Нові стандарти звітування XBRL для бізнесу з 2019 року
Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Минулого тижня я лишав пост на своїй сторінці у Фейсбуку про те, що бізнес в Україні з 2019 року почне здавати фінзвітність у форматі XBRL. Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Перше, про що варто сказати, так це про те, що перехід до нової фін звітності у форматі XBRL – це реально великий крок вперед, який до того ж буде мати позитивні наслідки у перспективі – не тільки для держави, а і для бізнесу.
Але не усі розуміють, що це за стандарт і за яким принципом він працює. Для початку давайте розшифруємо, що таке XBRL: eXtensible Business Reporting Language або розширена мова ділової звітності. Але насправді в це поняття включено дещо більше, бо формат XBRL вже давно став певним стандартом подання в електронному вигляді ділової інформації, зокрема фінансової звітності.
Звісно, це не єдиний стандарт, але Україна зупинилась саме на XBRL. Бо XBRL є більш універсальним, простішим у користуванні, визнаним у світі та доступним для обміну даними. Саме тому нова Система підготовки і подання фінансової звітності в Україні буде побудована на ній.
То ми просто запровадимо таку систему без попередніх робіт? Ні, перш ніж в Україні запрацює новий формат звітності XBRL, необхідно побудувати систему «таксономії». І тут виникає інше питання: а що ж таке таксономія фінансової звітності? Це набір статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю, а також взаємозв’язків між ними та іншими елементами таксономії.
Над розробкою та підготовкою нової системи, яка би була адаптована саме до української дійсності, наша влада працювала останні півтора року. Тепер коли підґрунтя та фундамент для роботи нової системи цілком готовий, формат XBRL готовий до експлуатації та вже з 2019 року розпочне працювати на повну.
Для кого була створена нова система та хто стане її учасниками? Всі підприємства, які згідно з законодавством подають звітність за МСФЗ і фінансова звітність яких підлягає обов'язковому аудиту, стануть учасниками та будуть звітувати у форматі XBRL. Така вимога прописана у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», норми якого передбачають, що усі підприємства, що становлять суспільної інтерес, повинні складати та подавати фінансову звітність органам державної влади за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі вже з 2019 року.
У зв’язку з цим запуск нової Системи і планується саме на 2019 рік. Ця система дозволить здійснювати збір, обробку, перевірку та розкриття регулярної фінансової звітності підприємств в єдиному електронному форматі, а також суттєво спростить життя бізнесу, бо сьогодні кожне підприємство, яке звітує, має подавати звітність кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізняються один від одного.
Тепер же система буде працювати за принципом «єдиного вікна». Вони представлятимуть обов’язкову фінансову звітність в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (НКЦПФР, НБУ, Мінфін, Нацкомфінпослуг).
Вважаю, що побудова такої системи і перехід до електронного складання та подання звітності в форматі, зрозумілому інвесторам, є дуже важливим кроком. Це створить основу для прозорої та ефективної економіки, для привернення уваги інвесторів і спрощення життя бізнесу.
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець вчора о 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський вчора о 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус вчора о 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар 16.10.2025 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 122
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 89
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету 66
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 61
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 17522
-
Росія програла 20-річний судовий процес проти ексакціонерів ЮКОСу: має заплатити $65 млрд
Бізнес 13804
-
В Україну заходить новий фонд, який хоче інвестувати $500 млн. Які галузі його цікавлять
Технології 8712
-
Планета Кіно запустила онлайн-кінотеатр, а потім закрила. Що не спрацювало – пояснює співвласник
Технології 6543
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
6128