Ризики та проблеми високого рівня оподаткування Фонду оплати праці
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Усі згідні, система оподаткування України потребує суттєвих коректив. Прогалини у законодавстві, наявність подвійного тлумачення податкових норм, дозволяє несумлінним платникам податків ухилятися від оподаткування та дає підстави для корупції в бюджетній сфері.
Нас непокоїть висок ий рівень оподаткування фонду оплати праці. Понад 40% комерційного прибутку підприємства спрямовується на різноманітні взноси, відрахунки фонду оплати праці (в ЄС - в середньому 26%, в світі – десь на рівні 15-16%).
Таке навантаження на фонд опати праці не сприяє зменшенню «тіньового» сектору (стан "тіні" до 45% ВВП країни), а це десятки мільярдів гривен за межами державного бюджету, які не приймають участі у розвитку життєдіяльності держави і суспільства. А виплата, так званих зарплат «в конвертах» різко б’є по можливості підвищити рівень життя і платоспроможності громадян.
Для нас є головним – це повна легалізація заробітної плати.
І тут Податковий кодекс мало чого передбачає.
Необхідносуттєво знизити подат ок (на 20% - 30%) на фонд оплати праці в комплексі з введенням нових податкових норм.
З одного боку, необхідно підсилити заходи контрольно-карального характеру, з іншого– здійснити раціоналізаці ю податкового законодавства. Треба здійснити перехід від виконання податками переважно фіскальних функцій до переважно стимулювальних та регулювальних.
Необхідно розмір неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб прирівняти до розміру офіційної межі малозабезпеченості, а ставки цього податку знизити, що має забезпечити соціальну справедливість і принцип економічної обґрунтованості оподаткування.
Податок на доходи фізичних осіб має бути трансформований з оподаткування доходів окремої людини на оподаткування доходів родини. Він має стягуватися із тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб працівника та його сім'ї.
Негативним є запровадження 5%-ної ставки на доходи від депозитів. Нам здається, що сьогодні навпаки, треба відпрацьовувати стимули збільшення довіри громадян до банківської системи, треба зробити на законодавчому рівні усе аби вільні кошти поступали в банківську систему та стимулювали інвестиційну діяльність.
Профспілки вважають, що потрібно більш активніше стимулювати адресний соціальний захист малозабезпечених верств населення, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей через пільгове оподаткування тої частини прибутку підприємства, яка направляється на ці цілі. Це має стосуватися і коштів підприємств, що направляються на розширення виробництва, створення нових робочих місць.
І в заключення. Яким би не був досконалий Податковий кодекс, його цінність буде в тому, коли він буде виконуватися. Тут має бути висока культура людей, які усвідомлені добровільно плати податки.
Має діяти система попередження правових порушень у податковій сфері.
На сьогодні не існує єдиного акту, який би регулював питання відповідальності за порушення у сфері оподаткування, як фізичних осіб, так і податківців.
Вирішення цих питань забезпечить сталі надходження до бюджету і використовувати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, збільшення зайнятості, рівномірний розвиток територій.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 381
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7464
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 5522
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5398
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4315
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 3725