Майбутнє гіпермаркетів. Як змінилися мережі магазинів та які зміни ще попереду
Світ після глобальної пандемії створив багато викликів і для маленьких магазинів і для гіпермаркетів.
До того ж аби залишитися на плаву у кислотному конкурентному середовищі недостатньо думати про мінімізацію втрат під час кризи. Необхідно трансформувати формати спілкування з покупцем, програми лояльності, логістику доставки товару до покупця, вдосконалювати аналіз клієнтських даних і ставити в пріоритет особисту безпеку споживача та своїх працівників.
Як змінився покупець?
Разом зі світом, змінюються й уподобання споживачів в сторону локальних брендів і постачальників на противагу відомим глобальним брендам.
Відтепер в ціні широкий асортимент екологічних продуктів локальних виробників, фермерства та крафтових мануфактур (невеликі виробники, які виготовляють натуральні продукти, не додаючи підсилювачів смаку, фарбників тощо).
Також збільшився попит і на веганські продукти тощо.
Як змінився рітейл?
Через те, що покупець став вибагливішим, став змінюватися і рітейл.
Компанії почали ретельніше аналізувати вартість своїх активів. Зокрема, магазинів, працівників і лояльність покупців, що спонукає більшість гіпермаркетів та локальних магазинів до перегляду стратегій розвитку або зміни концепцій.
Магазинам доводиться більше вкладати гроші на сталий розвиток, на розробку програмного забезпечення для онлайн-продажів та організацію доставлення. Адже ті магазини, що не відповідали вимогам покупця було не солодко. Фактично було два виходи з ситуації: або зачинатися, або пристосовуватися до нових умов, що диктує ринок.
Гіпермаркети підлаштувалися під покупця
Магазини, в які ви ходите стали кращими, чи не так? Адже супермаркет намагається дати споживачеві все, що він бажає. Колись складно було уявити, що в супермаркеті може продаватися їжа високої кухні, або фаст фуди. Зараз це стало нормою, коли в супермаркетах є кухня, випікається власний хліб, тістечка, торти тощо. Більш того, стало нормою і продаж продуктів під власним брендом.
Якщо раніше людина приходила в супермаркет за продуктами, то зараз вона може не тільки придбати все для дому, але ще й поїсти поза домом.
Також, скоріш за все ця людина захоче розрахуватися картою.
Та сама людина наступного разу може взагалі не прийти в магазин, а зробити покупки онлайн.
За даними деяких аналітичних центрів майже вдвічі.
Відтак, згідно з дослідженням KPMG Global "Споживачі та нова реальність", продуктовий e-commerce виріс на 107% в порівнянні з торішніми показниками.
Фактично, споживачі стали купувати вдвічі більше в онлайні, попри це все ж частка онлайн-покупок зараз не більше 10%. Однак, ця цифра потенційно може зростати.
Так, у березні 2021 року вже 62% українських інтернет-користувачів у віці 16-65 років декларували, що сплачували за товари та послуги через інтернет.
Це на 22% більше в порівнянні з докарантинним початком 2020 року. Ріст відбувся завдяки частці активних "платників в інтернеті" – тих, хто оплачує товари та послуги в інтернеті хоча б раз на місяць: у березні 2020 року їх було 29%, а у 2021 році стало 43%.
Найактивніші користувачі е-платежів – люди у віці 30-39 та 40-54 роки. Їм більш притаманно оплачувати товари та послуги через інтернет, аніж населенню у цілому. Серед цих аудиторій частка "платників в інтернеті" за рік виросла найбільше – з 54% до 71% та з 50% до 70% відповідно.
Ми стаємо свідками розвитку нового покоління гіпермаркетів, які стрімко набирають обертів у покращенні свого сервісу. Тож, можливо скоро ми прокинемося у реальності, коли доставлення продуктів відбуватиметься за лічені хвилини, до того, як розігріється ваша сковорідка.
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір вчора о 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова вчора о 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар вчора о 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова вчора о 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- Готують підвищення тарифів для населення 733
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 148
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 103
- Поки ППО в дорозі – шахед вже у вікні 68
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 12477
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5315
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4908
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4814
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 4799