Всі, хто не з владою, – терористи?

Минулого тижня Кабінет міністрів України підписав розпорядження «Про інформаційно-роз’яснювальні заходи у сфері боротьби з тероризмом».

Минулого тижня Кабінет міністрів України підписав розпорядження «Про інформаційно-роз’яснювальнізаходи у сфері боротьби з тероризмом». Цим документом урядовці доручили СБУ, МВС,Міноборони, МНС та Держтелерадіо виявляти та припиняти розповсюдження матеріалівіз закликами до зміни державного ладу та тероризму.

Окрім того, зазначені відомства повинні припиняти зазіхання натериторіальну цілісність і недоторканність України, заклики до розпалюваннянаціональної, расової або релігійної ворожнечі, ненависті, до вчиненнятерористичних актів, дій, що загрожують громадському порядку. Також ці держструктури будутьстежити за поширенням матеріалів, які пропагують расову, національну чирелігійну нетерпимість, дискримінацію.

З першого погляду, ця постанова досить раціонально вписується у загальносвітовуполітику боротьби із тероризмом, який за останні 10 років уніс понад 5 мільйонівжиттів невинних людей. Тільки от у випадку України дана логіка, на жаль, єнеправильною. Адже у той час, як весь світбореться із реальним ворогом, чинна українська влада присвоює статус «ворога»усім, хто не підтримує її політику, та відповідно переслідує цих «ворогів». А сприяєцьому те, що нині в Україні немає чітко визначених критеріїв, що саме слідвважати закликом до повалення чи зміни державного ладу, тож трактування цьоговизначення може бути надшироким. Найяскравішою ілюстрацією використання терміну«тероризм», м’яко кажучи, не за призначенням є цьогорічна розправа із мирним протестомчорнобильців у Донецьку, коли місцевий суд визнав інвалідів «терористами».

Тим часом на захист державного ладу (читати – чинної влади)провладна більшість збирається поставити Державну службу правопорядку.Відповідний законопроект авторства регіоналів парламентарі мають розглянути вжена цій сесії, а, точніше кажучи, - от-от прийняти. Задекларована метазазначеної ініціативи – нібито наближення діяльності правоохоронний органів доєвропейських стандартів. Алевсе не так просто – насправді новостворенійструктурі регіонали хочуть надати низку додаткових повноважень.

Зокрема, серед головних завдань служби правопорядкуна першому місці значиться «участь у забезпеченні захисту конституційного ладувід спроби його зміни або повалення, а також захисту державної влади від спробиїї захоплення насильницьким шляхом, а також інших протиправних посягань». Для здійснення цих завдань структура отримає низку нових повноважень. Таких, як правотимчасово забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти;входити до житла та іншого володіння особи, приміщення установ, підприємств,організацій, усіх форм власності та проводити їх огляд; застосувати спеціальнізасоби для припинення масових заворушень та застосувати зброю та військовутехніку для розосередження учасників масових заворушень.

Таким чином, урядове розпорядження про боротьбу зтероризмом фактично створює підґрунтя для діяльності нової структури –Державної служби правопорядку, яка насправді представлятиме із себе своєрідні«спецвійська», що захищатимуть владу та яким буде дозволено все – починаючи відобшуків і закінчуючи застосуванням вогнепальної зброї проти звичайних громадян.Наступним логічним кроком чинної влади буде хіба що запровадження режиму військовоїдиктатури, так би мовити, для унеможливлення здійснення терористичних актів. Дужезручний хід для провладної партії напередодні парламентських виборів. Адже, цеєдиний можливий для ПР спосіб й надалі втримувати владу у своїх руках.