Ризики та проблеми високого рівня оподаткування Фонду оплати праці
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Усі згідні, система оподаткування України потребує суттєвих коректив. Прогалини у законодавстві, наявність подвійного тлумачення податкових норм, дозволяє несумлінним платникам податків ухилятися від оподаткування та дає підстави для корупції в бюджетній сфері.
Нас непокоїть висок ий рівень оподаткування фонду оплати праці. Понад 40% комерційного прибутку підприємства спрямовується на різноманітні взноси, відрахунки фонду оплати праці (в ЄС - в середньому 26%, в світі – десь на рівні 15-16%).
Таке навантаження на фонд опати праці не сприяє зменшенню «тіньового» сектору (стан "тіні" до 45% ВВП країни), а це десятки мільярдів гривен за межами державного бюджету, які не приймають участі у розвитку життєдіяльності держави і суспільства. А виплата, так званих зарплат «в конвертах» різко б’є по можливості підвищити рівень життя і платоспроможності громадян.
Для нас є головним – це повна легалізація заробітної плати.
І тут Податковий кодекс мало чого передбачає.
Необхідносуттєво знизити подат ок (на 20% - 30%) на фонд оплати праці в комплексі з введенням нових податкових норм.
З одного боку, необхідно підсилити заходи контрольно-карального характеру, з іншого– здійснити раціоналізаці ю податкового законодавства. Треба здійснити перехід від виконання податками переважно фіскальних функцій до переважно стимулювальних та регулювальних.
Необхідно розмір неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб прирівняти до розміру офіційної межі малозабезпеченості, а ставки цього податку знизити, що має забезпечити соціальну справедливість і принцип економічної обґрунтованості оподаткування.
Податок на доходи фізичних осіб має бути трансформований з оподаткування доходів окремої людини на оподаткування доходів родини. Він має стягуватися із тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб працівника та його сім'ї.
Негативним є запровадження 5%-ної ставки на доходи від депозитів. Нам здається, що сьогодні навпаки, треба відпрацьовувати стимули збільшення довіри громадян до банківської системи, треба зробити на законодавчому рівні усе аби вільні кошти поступали в банківську систему та стимулювали інвестиційну діяльність.
Профспілки вважають, що потрібно більш активніше стимулювати адресний соціальний захист малозабезпечених верств населення, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей через пільгове оподаткування тої частини прибутку підприємства, яка направляється на ці цілі. Це має стосуватися і коштів підприємств, що направляються на розширення виробництва, створення нових робочих місць.
І в заключення. Яким би не був досконалий Податковий кодекс, його цінність буде в тому, коли він буде виконуватися. Тут має бути висока культура людей, які усвідомлені добровільно плати податки.
Має діяти система попередження правових порушень у податковій сфері.
На сьогодні не існує єдиного акту, який би регулював питання відповідальності за порушення у сфері оподаткування, як фізичних осіб, так і податківців.
Вирішення цих питань забезпечить сталі надходження до бюджету і використовувати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, збільшення зайнятості, рівномірний розвиток територій.
- Закон про лобіювання. Що має знати бізнес? Віталій Соловей 00:08
- Тайм-менеджмент для зайнятих: Як знайти час на все, що важливо Олександр Скнар вчора о 16:35
- Що не так із управлінням водними ресурсами в Україні Олег Пендзин вчора о 10:54
- Айсберг корпоративної безпеки Ігор Шевцов вчора о 10:19
- Замість ліквідації – фаховість: недбала експертиза НАБУ стала загрозою для інвестклімату Микола Ореховський 19.08.2025 16:43
- LinkedIn як елемент експортної стратегії: з чого почати малому та середньому бізнесу Дмитро Суслов 19.08.2025 16:11
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 19.08.2025 14:41
- Україна після саміту: довга дорога до миру і коротка дистанція до перемоги союзників Дана Ярова 19.08.2025 12:42
- Їжа майбутнього "з пробірки": що з’явиться в українському меню першими? Наталія Павлючок 19.08.2025 10:14
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 18.08.2025 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 18.08.2025 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 18.08.2025 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 18.08.2025 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 18.08.2025 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 18.08.2025 10:49
-
Кортизолова залежність чи хронічний стрес: як зрозуміти, що стрес став залежністю
Життя 21351
-
Як їжа "переписує" наші гени: що покласти на тарілку, щоб вимкнути старіння
Життя 5052
-
Прагнете здорового харчування: додайте пів склянки цієї їжі до щоденного раціону
Життя 4225
-
Без Бена Стіллера: усе, що відомо про третій сезон серіалу "Розрив"
Життя 3376
-
Падел: як спорт із Мексики підкорює Україну та чому став улюбленцем зірок і мільярдерів
Життя 3329