Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Нещодавно Кабінет Міністрів зареєструваврозроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі законопроект продержавне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних таробітничих кадрів. Фактично суть даної ініціативи зводиться до відміни назаконодавчому рівні гарантії держзамовлення на вищу освіту.
Так, у проекті прописана нова схема формуваннядержавного замовлення на підготовку кадрів із вищою освітою. Згідно неїМіністерство економіки щорічно розроблятиме спеціальний прогноз, керуючисьпропозиціями від федерації профспілок та роботодавців. Після цього документзатверджуватиме Кабінет Міністрів, наступний крок - Мінекономіки вноситимевідповідні пропозиції у проект Держбюджету. Все це декларується чинною владою,як спроба покращити якість освіти та привести її у відповідність із дійснимипотребами ринку праці. Проте, інакше як спробою перевести всі ВИШі на платнуформу навчання цей законопроект назвати не можна. Поясню чому.
Досі в чинному Законі «Про вищу освіту» бувчітко зафіксований відсоток студентів, навчання яких оплачується державнимкоштом. Зокрема, безкоштовну вищу освіту мають право здобути на кожні 10 тисячнаселення не менше як 100 студентів у вузах 1 і 2 рівнів акредитації та 180студентів у вузах 3 і 4 рівнів акредитації. Більше того, у діючому законіміститься гарантія про мінімальний відсоток студентів, прийнятих на перший курсза безоплатною формою навчання, яка становить 51%. Тепер же уряд плануєстворити додатковий ручний режим регулювання кількості «бюджетників». Вже заразможна спрогнозувати зі 100% достовірністю – за рік-два існування такогомеханізму безкоштовна освіта, звісно, існуватиме, але можливість безоплатногонавчання в українських ВНЗ стане рідкісною удачею, а більша частина вищоїосвіти буде комерційною.
Яка вигода із цього регіоналам – у бюджетівивільняться значні суми коштів, які досі витрачалися на безоплатне навчаннямолоді й які відтепер можна буде перенаправити на іншу, більш необхідну надумку чинної влади, статтю витрат. Наприклад, на будівництво новоговертолітного майданчика для президента.
Але, як виявилося, нинішня влада мислитьмасштабніше – якщо пригадати нещодавно прийнятий регіоналами закон «Прозайнятість населення», виходить чітка поетапна схема фактично деградаціїукраїнців. Так, з прийняттям зазначеного закону в дію вступила норма, якавизнає необов’язковою оплату стажування студентам ВНЗ і учням ПТУ протягомпівроку, перетворюючи її на своєрідне «відбування повинності» у роботодавця, апро досі існуючі гарантії у сприянні працевлаштуванню молоді, яка впершеприймається на роботу, тепер взагалі можна забути. Тобто загальна картивиглядає так: навчання у ВИШах – платне, тобто – для обраних, після отриманнядиплому – безкоштовне піврічне «стажування», а потім – початок трудової кар’єриу черзі до місцевого центру зайнятості.
ПР формує якісно нову націю – неосвіченихта безробітних.
14.08.2012 12:43
Неосвічені та безробітні або "Світле майбутнє" від ПР
Нещодавно Кабінет Міністрів зареєстрував розроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі законопроект про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів.
Нещодавно Кабінет Міністрів зареєструваврозроблений Міністерством економічного розвитку і торгівлі законопроект продержавне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних таробітничих кадрів. Фактично суть даної ініціативи зводиться до відміни назаконодавчому рівні гарантії держзамовлення на вищу освіту.
Так, у проекті прописана нова схема формуваннядержавного замовлення на підготовку кадрів із вищою освітою. Згідно неїМіністерство економіки щорічно розроблятиме спеціальний прогноз, керуючисьпропозиціями від федерації профспілок та роботодавців. Після цього документзатверджуватиме Кабінет Міністрів, наступний крок - Мінекономіки вноситимевідповідні пропозиції у проект Держбюджету. Все це декларується чинною владою,як спроба покращити якість освіти та привести її у відповідність із дійснимипотребами ринку праці. Проте, інакше як спробою перевести всі ВИШі на платнуформу навчання цей законопроект назвати не можна. Поясню чому.
Досі в чинному Законі «Про вищу освіту» бувчітко зафіксований відсоток студентів, навчання яких оплачується державнимкоштом. Зокрема, безкоштовну вищу освіту мають право здобути на кожні 10 тисячнаселення не менше як 100 студентів у вузах 1 і 2 рівнів акредитації та 180студентів у вузах 3 і 4 рівнів акредитації. Більше того, у діючому законіміститься гарантія про мінімальний відсоток студентів, прийнятих на перший курсза безоплатною формою навчання, яка становить 51%. Тепер же уряд плануєстворити додатковий ручний режим регулювання кількості «бюджетників». Вже заразможна спрогнозувати зі 100% достовірністю – за рік-два існування такогомеханізму безкоштовна освіта, звісно, існуватиме, але можливість безоплатногонавчання в українських ВНЗ стане рідкісною удачею, а більша частина вищоїосвіти буде комерційною.
Яка вигода із цього регіоналам – у бюджетівивільняться значні суми коштів, які досі витрачалися на безоплатне навчаннямолоді й які відтепер можна буде перенаправити на іншу, більш необхідну надумку чинної влади, статтю витрат. Наприклад, на будівництво новоговертолітного майданчика для президента.
Але, як виявилося, нинішня влада мислитьмасштабніше – якщо пригадати нещодавно прийнятий регіоналами закон «Прозайнятість населення», виходить чітка поетапна схема фактично деградаціїукраїнців. Так, з прийняттям зазначеного закону в дію вступила норма, якавизнає необов’язковою оплату стажування студентам ВНЗ і учням ПТУ протягомпівроку, перетворюючи її на своєрідне «відбування повинності» у роботодавця, апро досі існуючі гарантії у сприянні працевлаштуванню молоді, яка впершеприймається на роботу, тепер взагалі можна забути. Тобто загальна картивиглядає так: навчання у ВИШах – платне, тобто – для обраних, після отриманнядиплому – безкоштовне піврічне «стажування», а потім – початок трудової кар’єриу черзі до місцевого центру зайнятості.
ПР формує якісно нову націю – неосвіченихта безробітних.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
Топ за тиждень
- Пенсійна рулетка 167
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 50
Популярне
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 13246
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 6323
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4918
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 4857
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4833
Контакти
E-mail: [email protected]