Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Попри це вУкраїні зазначений процес перебуває на початковій стадії – до парламенту досінавіть не було внесено відповідного законопроекту. І це при тому, що провладнівисокопосадовці помпезно заявляли – даний договір потрібен українськійекономіці, як ковток свіжого повітря. Тоді у чому ж причина подібних зволікань?
Спочатку всезводилося до бюрократичної тяганини. Однак учора ця історія отримала новийвиток розвитку. Так, за словами депутата від провладної більшості, головипарламентського підкомітету з питань міжнародної економічної політики, існуючаредакція Договору містить низку протиріч і тому не може бути затверджена.
Нібито проектдоговору про зону вільної торгівлі, що був парафований 15 квітня минулого рокув Ялті, і його остаточна редакція, яку підписав, у тому числі, Микола Азаров 18жовтня того ж року в Санкт-Петербурзі – дві різні версії документу, що суттєвовідрізняються. Навіть з’явилися чутки, що наш прем’єр-міністр підписав договірна власний розсуд, вийшовши за межі директив, наданих Президентом.
Тим часом урядовийуповноважений з питань співробітництва з Росією та країнами СНД Валерій Мунтіянвже встиг заявити, що жодних підмін договору не відбулося, і що це абсолютно неможливо. Просто хтось когось не правильно зрозумів, а журналісти на додачу всеце ще й перекрутили.
На жаль, текступарафованого договору у відкритому доступі немає – з невідомих причин наофіційному веб-сайті СНД міститься позначка про неопублікування документу. Алеми можемо проаналізувати текст підписаного Договору, який, як вже зазначалося,нещодавно було ратифіковано в Росії.
Тож, що самеможе принести Україні ратифікація парламентом Договору про зону вільноїторгівлі у редакції, яка була підписана прем’єр-міністрами України, Росії,Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Молдови і Таджикистану?
По-перше, цейдоговір надає суттєву перевагу Росії у взаємовідносинах з Україною, а тому пропобудову економічних відносин на паритетних засадах навіть мова не йде.
Хоча подібнапрактика подиву не викликає. Як показує досвід, російська сторона неодноразовозастосовувала різноманітні імпортні обмеження до м'ясо-молочної продукції,цукру українського виробництва. Останній яскравий приклад – «сирна війна».
Але повернемосьдо головного. Договором визначено широкий перелік товарних груп, по яким Росіязастосовуватиме експортне мито, тобто при вивезенні цього товару на митницітреба буде сплатити додатковий платіж. Приміром, у цьому переліку міститьсяспирт етиловий (експортне мито – 6,5 % від вартості) та папір (експортне мито –6,5 % від вартості) – товари, що дуже важливі для вітчизняної економіки. А цеозначає, що в кінцевому випадку їхня ціна для українського споживача лишезросте.
Однак всі ці тадесятки інших мит не застосовуватимуться, якщо товари ввозитимуться до країниМитного союзу. Саме так Україну і намагаються «затягти» до цього союзу.
По-друге,Договір про зону вільної торгівлі у рамках СНД ставить велике питання щодоєвропейських інтеграційних планів України, зокрема, підписання Угоди про зонувільної торгівлі з ЄС.
Стаття 18містить застереження про те, що Договір не перешкоджає участі стороні врізноманітних угодах про зону вільної торгівлі. Однак, в додатку 6 до договоруміститься вже зовсім інше положення…. “якщо участь сторони в угоді про зонувільної торгівлі загрожує збитками промисловості Митного союзу (на даний час цеРосія, Білорусь, Казахстан), то учасники Митного союзу отримають правоввести мито щодо імпорту відповідних товарів з країни в розмірі…ставки режиму найбільшого сприяння». А враховуючи, що розмір цієї ставки не визначений, це надасть змогу застосовувати величезні штрафи.
Тобто Українапоставлена перед конкретним вибором – або Митний союз з країнами СНД або Угодапро зону вільної торгівлі з ЄС з перспективною набуття повноправного членства вЄвропейському Союзі.
А тепернайголовніше. Чи міг Микола Азаров підписати 18 жовтня 2011 року вСанкт-Петербурзі зовсім інший документ, який згодом нібито підмінили?! Єдекілька варіантів.
Варіант перший– найбільш ймовірний. Ніякої підміни текстів не відбулося, договір залишився уредакції парафованого проекту, підписаного у Ялті. А всі ці розмови ізатягування – лише спосіб чинної влади приховувати напередодні парламентськихвиборів «непопулярне для народу» рішення про «здачу національних інтересів».
Варіант другий– ніякої суттєво підміни не відбулося, лише технічні корегування. Але на фоніцих подій буде знайдена кандидатура «цапа-відбувайла» - чинного прем’єр-міністра. Адалі - все за планом. Показовий осуд, а якийсь «герой-рятівник на білому коні»ніби захистить інтереси держави.
Варіант третій- підміна текстів дійсно відбулася і 18 жовтня було підписано зовсім іншийдокумент. Це загрожує суттєвому геополітичному скандалу в регіоні. Але цейваріант – із області фантастики. Оскільки від часу підписання вже минуло майжепівроку, а на сполох з якихось дивних причин забили лише зараз. Невже досініхто із високо посадовців не помічав «підміни»?
05.04.2012 15:54
Янукович-Азаров: гра у гарного та поганого поліцейських
Цього тижня чинний Президент Росії підписав закон про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі у рамках СНД.
Це був досить красномовний натяк на те, щоб іншікраїни-учасники пришвидшили процес ратифікації.Попри це вУкраїні зазначений процес перебуває на початковій стадії – до парламенту досінавіть не було внесено відповідного законопроекту. І це при тому, що провладнівисокопосадовці помпезно заявляли – даний договір потрібен українськійекономіці, як ковток свіжого повітря. Тоді у чому ж причина подібних зволікань?
Спочатку всезводилося до бюрократичної тяганини. Однак учора ця історія отримала новийвиток розвитку. Так, за словами депутата від провладної більшості, головипарламентського підкомітету з питань міжнародної економічної політики, існуючаредакція Договору містить низку протиріч і тому не може бути затверджена.
Нібито проектдоговору про зону вільної торгівлі, що був парафований 15 квітня минулого рокув Ялті, і його остаточна редакція, яку підписав, у тому числі, Микола Азаров 18жовтня того ж року в Санкт-Петербурзі – дві різні версії документу, що суттєвовідрізняються. Навіть з’явилися чутки, що наш прем’єр-міністр підписав договірна власний розсуд, вийшовши за межі директив, наданих Президентом.
Тим часом урядовийуповноважений з питань співробітництва з Росією та країнами СНД Валерій Мунтіянвже встиг заявити, що жодних підмін договору не відбулося, і що це абсолютно неможливо. Просто хтось когось не правильно зрозумів, а журналісти на додачу всеце ще й перекрутили.
На жаль, текступарафованого договору у відкритому доступі немає – з невідомих причин наофіційному веб-сайті СНД міститься позначка про неопублікування документу. Алеми можемо проаналізувати текст підписаного Договору, який, як вже зазначалося,нещодавно було ратифіковано в Росії.
Тож, що самеможе принести Україні ратифікація парламентом Договору про зону вільноїторгівлі у редакції, яка була підписана прем’єр-міністрами України, Росії,Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Молдови і Таджикистану?
По-перше, цейдоговір надає суттєву перевагу Росії у взаємовідносинах з Україною, а тому пропобудову економічних відносин на паритетних засадах навіть мова не йде.
Хоча подібнапрактика подиву не викликає. Як показує досвід, російська сторона неодноразовозастосовувала різноманітні імпортні обмеження до м'ясо-молочної продукції,цукру українського виробництва. Останній яскравий приклад – «сирна війна».
Але повернемосьдо головного. Договором визначено широкий перелік товарних груп, по яким Росіязастосовуватиме експортне мито, тобто при вивезенні цього товару на митницітреба буде сплатити додатковий платіж. Приміром, у цьому переліку міститьсяспирт етиловий (експортне мито – 6,5 % від вартості) та папір (експортне мито –6,5 % від вартості) – товари, що дуже важливі для вітчизняної економіки. А цеозначає, що в кінцевому випадку їхня ціна для українського споживача лишезросте.
Однак всі ці тадесятки інших мит не застосовуватимуться, якщо товари ввозитимуться до країниМитного союзу. Саме так Україну і намагаються «затягти» до цього союзу.
По-друге,Договір про зону вільної торгівлі у рамках СНД ставить велике питання щодоєвропейських інтеграційних планів України, зокрема, підписання Угоди про зонувільної торгівлі з ЄС.
Стаття 18містить застереження про те, що Договір не перешкоджає участі стороні врізноманітних угодах про зону вільної торгівлі. Однак, в додатку 6 до договоруміститься вже зовсім інше положення…. “якщо участь сторони в угоді про зонувільної торгівлі загрожує збитками промисловості Митного союзу (на даний час цеРосія, Білорусь, Казахстан), то учасники Митного союзу отримають правоввести мито щодо імпорту відповідних товарів з країни в розмірі…ставки режиму найбільшого сприяння». А враховуючи, що розмір цієї ставки не визначений, це надасть змогу застосовувати величезні штрафи.
Тобто Українапоставлена перед конкретним вибором – або Митний союз з країнами СНД або Угодапро зону вільної торгівлі з ЄС з перспективною набуття повноправного членства вЄвропейському Союзі.
А тепернайголовніше. Чи міг Микола Азаров підписати 18 жовтня 2011 року вСанкт-Петербурзі зовсім інший документ, який згодом нібито підмінили?! Єдекілька варіантів.
Варіант перший– найбільш ймовірний. Ніякої підміни текстів не відбулося, договір залишився уредакції парафованого проекту, підписаного у Ялті. А всі ці розмови ізатягування – лише спосіб чинної влади приховувати напередодні парламентськихвиборів «непопулярне для народу» рішення про «здачу національних інтересів».
Варіант другий– ніякої суттєво підміни не відбулося, лише технічні корегування. Але на фоніцих подій буде знайдена кандидатура «цапа-відбувайла» - чинного прем’єр-міністра. Адалі - все за планом. Показовий осуд, а якийсь «герой-рятівник на білому коні»ніби захистить інтереси держави.
Варіант третій- підміна текстів дійсно відбулася і 18 жовтня було підписано зовсім іншийдокумент. Це загрожує суттєвому геополітичному скандалу в регіоні. Але цейваріант – із області фантастики. Оскільки від часу підписання вже минуло майжепівроку, а на сполох з якихось дивних причин забили лише зараз. Невже досініхто із високо посадовців не помічав «підміни»?
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- З якими здобутками відсвяткувало 28-річчя найбільше видавництво України «Ранок»? Віктор Круглов 09:30
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі вчора о 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін вчора о 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський вчора о 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко вчора о 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер вчора о 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів Юрій Григоренко 28.05.2025 12:55
- Тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні Сергій Пагер 28.05.2025 08:27
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію Тетяна Огнев'юк 27.05.2025 18:24
- Китай, Індія, Польща, Угорщина: сперечаємося чи торгуємо? Любов Шпак 27.05.2025 16:03
- Вдячність, як ключ до власного життя Алла Заднепровська 27.05.2025 12:59
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1112
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 208
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 140
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 132
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 130
Популярне
-
Бум ШІ-музики: як українці генерують пісні та який із цього прибуток
Технології 11916
-
У Литві частину допомоги, що була призначена для українців, надали росіянам та білорусам
Бізнес 7154
-
BLUETTI представляє Apex 300: електростанція для дому, автофургонів та автономного життя
Новини компаній 6424
-
Кухонний чекап: що насправді небезпечно в посуді і як це впливає на мозок, IQ і гормони
Життя 4727
-
Тренд на вертикальні серіали: українська Holywater заробляє на них мільйони. Як це працює
Технології 4404
Контакти
E-mail: [email protected]