Contra spem spero, або "досягнення" АРМА 3.0

«Досить вдавати, що ви працюєте!» – улюблена фраза мого колишнього шефа на моїй першій роботі. Згадав цю фразу, читаючи звіт ТВО АРМА Дмитра Жоравовича про його три місяці на новій посаді. З повагою до намагань Дмитра продовжити почату попереднім керівництвом АРМА справу та з огляду на особистий досвід впровадження змін в АРМА спробую прокоментувати досягнення нової команди і розібратись, чи це справді досягнення команди АРМА 3.0, чи інерція запущених АРМА 2.0 змін в перемішку з удаванням реформ. Пропоную рухатись покроково по тезам пана Дмитра:

1. Нормотворчість – розроблено та погоджено КМУ три законопроекти які: а) розблоковують управління корправами/акціями б) встановлюють пріоритет кримінального арешту в) дають доступ АРМА до додаткових джерел інформації в цілях розшуку. 

Що мене дійсно радує в цій новині – це визнання правильності заданого два роки тому вектора законодавчих змін. Про необхідність розблокування управління акціями/кор правами та пріоритет кримінального арешту я говорив на всіх ефірах та відобразив це в останньому своєму звіті як заступника Голови АРМА на пресконференції в Інтерфакс (з 37 хв). Якщо уважно передивитись цей звіт, то там можна знайти ще багато корисних ідей для АРМА, які чекають свого героя, який зможе їх імплементувати.

Доцільність розблокування управління акціями/корправами обґрунтовується в пояснювальній записці до Законопроекту №6233, де як на приклад неможливості здійснення ефективного управління нинішнє керівництво АРМА посилається на акції Газтранзиту, Донецькоблгазу та Моторсічі.

Втім викликає здивування нерозуміння новою АРМА того, що управління цими активами вже розблоковано законом № 1530-IX від 03.06.2021, оскільки такі активи підпадають під визначення стратегічних та до них не застосовуються обмеження ч.7 ст. 21 Закону про АРМА. А отже, Нафтогаз як управитель акціями Донецькоблгазу може вже, голосуючи акціями, змінювати керівництво переданої в управління компанії (що він вже і робить) та отримувати дивіденди і сплачувати їх як плату за управління до держбюджету (заради чого все це і придумувалось, говорив про це тут з 21 хв). І це є результатом тяжкої, але плідної взаємодії АРМА 2.0 з Антикоркомітетом ВРУ, який станом на літо 21го року не знайшов політичної волі, щоб розблокувати управління всіма акціями. Втім, можливо, підтримка Кабміну дасть цій старій і правильній ідеї новий подих і депутати знайдуть в собі сміливість підтримати нашу ініціативу на цей раз.

2. Передано в управління ТЕЦ Дубневичів, Донецькоблгаз, трубу Медведчука. 

Майже все в цій новині правда, бракує лише декількох застережень про те, що ТЕЦ і «трубу» Нафтогазу передавала ще АРМА 2.0 за стандартною процедурою (через тендерний комітет, доказ з 34:20), а передача доарештованих частин цих активів тому ж управителю є логічним та фактично безальтернативним кроком, який був здійснений вже не АРМА, а Кабміном за новою процедурою, передбаченою Законом № 1530-IX від 03.06.2021, розробкою та адвокацією якого займалась АРМА 2.0 спільно з Transparency International. Ідея запровадження нового механізму з’явилась завдяки необхідності термінової заміни неефективного управителя ТЕЦ на Нафтогаз два роки тому, коли був зірваний опалювальний сезон і жителі холодних квартир перекривали трасу Київ-Чоп.  Тоді ми розуміли, що гратися в конкурси з стратегічними активами – це погана ідея, яка може призвести не лише до зриву опалювального сезону. Саме тому була розроблена стаття 21-1, яка передбачає визначення управителя не на конкурсі АРМА, а Кабміном серед державних підприємств/установ. І хоча сучасне визначення «стратегічних» активів в Законі № 1530-IX від 03.06.2021 року не в повній мірі відповідає нашим пропозиціям та оминає такі активи як Межигір’я або УМХ, втім сама можливість призначення управителя державою не на конкурсній процедурі суттєво зменшує можливі негативні наслідки неефективного управління та дозволяє максимально врахувати державницьку позицію в управлінні дійсно важливими активами та заслужено відноситься до «перемог» АРМА 2.0, про що зокрема сказано тут (з 18 хв).

3. Проведено інвентаризацію активів, щодо яких АРМА тривалий час не вживало заходів з організації управління. Забезпечено підготовку до оголошення конкурсів для відбору управителів цими активами та проведено понад 30 конкурсних відборів. 

Коментуючи цей пункт, можна написати дисертацію, як не треба маніпулювати фактами, які легко перевірити. Втім спробую прокоментувати коротко.

Два роки тому ми запровадили хорошу традицію публікувати всі конкурси на сайті АРМА. Тепер кожен бажаючий може побачити який актив коли і скільки разів виставлявся на пошук управителя. За три місяці своєї роботи АРМА 3.0 провела 30 конкурсів – тобто в середньому 10 конкурсів на місяць, при тому що АРМА 2.0 за 7 місяців 2021 року провела 167 конкурсів, а за 2020 рік – 202 конкурси. Майже всі конкурси АРМА 3.0 були повторні, за винятком двох лотів виставлених вперше, деякі виставлялись всьоме, тобто стосувались активів на які АРМА 2.0 шукала управителя, але не знайшла, бо зазвичай на них ніхто не подавався.  Не було виставлено жодного нового активу, який би був переданий в АРМА після зміни керівництва (всі ухвали про передачу активу в АРМА датовані до серпня 2021 року, інформація про ухвалу відображається в кожному оголошенні про відбір управителя.).

Тобто з оголошень, які публікує АРМА на своєму сайті, наразі можна зробити такі висновки:

- Нові активи або не надходять до АРМА, або надходять і не виставляються на конкурс;

- АРМА 3.0 стала проводи в три рази менше конкурсів ніж АРМА 2.0;

- Все, що робить АРМА 3.0 – це неквапливо шукає управителів на старі незатребувані раніше активи АРМА 2.0.

4. Забезпечено зростання динаміки надходжень до Державного бюджету від управління арештованими активами. Станом на 1-ше листопада цього року бюджет отримав майже 33 мільйони гривень, що у 3 рази перевищує надходження за цей же період минулого року та перевершує показники по надходженням за 2019 та 2020 роки разом взяті. 

Це дійсно так і є предметом щирої гордості АРМА 2.0 (з 30:00). Питання – хто ж ці люди, які платять до Держбюджету в рази більше ніж раніше? Відповідь можна знайти на сайті АРМА. Це управителі, відібрані АРМА 2.0. Всі 14. Можливо АРМА 3.0 відбирала і інших управителів, але договорів з ними немає і відповідно до бюджету вони нічого не платять. Вперше за час діяльності АРМА місячний розмір надходжень до бюджету перевищив 4 мільйони гривень (4,3 млн за жовтень 2021 року) - це правда, надходження зросли зокрема за рахунок гарантійних платежів (придуманих АРМА 2.0) від нових управителів (відібраних АРМА 2.0).

5. Вдосконалено процедуру відбору управителів, зокрема внесено зміни до Порядку проведення конкурсного відбору управителів активами (текст оновленого Порядку можна знайти тут. 

Із суттєвих нововведень – тендерний комітет тепер зможе сам скасовувати свої ж рішення. Тобто спочатку вибиратиме управителя, а потім як буде дуже потрібно – сам же відмінятиме своє рішення та оголошуватиме новий конкурс або обиратиме іншого кандидата. Це як взяти людину на роботу, а потім не звільнити, а скасувати наказ про призначення. Така практика – це шлях до правового свавілля, адже тепер заради виконання політичних забаганок тендерний комітет буде обирати управителів до тих пір допоки не обере підходящого для когось, а не найкращого.

В іншому новий порядок – це технічні правки старого, от наприклад затвердили форму, в якій подається заява про відсутність податкової заборгованості.

6. Розроблено Стратегічний план розвитку діяльності міжрегіональних територіальних управлінь АРМА на 2022 рік, яким передбачено посилення інституційної спроможності теруправлінь Агентства. 

Для виправдання подальшого існування теруправлінь може бути лише одна стратегія – наділення їх реальними повноваженнями щодо здійснення розшуку активів на запити регіональних правоохоронних органів та здійснення відбору управителів по активам. Запровадження цих функцій вимагає доукомплектацію штату, що в свою чергу вимагає збільшення фінансування на зарплатний фонд (що наразі в бюджет не закладено), та запровадження правил ревізії рішень теруправлінь щодо відбору управителя центральним апаратом АРМА. Все це в жодній мірі не передбачено Страт планом розвитку МТУ. Підвищення кваліфікації працівників та удосконалення виконання доручень центрального апарату як спосіб стратегічного планування – це доказ браку фантазії та неготовність розширювати компетенцію органу на його територіальні управління, що зрештою не дає жодного шансу на посилення інституційної спроможності органу як такого, адже в разі кратного збільшення кількості запитів правоохоронців та переданих в АРМА активів Центральний апарат АРМА фізично буде неспроможний опрацьовувати весь обсяг роботи, а теруправління не матимуть для цього компетенції та спроможності.

7. Вперше рішення про реалізацію активу прийматиме Міжвідомча комісія з питань реалізації активів.

Тут треба нагадати, що подібне рішення вже приймалось Міжвідомчою комісією рік тому, коли на торги виставлялась нерухомість АІС. Втім торги не відбулись, бо рішення суду, на підставі якого відбувалась реалізація, було скасоване, а справа досі розглядається в суді. Втім ця справа має шанс стати першою в історії АРМА, як приклад компенсації збитків потерпілої сторони АРМА. А от що дійсно вперше відбулось в АРМА 3.0 – так це спроба реалізації активу вартістю понад 80 млн грн без рішення міжвідомчої комісії, що як мінімум порушує ст. 23 Закону про АРМА. 

Що можна сказати точно – це те, що кожному новому керівництву АРМА доводиться нелегко. АРМА 2.0 було нелегко боротися з попередниками та впроваджувати нові політики (як сказала Аліна Стрижак: «піднімати відомство з гівна і палок»), які зараз призвели до результатів, якими намагається пишатись АРМА 3.0. Нинішньому керівництву АРМА напевно не легко підтримувати інерцію запущених раніше процесів, які дозволяють зараз впевнено почуватися будь-кому, кого б поставили керувати АРМА, адже є очевидна різниця між тим, що було два роки тому, і що є зараз. Однак, будь яка інерція не вічна, а діяльність нинішнього керівництва дозволяє прогнозувати зменшення надходжень в майбутньому (адже значно зменшилась динаміка конкурсів, що є запорукою нових надходжень), неготовність розвивати інституційну спроможність органу за рахунок надання теруправлінням реальних повноважень на місцях та бажання присвоїти собі статус реформатора за рахунок поверхневих формальних нововведень та результатів роботи попередньої команди.

Втім, надія на те, що АРМА таки стане «блискучим показовим органом», звісно залишається, адже:

- ця аналітика може стати у нагоді нинішньому та можливо наступному керівництву АРМА для запровадження реальних реформ;

- конкурс на Голову АРМА може виявитись дійсно конкурсом, а не формальною процедурою проведення наперед визначеного кандидата, і Головою оберуть людину, яка зможе послідовно впроваджувати свою візію розвитку інституційної спроможності АРМА. 

Investigare Invadere Salvare! Все буде АРМА, можливо)