Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.03.2016 00:29

Як зобов’язати слідчого, прокурора виконання вимог п.15 ч.3 ст.42КПК

Не виконання вимог п. 15 ч. 3 ст. 42 КПК України є грубим порушенням права на захист (ст. 20 КПК).

АДВОКАТУРАУКРАЇНИ

ОДЕСЬКАОБЛАСТЬ

Адвокат

Пономаренко Денис Васильович

Як зобов’язати слідчого, прокурора надатистороні захисту копію процесуальних документів (п. 15 ч.  3 ст. 42 КПК України) при відкриттіматеріалів кримінального провадження (ст. 290 КПК України)? 

В одному із відео звернень адвокат ШалімовЛ.О. запропонував стороні захисту при здійсненні дій передбачених ст. 290 КПКУкраїни заявляти клопотання в порядку п. 15 ч. 3 ст. 42 КПК України в якомузапропонував просити слідчого, прокурора надавати копію всіх процесуальнихдокументів у справі (https://www.facebook.com/100000415096821/videos/1124088124281680/?pnref=story).

Зазначена думка, на мій погляд, є доречноюта вірною. 

Однак, для початку, я пропоную розібратисяв тому, що відповідно до КПК України є «процесуальним документом» та «копією»,тобто, що  значать терміни, які містятьсяв п. 15 ч. 3 ст. 42 КПК України.

А потім, пропоную розглянути тактику дій,для реалізації права передбаченого на одержання копії процесуальних документівта письмових повідомлень. 

І так, що в КПК України 2012 рокурозуміється під поняттям «процесуальні документи»? 

У зв’язку з відсутністю в КПК Українипрямого визначення поняття «процесуальні документи», на мій погляд є доцільним,зробити його визначення виходячи з загальних ознак, які містяться в діючомузаконодавстві України та положень самого КПК.

Документ — засіб закріплення різними способами навідповідному матеріалі інформації про: факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумовудіяльність людини.

Документ (за П. Отле) — це будь-якеджерело інформації, передання людської думки, знань незалежно від того, чивтілене воно в матеріально фіксованій формі або є провідником (передавачем)інформації в часі.

Документ (ділове укр. мовлення) —матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформленийу зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу. 

Документ -   матеріальний   носій,  що  містить  інформацію,
основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та
просторі (абц. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію»).

Аналіз ст.ст. 103-106,ст.ст. 108-110 КПК України дає можливість зробити висновок, що процесуальний документам - це письмовий документ, складений на основі кримінальнопроцесуального законодавства України, уповноваженою на те особою у зв'язку із здійсненням відповідних процесуальних дій або прийняттям рішень, вякому засобами письмової мови зафіксовано інформацію про хід та результатидіяльності учасників кримінального процессу

Таким чином, процесуальними документами є всі протоколи, журналисудового засідання та всі прийняті під час досудового слідства та судовогорозгляду рішення, відповідними уповноваженими особами.  

Говорячи про право на отримання копії процесуальних документів, виникаєдосить логічне питання, що в цьому разі необхідно розуміти під «копією» і чи зобов’язанаособа, яка надає такі копії їх завіряти, наприклад, слідчий?  

Зазначена думка у мене виникла, у зв’язку з розумінням ВССУ та ВСУ підкопією судового рішення, лише рішення, яке скріплене та завірене гербовоюпечаткою суду (п.23.7 в редакції Наказу ДСА № 100 від 26.09.2007р) та у зв’язкуз тим, що про необхідність засвідчувати документи у своєму відео зверненіговорив і адвокат Шалімов Л.О.

  Цікавим з цього приводу є положення «Правила організації діловодства таархівного зберігання документів у державних органах, органах місцевогосамоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених»Наказом Міністерством юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 (далі –Правила). 

Відповідно до п. 1 розділу 1 глави І цихПравил ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінськихдокументів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівногозберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, напідприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі -установи).

Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов’язковим для виконаннявсіма установами. 

В п. 2  розділу 1 глави І Правил зазначено, що копіядокумента - документ, що містить точне знакове відтворення змісту чидокументної інформації іншого документа і в окремих випадках - деяких йогозовнішніх ознак

Пунктом 8 розділом 10 глави ІІ Правилвстановлено, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення вустановленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно зоригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, їїініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печаткивідповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбиткомпечатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркушадокумента проставляється відмітка «Копія».

Таким чином, на мій погляд, можнанаполягати на отримання від слідчого лише завірених копій процесуальнихдокументів, так як в іншому випадку такі процесуальні документи не будуть матижодної юридичної сили, а відтак, сторона захисту не зможе використати його всуді, що в свою чергу буде порушувати право захист (ст. 20 КПК України) тапринцип змагальності сторін (ст. 22 КПК України), так як буде ставити сторінкримінального провадження в нерівні умови.  

Тепер, пропоную розглянути тактику дій,для реалізації права передбаченого п. 15 ч. 3 ст. 42 КПК України, тобто правана одержання копії процесуальних документів та письмових повідомлень. 

Як змусити прокурора, або слідчого зробитиза їх рахунок копії процесуальних документів та письмових повідомлень? 

В силу вимог ст. 290 КПК України прокурорабо слідчий за його дорученням, вже не можуть «скривати» матеріаликримінального провадження і зобов’язанні їх відкриті стороні захисту.  

Досудове розслідування – стадіякримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей прокримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ізакінчується закриттям кримінального провадження або направлення до судуобвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичногоабо виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальноївідповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).  

Таким чином, вбачається, що покиобвинувальний акт, або інші процесуальні рішення передбачені п. 5 ч. 1 ст. 3КПК України не будуть направлені до суду (це не стосується постанови прозакриття кримінального провадження), слідство триває, а як наслідок слідчий зобов’язанийздійснювати всі процесуальні дії передбачені КПК України, як на досудовомуслідстві.  

Відтак, при повідомленні про закінчення досудовогослідства та відкриття матеріалів кримінального провадження, можна відразу податислідчому або прокурору клопотання в порядку п. 15 ч. 3 ст. 42 та ст. 220 КПКУкраїни про надання всіх засвідчених копій процесуальних документів таписьмових повідомлень.

  У разі його не розгляду (бездіяльності), встрок передбачений ч. 2 ст. 220 КПК України, звертатися з відповідною скаргоюна бездіяльність слідчого або прокурора до слідчого судді (п. 1 ч. 1 ст. 303КПК України).

Однак, слідчий суддя, в цьому випадку,може лише зобов’язати слідчого, або прокурора розглянути клопотання, а невказати на результат прийнятого рішення. 

Розглянемо ж приклад, коли слідчий абопрокурор, розглянув таке клопотання та відмовив в його задоволенні.

 Втакому випадку, скоріш за все, слідчий або прокурор звернеться, в порядку ч. 10ст. 290 КПК України, до слідчого судді з клопотанням про встановлення строкудля ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

В такому разі, вже при розгляді вказаногоклопотання, на мій погляд, доцільним є заперечувати на клопотання слідчого абопрокурора, вказуючи на порушення принципу змагальності та права на захист, аразом з тим прямі вимоги  п. 15 ч. 3 ст.42 КПК України, а відтак, необхідно вказувати відсутність зволікання приознайомленні з матеріалами, адже саме сторона обвинувачення порушує вимоги КПК.  

Разом з тим, в будь-якому випадку,зазначену постанову про відмову в задоволенні вказаного клопотання необхіднооскаржувати в підготовчому судовому засіданні (ч. 2 ст. 303 КПК України) за правиламистатей 314-316 КПК України, з мотивів наведених вище.

Адже не виконання вимог п. 15 ч. 3 ст. 42КПК України є грубим порушенням права на захист (ст. 20 КПК).  

Окрім цього, відповідно до положень п. 3ч. 1 ст. 77 КПК України, з вказаних підстав слідчому та/або прокурору можливозаявити відвід.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net