Як ліквідувати розрив комунікації громади з владою

Ні для кого не секрет, що столиця України Київ на даний час переживає не найкращі часи в сфері функціонування ключових систем забезпечення життєдіяльності міста. Руйнування об’єктів транспортної інфраструктури, жахливий стан інженерних мереж, постійні прориви трубопроводів, довгобуди, які продовжують з’їдати міський бюджет. Економіка міста продовжує стагнувати, а розрекламований владою профіцитний бюджет змінився дефіцитом в понад 3 мільярда гривень при наявності багатомільярдного боргу.

Однією з головних причин чому це стало можливим, окрім, звичайно ж, некомпетентності та корумпованості діючої влади, є відсутність реальної відповідальності влади перед громадою. Виконавча влада в Києві призначається напряму президентом (голова КМДА і голови районних адмінстрацій), а представницька (депутати Київради) паралізована через небажання більшості депутатів згадати про те, що їх призначає безпосередньо громада міста.

Після ліквідації районних рад в найбільшому місті країни, в ньому утворився вакуум представницької влади. Голів районних адміністрацій призначає напряму президент і вони жодним чином не підзвітні та не підконтрольні напряму громаді. А провладні депутати нічого й чути не хочуть про їх відновлення, очевидно, не бажаючи зменшувати свій власний вплив і ділити доступ до високих кабінетів з депутатами райрад.

Але справа не тільки в політичних моментах. Вперте небажання влади помічати проблеми, які виникають через прогалини в комунікації громади з владою, виникають не лише як наслідок порушення логіки політичних процесів. Є цілком практичні речі, які мають фінансово-економічний, адміністративний, господарський характер. Є певні принципи, які не дотримуються. Як наслідок, в місті поглиблюється колапс місцевого самоврядування, влада продовжує втрачати зв'язок з реальністю, відчувати реальні проблеми міста і потреби його мешканців. Це призводить до плачевних наслідків.

Одним із принципів, які порушуються, є те, що райони в Києві, як і будь-які адміністративно-територіальні одиниці повинні мати повну та виключну компетенцію. Це означає, в тому числі, й те, що вони повинні мати можливість ухвалювати бюджет району, розпоряджатися майном району в інтересах його мешканців та здійснювати інші функції. Їх можна здійснювати через представницькі органи, котрі повинній приймати відповідні рішення. Натомість, цього немає. Бюджети районів приймають фактично Київрадою. При цьому, має місце ціла система «договірняків» між КМДА та РДА в обхід інтересів та потреб жителів того чи іншого району Києва.

Так само порушено принцип відповідальності за рішення, які приймаються. Нам, як депутатам Київради, часто доводиться стикатися із ситуацією, коли добиваючись вирішення тих чи інших локальних проблем, нам доводиться долати систему безвідповідальності, яка утворилося між Київрадою, КМДА та районними адміністраціями. Чиновники на Хрещатику кивають в бік районів, райони – в протилежний бік. Страждає, в результаті, громада. Як завжди. При цьому чиновники чиновники одне одного покривають.

Наступний принцип, який нівелюється – це те, що громада повинна мати повноваження, кадрові та організаційні ресурси для реалізації своїх прав через адміністративно-територіальну одиницю, в якій вона живе. В даному випадку, в районах Києва таких ресурсів практично нема, або вони працюють в викривленій реальності. Територіальна одиниця існує, проте вона не має можливості ухвалювати бюджет та оперативно вирішувати широкий спектр проблем через представників громади у районних радах. Їх просто нема. Це позначається практично на всіх сферах життя: ЖКІ, надання публічних послуг тощо.

Що вже казати про принципи взаємодоповнювання районів між собою, рівномірність розвитку та можливості в нарощуванні доходів.

Представники влади апелюють на це все тим, що система райрад застаріла та рудиментарна. Тут ми не сперечаємося, але поки що вона існує і той крихкий міст комунікації між владою в місті та громадою на місцях за їх допомогою налагодити все ж можна до того часу, поки не буде запроваджено щось більше сучасне.

І коли цей міст буде налагоджено, це не дасть чинушам в КМДА і особисто міському голові розслабитися та допускати таке нехлюйство, коли для них великою несподіванкою стають овали мостів, вибухи трубопроводів та інші катаклізми. Адже цього всього можна уникнути якщо надати громаді можливість оперативно доносити такі питання до влади та контролювати реакцію на них.

Зрозуміло, що нинішня суть стосунків влади з громадою не відповідає такому розрекламованому європейському курсу і явно не показує нашу столицю з кращого боку. І мова тут не тільки про імідж перед іноземцями, але й перед іншими українськими містами.