Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Минулого тижня Кабінет міністрів України підписав розпорядження «Про інформаційно-роз’яснювальнізаходи у сфері боротьби з тероризмом». Цим документом урядовці доручили СБУ, МВС,Міноборони, МНС та Держтелерадіо виявляти та припиняти розповсюдження матеріалівіз закликами до зміни державного ладу та тероризму.
Окрім того, зазначені відомства повинні припиняти зазіхання натериторіальну цілісність і недоторканність України, заклики до розпалюваннянаціональної, расової або релігійної ворожнечі, ненависті, до вчиненнятерористичних актів, дій, що загрожують громадському порядку. Також ці держструктури будутьстежити за поширенням матеріалів, які пропагують расову, національну чирелігійну нетерпимість, дискримінацію.
З першого погляду, ця постанова досить раціонально вписується у загальносвітовуполітику боротьби із тероризмом, який за останні 10 років уніс понад 5 мільйонівжиттів невинних людей. Тільки от у випадку України дана логіка, на жаль, єнеправильною. Адже у той час, як весь світбореться із реальним ворогом, чинна українська влада присвоює статус «ворога»усім, хто не підтримує її політику, та відповідно переслідує цих «ворогів». А сприяєцьому те, що нині в Україні немає чітко визначених критеріїв, що саме слідвважати закликом до повалення чи зміни державного ладу, тож трактування цьоговизначення може бути надшироким. Найяскравішою ілюстрацією використання терміну«тероризм», м’яко кажучи, не за призначенням є цьогорічна розправа із мирним протестомчорнобильців у Донецьку, коли місцевий суд визнав інвалідів «терористами».
Тим часом на захист державного ладу (читати – чинної влади)провладна більшість збирається поставити Державну службу правопорядку.Відповідний законопроект авторства регіоналів парламентарі мають розглянути вжена цій сесії, а, точніше кажучи, - от-от прийняти. Задекларована метазазначеної ініціативи – нібито наближення діяльності правоохоронний органів доєвропейських стандартів. Алевсе не так просто – насправді новостворенійструктурі регіонали хочуть надати низку додаткових повноважень.
Зокрема, серед головних завдань служби правопорядкуна першому місці значиться «участь у забезпеченні захисту конституційного ладувід спроби його зміни або повалення, а також захисту державної влади від спробиїї захоплення насильницьким шляхом, а також інших протиправних посягань». Для здійснення цих завдань структура отримає низку нових повноважень. Таких, як правотимчасово забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти;входити до житла та іншого володіння особи, приміщення установ, підприємств,організацій, усіх форм власності та проводити їх огляд; застосувати спеціальнізасоби для припинення масових заворушень та застосувати зброю та військовутехніку для розосередження учасників масових заворушень.
Таким чином, урядове розпорядження про боротьбу зтероризмом фактично створює підґрунтя для діяльності нової структури –Державної служби правопорядку, яка насправді представлятиме із себе своєрідні«спецвійська», що захищатимуть владу та яким буде дозволено все – починаючи відобшуків і закінчуючи застосуванням вогнепальної зброї проти звичайних громадян.Наступним логічним кроком чинної влади буде хіба що запровадження режиму військовоїдиктатури, так би мовити, для унеможливлення здійснення терористичних актів. Дужезручний хід для провладної партії напередодні парламентських виборів. Адже, цеєдиний можливий для ПР спосіб й надалі втримувати владу у своїх руках.
19.09.2012 13:54
Всі, хто не з владою, – терористи?
Минулого тижня Кабінет міністрів України підписав розпорядження «Про інформаційно-роз’яснювальні заходи у сфері боротьби з тероризмом».
Минулого тижня Кабінет міністрів України підписав розпорядження «Про інформаційно-роз’яснювальнізаходи у сфері боротьби з тероризмом». Цим документом урядовці доручили СБУ, МВС,Міноборони, МНС та Держтелерадіо виявляти та припиняти розповсюдження матеріалівіз закликами до зміни державного ладу та тероризму.
Окрім того, зазначені відомства повинні припиняти зазіхання натериторіальну цілісність і недоторканність України, заклики до розпалюваннянаціональної, расової або релігійної ворожнечі, ненависті, до вчиненнятерористичних актів, дій, що загрожують громадському порядку. Також ці держструктури будутьстежити за поширенням матеріалів, які пропагують расову, національну чирелігійну нетерпимість, дискримінацію.
З першого погляду, ця постанова досить раціонально вписується у загальносвітовуполітику боротьби із тероризмом, який за останні 10 років уніс понад 5 мільйонівжиттів невинних людей. Тільки от у випадку України дана логіка, на жаль, єнеправильною. Адже у той час, як весь світбореться із реальним ворогом, чинна українська влада присвоює статус «ворога»усім, хто не підтримує її політику, та відповідно переслідує цих «ворогів». А сприяєцьому те, що нині в Україні немає чітко визначених критеріїв, що саме слідвважати закликом до повалення чи зміни державного ладу, тож трактування цьоговизначення може бути надшироким. Найяскравішою ілюстрацією використання терміну«тероризм», м’яко кажучи, не за призначенням є цьогорічна розправа із мирним протестомчорнобильців у Донецьку, коли місцевий суд визнав інвалідів «терористами».
Тим часом на захист державного ладу (читати – чинної влади)провладна більшість збирається поставити Державну службу правопорядку.Відповідний законопроект авторства регіоналів парламентарі мають розглянути вжена цій сесії, а, точніше кажучи, - от-от прийняти. Задекларована метазазначеної ініціативи – нібито наближення діяльності правоохоронний органів доєвропейських стандартів. Алевсе не так просто – насправді новостворенійструктурі регіонали хочуть надати низку додаткових повноважень.
Зокрема, серед головних завдань служби правопорядкуна першому місці значиться «участь у забезпеченні захисту конституційного ладувід спроби його зміни або повалення, а також захисту державної влади від спробиїї захоплення насильницьким шляхом, а також інших протиправних посягань». Для здійснення цих завдань структура отримає низку нових повноважень. Таких, як правотимчасово забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти;входити до житла та іншого володіння особи, приміщення установ, підприємств,організацій, усіх форм власності та проводити їх огляд; застосувати спеціальнізасоби для припинення масових заворушень та застосувати зброю та військовутехніку для розосередження учасників масових заворушень.
Таким чином, урядове розпорядження про боротьбу зтероризмом фактично створює підґрунтя для діяльності нової структури –Державної служби правопорядку, яка насправді представлятиме із себе своєрідні«спецвійська», що захищатимуть владу та яким буде дозволено все – починаючи відобшуків і закінчуючи застосуванням вогнепальної зброї проти звичайних громадян.Наступним логічним кроком чинної влади буде хіба що запровадження режиму військовоїдиктатури, так би мовити, для унеможливлення здійснення терористичних актів. Дужезручний хід для провладної партії напередодні парламентських виборів. Адже, цеєдиний можливий для ПР спосіб й надалі втримувати владу у своїх руках.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк вчора о 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна вчора о 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
Топ за тиждень
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 155
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 98
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 81
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 79
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 79
Популярне
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 26869
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 6248
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 5180
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 4862
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4559
Контакти
E-mail: [email protected]