Всі, хто не з владою, – терористи?

Минулого тижня Кабінет міністрів України підписав розпорядження «Про інформаційно-роз’яснювальні заходи у сфері боротьби з тероризмом». Цим документом урядовці доручили СБУ, МВС, Міноборони, МНС та Держтелерадіо виявляти та припиняти розповсюдження матеріалів із закликами до зміни державного ладу та тероризму.

Окрім того, зазначені відомства повинні припиняти зазіхання на територіальну цілісність і недоторканність України, заклики до розпалювання національної, расової або релігійної ворожнечі, ненависті, до вчинення терористичних актів, дій, що загрожують громадському порядку. Також ці держструктури будуть стежити за поширенням матеріалів, які пропагують расову, національну чи релігійну нетерпимість, дискримінацію.

З першого погляду, ця постанова досить раціонально вписується у загальносвітову політику боротьби із тероризмом, який за останні 10 років уніс понад 5 мільйонів життів невинних людей. Тільки от у випадку України дана логіка, на жаль, є неправильною. Адже у той час, як весь світ бореться із реальним ворогом, чинна українська влада присвоює статус «ворога» усім, хто не підтримує її політику, та відповідно переслідує цих «ворогів». А сприяє цьому те, що нині в Україні немає чітко визначених критеріїв, що саме слід вважати закликом до повалення чи зміни державного ладу, тож трактування цього визначення може бути надшироким. Найяскравішою ілюстрацією використання терміну «тероризм», м’яко кажучи, не за призначенням є цьогорічна розправа із мирним протестом чорнобильців у Донецьку, коли місцевий суд визнав інвалідів «терористами».

Тим часом на захист державного ладу (читати – чинної влади) провладна більшість збирається поставити Державну службу правопорядку. Відповідний законопроект авторства регіоналів парламентарі мають розглянути вже на цій сесії, а, точніше кажучи, - от-от прийняти. Задекларована мета зазначеної ініціативи – нібито наближення діяльності правоохоронний органів до європейських стандартів. Але все не так просто – насправді новоствореній структурі регіонали хочуть надати низку додаткових повноважень.

Зокрема, серед головних завдань служби правопорядку на першому місці значиться «участь у забезпеченні захисту конституційного ладу від спроби його зміни або повалення, а також захисту державної влади від спроби її захоплення насильницьким шляхом, а також інших протиправних посягань». Для здійснення цих завдань структура отримає низку нових повноважень. Таких, як право тимчасово забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти; входити до житла та іншого володіння особи, приміщення установ, підприємств, організацій, усіх форм власності та проводити їх огляд; застосувати спеціальні засоби для припинення масових заворушень та застосувати зброю та військову техніку для розосередження учасників масових заворушень.

Таким чином, урядове розпорядження про боротьбу з тероризмом фактично створює підґрунтя для діяльності нової структури – Державної служби правопорядку, яка насправді представлятиме із себе своєрідні «спецвійська», що захищатимуть владу та яким буде дозволено все – починаючи від обшуків і закінчуючи застосуванням вогнепальної зброї проти звичайних громадян. Наступним логічним кроком чинної влади буде хіба що запровадження режиму військової диктатури, так би мовити, для унеможливлення здійснення терористичних актів. Дуже зручний хід для провладної партії напередодні парламентських виборів. Адже, це єдиний можливий для ПР спосіб й надалі втримувати владу у своїх руках.