Головне питання: кому потрібен "теракт"?
Теракти: замовники, виконавці та користувачі насліджками
Кроваві події в Дніпропетровську 27 квітня в той же день правоохоронні органи кваліфікували як теракт, а Президент тут же пообіцяв дати гідну відповідь терористам. Все це зроблене без розуміння, або дуже точного розуміння того, що теракт за своєю природою є актом політичним з метою залякування, передовсім, влади. В сучасних умовах тероризм виступає також як форма і спосіб боротьби за владу. Таке, або приблизно таке, визначення по суті поняття «тероризм» ви знайдете у будь-якому політологічному чи юридичному словнику, а інші словники навіть не беруться за його тлумачення.
Різні кланові, бізнесові, кримінальні і інші розборки мають зовсім іншу природу: для їх замовників і виконавців повною мірою відсутні політичні мотиви, а домінуючими є мотиви власної матеріальної вигоди, помсти, в тому числі і кровної, чи інші мотиви особистого або кланового характеру. На відміну від цього, ні в одному реальному теракті в цілому світі ми не знаходимо особистої матеріальної вигоди їх замовників.
З іншого боку, якщо тероризм і, відповідно, теракти мають політичну природу, то їх ініціаторів і замовників треба шукати саме в політичному середовищі, а виконавцями можу бути хто завгодно, передовсім, кримінальний елемент. Тому знайти і покарати виконавця – це ніяким чином не вливає на джерело і замовників тероризму. Особливу увагу зосереджують на пошуку виконавців і їх знищенні ті, хто хоче залишити поза увагою суспільства саме замовників. Адже на замовників вбивства Гонгадзе, Гетьмана, Щербаня, Кравченка і інших слідчі органи так і не вийшли. Ніхто ж не повірить, що Гонгадзе був особистим ворогом Пукача та інших його вбивць.
Ще однією особливістю терактів є те, що сучасні владні структури навчилися використовувати їх для обмеження прав і свобод громадян і на цій основі зміцнення свого власного режиму. Для того, щоб відновити авторитарний режим в Росії, Путіну потрібні були відповідні «теракти чеченських терористів», цукрово-гексогенна комедія в Рязані і, врешті-решт, друга чеченська війна. В цілому світі сьогодні спостерігається тенденція використання владними структурами реальних і сумнівних терактів для обмеження прав і свобод громадян. Це мало місце не тільки в Росії, а й в таких демократичних країнах як США, Велика Британія, Іспанія та деяких інших.
Але повернемося до Дніпропетровська. Я не прокурор, не слідчий і не адвокат і не можу висувати звинувачення, щось доводити або заперечувати чи когось захищати. Тому як небайдужий громадянин хочу поділитися своїм власним баченням дніпропетровської трагедії і проблеми тероризму в цілому.
Перше. Трагедію 27 квітня в Дніпропетровську дійсно можна кваліфікувати як спланований терористичний акт, бо по своїй природі він дійсно не має характеру досягнення матеріальної вигоди шляхом перерозподілу бізнесу, кровної помсти, чи розбори кримінальних структур, а є способом політичного залякування, передовсім не влади, а суспільства і його політичної дестабілізації.
Друге. Джерела і замовники цього кровавого і трагічного дійства знаходяться в політичних структурах української влади, опозиції або закордонної за куліси. Можливо, що якісь дві структури діють спільно. У мене є своє бачення джерел і замовників цієї трагедії, але я хотів би, щоб кожен співвітчизник почав думати і робити власні висновки. Я тільки окреслив координати.
Третє. Виходячи з реальної суспільно-політичної ситуації в Україні Дніпропетровськ став першим об’єктом атаки не випадково. Хтось вважає, що починати «закручувати гайки» треба починати саме звідси. Як це уже відбувається детально можуть розказати дніпропетровці, а чому це так, думайте самі.
Четверте. Виконавці цього злочину уже знаходяться за межами України і їх відхід було надійно забезпечено. Їх судьба дуже сумна не тому, що їх настигне сувора кара за злочин, а тому, що вони будуть «нейтралізовані» своїми власними годувальниками. Це може бути їх жорстка ізоляція і ув’язнення за іншими мотивами, або навіть фізичне знищення. Для суду «призначать» винуватців і покарають, а про замовників постараються забути, як це робиться в усіх інших випадках.
П’яте. Особливо хочеться звернути увагу на той факт, що в усьому світі ведеться антитерористична боротьба таким чином, щоб її ніколи не подолати, бо вона ведеться не проти його причин, а проти явища. Як би не здавалося парадоксальним, але саме тоталітарні і авторитарні владні режими зацікавлені в збереженні тероризму як суспільно-політичного явища.
Шосте. Де б не знаходилися замовники Дніпропетровської трагедії, нам з вами, шановні співвітчизники, варто задуматися, чому саме при нинішній владі в Україну прийшла ця зараза. Необхідно зрозуміти, що тероризм не є властивим для української природи і якщо він появився, то не без участі, свідомої чи стихійної, владних структур.
Сьоме. Дніпропетровська трагедія, на моє переконання, повинна стати останнім аргументом, що свідчить про необхідність докорінної зміни влади в Україні. Ми маємо шанс зробити це в жовтні цього року, а це можливе тільки при максимальній участі громадян у виборах, бо кожен не використаний бюлетень стає джерелом фальсифікації. Тому наше завдання максимально «висушити» це джерело і тоді Україна буде мати владу, яку оберуть самі громадяни. Про особливості виборів я писав у попередній статті. Боротися проти причин тероризму ми повинні самі разом з владою, яка разом з нами, а не сама по собі.
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко вчора о 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко вчора о 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш вчора о 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер вчора о 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Пенсійна реформа 2025 року 409
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 171
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 107
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 97
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 97
-
Суд наказав знести відпочинковий комплекс на Дніпрі у Києві
Бізнес 18891
-
Reuters дізналося зміст нового пакета санкцій ЄС проти Росії
Бізнес 6393
-
Україна переходить до остаточного знищення Чорноморського флоту
Думка 6334
-
Правопис без правил: дев'ять дивних винятків, які ми взяли як норму
Життя 4257
-
"Що скажуть люди": чому нас так хвилює думка інших — і як повернути собі себе
Життя 4047