Ризики та проблеми високого рівня оподаткування Фонду оплати праці
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Відомо, що держава, тобто її влада, яка має довіру людей, повинна служити на благо суспільства, сприяти його розвитку, підтримувати порядок і піклуватися про слабких. Для цих цілей державі і потрібні наші податки.
Усі згідні, система оподаткування України потребує суттєвих коректив. Прогалини у законодавстві, наявність подвійного тлумачення податкових норм, дозволяє несумлінним платникам податків ухилятися від оподаткування та дає підстави для корупції в бюджетній сфері.
Нас непокоїть висок ий рівень оподаткування фонду оплати праці. Понад 40% комерційного прибутку підприємства спрямовується на різноманітні взноси, відрахунки фонду оплати праці (в ЄС - в середньому 26%, в світі – десь на рівні 15-16%).
Таке навантаження на фонд опати праці не сприяє зменшенню «тіньового» сектору (стан "тіні" до 45% ВВП країни), а це десятки мільярдів гривен за межами державного бюджету, які не приймають участі у розвитку життєдіяльності держави і суспільства. А виплата, так званих зарплат «в конвертах» різко б’є по можливості підвищити рівень життя і платоспроможності громадян.
Для нас є головним – це повна легалізація заробітної плати.
І тут Податковий кодекс мало чого передбачає.
Необхідносуттєво знизити подат ок (на 20% - 30%) на фонд оплати праці в комплексі з введенням нових податкових норм.
З одного боку, необхідно підсилити заходи контрольно-карального характеру, з іншого– здійснити раціоналізаці ю податкового законодавства. Треба здійснити перехід від виконання податками переважно фіскальних функцій до переважно стимулювальних та регулювальних.
Необхідно розмір неоподатковуваного мінімуму доходів фізичних осіб прирівняти до розміру офіційної межі малозабезпеченості, а ставки цього податку знизити, що має забезпечити соціальну справедливість і принцип економічної обґрунтованості оподаткування.
Податок на доходи фізичних осіб має бути трансформований з оподаткування доходів окремої людини на оподаткування доходів родини. Він має стягуватися із тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб працівника та його сім'ї.
Негативним є запровадження 5%-ної ставки на доходи від депозитів. Нам здається, що сьогодні навпаки, треба відпрацьовувати стимули збільшення довіри громадян до банківської системи, треба зробити на законодавчому рівні усе аби вільні кошти поступали в банківську систему та стимулювали інвестиційну діяльність.
Профспілки вважають, що потрібно більш активніше стимулювати адресний соціальний захист малозабезпечених верств населення, пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей через пільгове оподаткування тої частини прибутку підприємства, яка направляється на ці цілі. Це має стосуватися і коштів підприємств, що направляються на розширення виробництва, створення нових робочих місць.
І в заключення. Яким би не був досконалий Податковий кодекс, його цінність буде в тому, коли він буде виконуватися. Тут має бути висока культура людей, які усвідомлені добровільно плати податки.
Має діяти система попередження правових порушень у податковій сфері.
На сьогодні не існує єдиного акту, який би регулював питання відповідальності за порушення у сфері оподаткування, як фізичних осіб, так і податківців.
Вирішення цих питань забезпечить сталі надходження до бюджету і використовувати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, збільшення зайнятості, рівномірний розвиток територій.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 153
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 98
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 79
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 76
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 76
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 22063
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 5409
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 4544
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4422
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 3887