Чинна влада перетворює українців на безкоштовну робочу силу?

Самі автори цього документу називають його не інакше, як панацеєю від усіх бід. Проте вже зараз виникають величезні сумніви, що зазначений законопроект зможе вирішити всі існуючі у сфері праці проблеми – їх за останні роки назбиралося занадто багато.
Попри те, що офіційна статистика стверджує, що нібито рівень безробіття в Україні зменшується мало не кожного місяця, неурядові організації одностайно переконують у протилежному. Так, за даними Незалежної конфедерації профспілок України нині не мають роботи 5 мільйонів українців працездатного віку – це вдесятеро більше за ту кількість безробітних, про яку звітує чинна влада. Ці дані підтверджують і приватні рекрутингові компанії – за останні півроку кількість українців, які шукають роботу, збільшилася утричі. За їхніми словами, люди почали все частіше до них звертатися через повну байдужість чинної влади до проблеми працевлаштування. Адже, станом на сьогодні Центри зайнятості не можуть запропонувати жодної нормальної роботи – людину з вищою освітою можуть влаштувати хіба що прибиральником або вантажником.
Такою нині є справжня ситуація з працевлаштуванням в Україні. Тому давайте розглянемо чи зможе хоч якось її покращити нещодавно анонсований урядовий законопроект про зайнятість населення.  
По-перше, зазначена ініціатива обіцяє розв’язати проблему із отриманням молоддю першого робочого місця. Дійсно, це питання вкрай важливе, оскільки станом на 2011 рік рівень безробіття у віковій категорії до 24 років становив майже 20%. Тобто фактично кожен 5-тий молодий українець отримує диплом і одразу ж - свідоцтво про безробіття. Що ж пропонує чинна влада? Стаття 14 урядового законопроекту передбачає додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню молоді, яка вперше приймається на роботу у вигляді встановлення на підприємстві квоти робочих місць. Зауважу, що подібна гарантія вже міститься в діючому законодавстві. Але розробники законопроекту доповнили це положення одним застереженням – така гарантія поширюється лише протягом 3 місяців після закінчення або припинення навчання. Натомість чинне законодавство таких обмежень не містить. Таким чином виходить, що стаття 14 провладного законопроекту значно звужує права випускників.  
Якщо ж врахувати ще й те, що середньостатистичний українець витрачає на пошуки роботи щонайменше півроку, то перспектива виглядає вкрай невтішною. Молодим працівникам доведеться в авральному режимі протягом 3 місяців після закінчення вищого навчального закладу з ранку до ночі займатися пошуками роботи. Лише в цьому разі вони матимуть принаймні якийсь незначний шанс реалізувати даровані їм з барського плеча чинної влади «права».     
Йдемо далі. Урядовці пропонують ввести норму, згідно з якою оплата стажування студентам ВНЗ і учням ПТУ не буде обов'язковою. Зокрема, передбачається можливість укладення договору про стажування, в якому роботодавець за згодою сторін може звільнятися від виплати заробітної плати в період стажування. Врахуйте, що строк стажування може тривати до 6 місяців. Чинне законодавство безкоштовне стажування забороняє – згідно нього, якщо людину беруть на роботу, то їй обов'язково повинні платити заробітну плату. Виходить, що у разі прийняття урядового законопроекту про зайнятість населення, фактично буде узаконена нехитра схема шахрайства – роботодавці обіцятимуть прийняти працівника на роботу за умови проходження безкоштовного стажування, а після 6 місяців про такі обіцянки просто забуватимуть і відмовлятимуть людині у робочому місці.
З цього приводу віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко заявив: “Молодій людині дуже часто вигідно просто отримати досвід навіть без виплати зарплати”. Тільки от досвід і узаконене шахрайство – зовсім не одне й те саме.
Окрім того, у законопроекті про зайнятість населення остаточно закріплюється тимчасова норма, згідно якої до зайнятого населення належать, зокрема, члени особистих селянських господарств. Тут треба згадати, що вказане положення було внесено до чинного закону «Про зайнятість населення» у розпал фінансової кризи 25 грудня 2008 року. Тоді передбачалося, що норма введена як тимчасова і мотивована «зменшенням впливу фінансової кризи на сферу зайнятості». Тобто – для зменшення фінансового навантаження на Центри зайнятості, що виплачують допомогу по безробіттю. Враховуючи те, що члени уряду вже не раз робили гучні заяви про те, що криза подолана, взагалі не зрозуміло, чому чинна влада всіляко намагається зберегти цю норму. Хоча відповідь цілком очевидна – це надзвичайно дієвий засіб для приховування реального безробіття в країні, яким регіонали збираються ще не раз скористатися напередодні парламентських виборів, оприлюднюючи все нові й нові дані про нібито «різке зменшення» безробітних.
Таким чином чергова ініціатива регіоналів під назвою законопроект про зайнятість населення фактично перетворює українців на безправну та безкоштовну робочу силу. Далі – тільки рабство.