Коли економіка відновиться до довоєнного стану?
Якою б була економіка України без гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року?
Гібридна війна Росії проти України у 2014 році відзначилася непростими викликами для економіки країни. Протягом лише двох років, з 2013 по 2015 рік, внутрішні та зовнішні фактори призвели до драматичного зменшення валового внутрішнього продукту (ВВП) на півтори, а також до загострення економічних проблем.
Початок війни на Сході України викликав внутрішнє переміщення мешканців, що стало однією з причин спаду економіки. Українцям стало надто складно забезпечити своє існування, борючись із викликами конфлікту та відчуваючи економічний тиск. Інфляційна ставка стрімко зросла до майже 50%, а рівень безробіття перевищив 9%.
Росія, яка раніше була значущим торговельним партнером України, втратила свою роль через політичні та економічні розбіжності. Це спричинило суттєве зміщення економічної бази країни, погіршуючи її фінансовий стан. Національний борг України відносно ВВП також став нестабільним, збільшившись майже до 80% у 2015 році. Відсутність ефективного рішення призвела до необхідності реструктуризації боргу, яка відбулася у серпні 2015 року.
Падіння економіки було катастрофічним, і відновлення до попереднього рівня вимагало значних зусиль. За період до 2021 року економіці України вдалося повернутися до довоєнного стану, і ВВП оцінювався майже у 200 мільярдів доларів США за поточними цінами.
Однак різке повномасштабне вторгнення та окупація частини території України Росією у 2023 році призвели до нового великого виклику для економіки країни. Бомбардування інфраструктури та окупація територій призвели до нового рівня зруйнування та втрат, відчутних на всіх рівнях суспільства.
Питання відновлення економіки тепер знову піднялося на порядок денний. Графік Statista показує, що повернення до довоєнного стану може зайняти ще 3-4 роки, і тільки до 2027 року можна очікувати повне відновлення.
Цей прогноз оптимістичний. Адже тут не враховано втрату потенційного зросту економіки, який вже міг би відбутися без втручання з боку зовнішніх факторів.
Тож, а якою б була економіка України без гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року?
Уявімо собі такий сценарій, де Україна залишалася б поза війною, де економічне зростання та розвиток стали б основними орієнтирами для країни. Що б могло бути, якщо війна не переплутала б картину української економіки?
1. Стабільність і рост ВВП
Без війни Україна мала б можливість досягти стабільності у своєму економічному розвитку. Стабільний ріст ВВП став би реалізованим, що своєю чергою призвело б до покращання благополуччя громадян та збільшення інвестицій.
2. Розвиток торгівлі та партнерства
Без війни країна відкривала б нові ринки і розвивала торгові відносини з європейськими країнами, що сприяло б розширенню її економічного простору.
3. Стабільні соціальні показники
Без війни Україна уникала б масштабних втрат життів, поранень та переселення населення всередині країни та за кордон. Це, своєю чергою, сприяло б збереженню стабільності в соціальних сферах, уникненню різкого зростання безробіття та зменшенню інфляції.
4. Необхідні реформи та розвиток інфраструктури
У відсутності війни, Україна б могла більше активно впроваджувати економічні реформи та розвивати інфраструктуру. Це включало б модернізацію транспортної системи, розвиток енергетики та створення сприятливого клімату для бізнесу.
5. Зменшення боргового тягаря
Без необхідності втручання у військові операції, Україна може була б уникнути значного збільшення свого національного боргу, що своєю чергою дозволяло б уникнути необхідності в реструктуризації та спростовування фінансових проблем.
У цьому сценарії економіка України мала б потенціал розвиватися без перешкод, і країна могла б демонструвати світу свій потенціал та можливості. Однак реальність стала іншою, і через росію ми вимушені падати та триматися та намагатися вирватися з прірви.
Звичайно, для цього нам потрібна допомога наших партнерів та перемога.
- Яйце чи курка? Проєкт чи Постанова? Що має бути першим? Євген Власов 16:34
- "Національний кешбек", "єПідтримка" та "єКнига": чому ці програми важливі? Віктор Круглов 14:22
- За ґратами, але з гідністю: Як новий закон змінює підхід до прав ув’язнених в Україні Дмитро Зенкін 13:03
- Знищення архаїзмів: Чому на міжнародних маршрутах прибрали конкурсні комісії Альона Векліч 12:59
- Доцільність оскарження акту перевірки закупівель Держаудитслужби Євген Морозов 10:15
- Тест на державницьке мислення Євген Магда вчора о 18:48
- Правова стратегія для захисту інтересів дитини у суді Юрій Бабенко вчора о 16:36
- Як українським компаніям укласти PPA: Європейський досвід та рекомендації для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 13:27
- Оголошення громадянина померлим в судовому порядку Євген Морозов вчора о 11:06
- Закони зруйнованих домівок: як припинити право власності на знищену нерухомість Світлана Приймак вчора о 10:55
- Адвокатура +5 балів: нові правила професійного розвитку Дмитро Зенкін вчора о 10:40
- Податкова нарахувала податок без підстав: як захистити свої права Павло Васильєв 16.12.2024 15:33
- Реституція сторін за нікчемним договором оренди нерухомого майна Євген Морозов 16.12.2024 11:47
- Диплом за кутом: що не так із фальшивками та системою? Дмитро Зенкін 16.12.2024 10:15
- Пропущені строки звернення до суду військовослужбовцем: що постановив Верховний Суд? Світлана Приймак 16.12.2024 10:10
-
З 1 січня перетнути кордон з оформленою у день виїзду "Зеленою карткою" водії не зможуть
Фінанси 17886
-
Завод, де виробляють Вухастик, перейшов у власність держави
Бізнес 11001
-
"Уперше за понад 100 років". Між столицями Німеччини та Франції запустили прямий поїзд
Бізнес 6508
-
Таємниця захмарних ставок. Чому оренда землі в Україні дорожча, ніж в Нідерландах
Бізнес 3869
-
"Колективний бойко" знає, за що зараз бореться
Думка 3672