Консолідація українських профспілок – місія здійсненна?

Нещодавно пан Хара (голова ФПУ) дозволив собі, досить таки не щирі висловлювання на адресу лідерів незалежних профспілкових об’єднань Національної конфедерації профспілок України, Національного форуму профспілок України, Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва України, які свого часу створили Профспілкову коаліцію незалежних профспілок. Громадскість сприйняла це як новий наступ на права незалежних профспілок.

Саме те, що лідери Профспілкової коаліції самим активним чином відстоюють інтереси людей, а не профспілкових олігархів, не лобіюють інтереси бізнесструктур, які досить активно підтримуються профспілками ФПУ, скоріше за все, саме це і не сподобалося пану Хара. Головне для п. Хари, звинувати опонентів в тому, що сам робиш, аби відволікти від себе громадську думку.

Звісно ФПУ і профспілки Коаліції, завжди дивилися на суспільні речі по різному.

Реальний захист прав і інтересів людини праці на виробництві, боротьба за справедливий трудовий кодекс та пенсійну реформу, боротьба проти розбазарювання коштів фондів соціального страхування, відстоювання права людей на майно профспілок,  з іншого – це боротьбя лише за власне виживання, імітування процессу боротьби за права людей, відстоювання лише власних корпоративних інтересів, характерна для ФПУ, яка свого часу і була створена владою лише для стримування настроїв людей. Такою вона залишається і досі. Те, що понад 65% людей вже вийшли з лав ФПУ, красномовно вказує на гнилу суть організації і її затухаючу роль.

Характерну боротьбу за права людей старі профспілки лише імітують, займаючись піар-акціями та окозамилюванням процесу, проводячи різні шоу-заходи в регіонах. Звісно, маючи величезні надходження від державного майна, поглинаючи профвнески, така громадська імперія все ще може собі дозволити такі речі, спираючись на байдужість людей та на залежність місцевих профспілкових чиновників. Досить сказати вже те, що профспілкові лідери і сходу, і заходу були одностайні у підтримці пана Хара на посаду голови ФПУ, безперечно вказує, що такі лідери вже давно відірвалися від членів профспілок і, фактично, вже не представляють їх інтереси. Вони мали лише формальний вотум довіри своїх спілчан, тоді як реальна воля спілчан була зовсім інша.

Пан Хара дійсно «об’єднав» навколо себе таких же профспілковців, як і сам по духу і за змістом. Та хіба можна назвати об’єднавчим процесом тих, хто вже давно живе за ідеологією хижака?!

Такі профспілки як академії наук, залізничників, збройних сил, податківців, митників, внутрішніх справ,  - вони з народження живуть за філософією ФПУ, створенні при владних структурах і лише тільки організаційно, на даний час, не входять до профспілкового монстра. Ці профспілки і їм подібні, мають за мету лише штучно дійстанціюватися  від ФПУ, аби формально залишатися в таборі незалежних профспілок, тим  самим стримувати їх розвиток з середини. Це така маніпуляційна гра, яка на сьогодні, дає сумнівний результат на користь ФПУ.

Але значна частина профспілок Коаліції, досі залишаються дійсно незалежними. Маючи в основі реальні, нехай і малочисельні профспілкові осередки, вони живуть лише на профспілкові внески та ведуть принципову боротьбу не лише за права своїх членів, а і за власне виживання перед ФПУ та владою. Відсутність здорової конкуренції, монопольне становище Федерації профспілок України, неоднозначність відношення влади до профспілкового руху, створює сильні перешкоди для діяльності незалежних профспілок та в їх здісненні захисних прав згідно з законом.

Не в рядах незалежних профспілок розкрадають кошти та беруть хабарі, не лідери незалежних профспілок привласнюють державне профспілкове майно, не в лавах незалежних профспілок народжувались «стояни», «уркіни», «костіни», «ігнатови», «капітошки»... Органам прокуратури знайомі ці поняття, але з невідомих причин, на ці питання спілчани й досі не мають відповідей.

Профспілкова коаліція має усі шанси бути дієвою і конструктивною, але за умови солідарності в своїх діях. В її таборі ще не всі мають спільну волю, витримку та сильний дух аби вистояти перед хвилею натиску та соблазну. Ще не ефективно працює Національний спільний представницький орган незалежних профспілок (НСПО), а дії їх лідерів, досить часто розрізнені, як в байці «Лебідь, рак та щука». Це, звісно, тільки шкодить консолідації профспілкових сил. Тільки солідарні дії незалежних профспілок, можуть змінити на краще ситуацію в суспільстві, тільки консолідація здорових сил може стати запорукою розбудови повноцінного громадянського суспільства, здатного на радикальні позитивні зрушення в країні.

Чи вистачить для цього розуму  і сил у тих, хто взяв на себе місію захисника соціально-економічних прав та інтересів людей, покаже час.