Майбутній Трудовий кодекс України – залишається рабовласницьким?!

Проект нового Трудового кодексу значно спрощує процедуру звільнення, збільшує тривалість робочого дня і тижня, легалізовує відеоспостереження на робочому місці, дає право роботдавцям приймати постанови, які можуть заміняти колективні трудові договори. Проект має чіткі ознаки направлені на реалізацію інтересів найбільш багатих прошарків населення, які намагаються представити свої групові інтереси у якості інтересів всього суспільства.В разі прийняття цього закону, він може стати знаряддям насилля над працівниками з боку роботодавців і держави. На думку профспілчан, у нинішній своїй редакції майбутній закон не узгоджується з загальновизнаними принципами правової, демократичної, соціальної держави та громадянського суспільства, а також характеризується можливістю подвійного тлумачення його положень. Значно звужує новий Трудовий кодекс і права самих профспілок. Якщо раніше відстоювати та захищати трудові права працівників повинні були профспілки, то за новим Трудовим кодексом ці законні механізми впливу на владу практично забрали. Запропоновані нововведення не викликають підозр лише на перший погляд. Так в проекті прописаний восьмигодинний робочий день і 40-годинний робочий тиждень. Але це тільки для стандартного робочого процесу. Якщо ж він у роботодавця "не стандартний", закон дозволить збільшувати робочий день до 12 годин, а тиждень до 48 і навіть більше. Звісно, якщо сам працівник не заперечуватиме і дасть письмову згоду. Враховуючи безправ'я багатьох працюючих, отримати таку згоду буде нескладно. Щоправда є й позитивний момент, проект обумовлює - понаднормові години слід оцінювати дорожче. Ще одне нововведення - відпустка за свій рахунок може тривати до трьох місяців. Експерти вважають, що фактично це прикриватиме факт прихованого безробіття. Зважайте, що випробувальний термін при прийомі на роботу в окремих випадках може тривати до півроку, а звільнити випробуваного можуть протягом трьох днів без будь-якого пояснення. Перелік підстав для звільнення розширюється. Якщо закон ухвалять роботодавець зможе звільнити працівника за станом здоров'я, за розголошення комерційної таємниці, а також у зв'язку з непроходженням обов'язкового медогляду або вакцинації. Ще більш безправними будуть співробітники малих підприємств з кількістю працівників до 20 осіб. Якщо у великих колективах співробітників зобов'язані попередити про звільнення за два місяці, то в малому бізнесі, згідно з новим законопроектом, для цього достатньо двох тижнів. Так само, за два тижні, а не за три місяці як раніше, роботодавець має поставити їх до відома про зміни умов роботи та оплати праці. У проекті читаємо: "Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень". Справді, видавати нормативні акти вигідніше, ніж підписувати колективний договір. Адже їх можна приймати в односторонньому порядку і за порушення таких документів не передбачена відповідальність. До того ж роботодавець отримає право призначати численні додаткові умови трудового договору - оплату за навчання, дрес-код, мову спілкування тощо. Трудова книжка втрачає роль своєрідного робітничого резюме. Відтепер туди не записуватимуть відомості про зміну кваліфікації, заохочення та нагороди за успіхи в роботі. І найцікавіше - роботодавцеві офіційно дозволять шпигувати за своїми робітниками, наприклад з використанням аудіо-, фото-, або відеозйомки. Новий Трудовий кодекс не передбачає обов'язкове підписання колективного договору, створення профспілкової організації та комісії по трудовим суперечкам. Тож фактично людину перетворять на безправного раба, який буде працюватиме стільки скільки потрібно роботодацеві. А у разі найменшої незгоди, йому одразу ж вкажуть на двері. Скандальний проект нині вже знову знаходиться у Верховній Раді та може бути прийнятий найближчим часом. Найголовніше, що в проекті нового Трудового кодексу зменшуюються можливості профспілок. Зокрема в питанні відстоювання прав найманих працівників. І, на жаль, тут виникнуть певні труднощі для найманих працівників, які можуть привести до того, що фактично роботодавець отримає право звільняти працівників в будь-який час без достатньої для того мотивації і фактично без згоди профспілкового комітету. Тобто українців будуть потроху заганяти в рабство. І українці фактично втратять будь-яку можливість відстояти свої права при звільненні. Трудовий кодекс іде на користь великим власникам і роботодавцям у державі, а сьогодні, як не дивно, вони зосереджені в Кабінеті Міністрів України... Зрозуміло, що роботодавець переписуватиме законодавство під свої власні інтереси. В уряді у нас сьогодні найбільші роботодавці, Федерацію роботодавців теж очолює найбільший роботодавець, а профспілки переведені в режим ручного управління представниками нинішньої влади. Сьогодні в Україні склалася парадоксальна ситуація, коли всі ці три сторони контролюються одними і тими ж структурами, одними і тими ж людьми. Профспілки вже не відстоюють інтереси найманих працівників, а фактично є придатком для реалізації рішень влади. Нині трудові відносини в Україні регулюються Кодексом законів про працю, прийнятим в 1971 році. За цей час в документ внесли вже 89 змін. Робота над проектом Трудового кодексу розпочалась в 2001 році. У 2007 році до парламенту був переданий проект Трудового кодексу, який прийняли у першому читанні в травні 2008 року. Потім документ допрацьовувався для розгляду у другому читанні. Очікувалося, що в прошлому році всі протиріччя будуть зняті і законопроект буде розглянуто у ВРУ та ляже на підпис Президенту, але цього не сталося. Зараз знову Трудовий кодекс готується до нового розгляду в старій редакції, без внесення змін та доповнень від профспілок та громадського обговорення.