вже не має власності ФПУ. Лише прапор ФПУ майоріє на будівлі Миргород-курорту, і більше нічого ФПУ-шного там не має.

Маючи негативний досвід продажу за безцінь Трускавець-курорту, ФПУ вдається до скритого продажу курортів шляхом емісії  акцій. Таким чином, на сьогодні санаторний комплекс Миргород-курорт повністю належить приватним особам.

Якщо пан Хара запропонував ізраїльтянам взяти участь у реконструкції Будинку профспілок на Хрещатику, 2, то без згоди влади тут не обійшлося. Не дарма п.Хара заявив, що це вигідний проект. Свого часу ФПУ лише у 1998 році отримала від влади в «подарунок» цю будівлю від Київської міської держадміністрації, тепер вона має поділитися з нею частиною цього майна. Відомо, що рішенням тогдашнього міського голови п.Омельченко О.О. від 9 листопада 1998г., № 492-в ця будівля була незаконно передана ФПУ.

З викладеного, робити висновок не важно: старі профспілки – це частина влади і так просто майно ніколи не буде належати спілчанам. Спілчани - це лише ширма, яка прикриває наявне розграбування державної власності під профспілковою вивіскою.

Питання лише одне? Чому й досі українці перераховують цим профбосам профспілкові кошти та й досі вважаються членами такої коррумпованної організації і не підтримують  НЕЗАЛЕЖНІ ПРОФСПІЛКИ  в спільній боротьбі з можновладцями?!

Тільки з часом ми сможемо отримати відповідь на це питання.