Європейський "безвіз" для політичних біженців

Європа стала одним із найпопулярнішими напрямків політичного туризму для українських політичних мігрантів. Український «безвіз» дозволяє дістатися обраних країн без перешкод, проте важливою є не лише обрана країна, а й маршрут подорожі.

Так, згідно з австрійським Законом про притулок (Asylgesetz) та правилом «безпечної третьої країни», якщо особа прибула в Австрію через країну, де вона могла б звернутися за притулком і отримати достатній захист, Австрія може відмовити в розгляді заяви і повернути особу в таку країну. Тому при в’їзді до Австрії через Польщу чи Словаччину буде застосоване правило «безпечної третьої країни», при в’їзді через Угорщину, враховуючи конкретну ситуацію та поточну політичну позицію, Угорщина, швидше за все, не вважатиметься безпечною третьою країною.

Нідерланди є частиною Дублінської Угоди, яка дозволяє країні відправити заявника про притулок назад до тієї країни ЄС, де він спершу в'їхав. Отже, прямий в'їзд в Нідерланди може зменшити ризик такого повернення.

Після Brexit Велика Британія не зобов'язана дотримуватися Дублінської Угоди. Однак це не означає, що процес звернення за притулком спрощується. Юридичні шляхи в'їзду (наприклад, через програми переселення або поновлення сімейних зв'язків) можуть збільшити шанси на успішний розгляд заяви.

Отримання політичного притулку вимагає надання переконливих доказів переслідування на політичних підставах, а саме переслідування має бути актуальним на всій території країни походження.

Статті в ЗМІ та трансляції: матеріали, опубліковані в незалежних ЗМІ, які документують конкретні випадки переслідування заявника. Це може бути звіт про арешт, фіксація нападів на заявника чи його оточення та інші події, які заявник може використовувати як доказ.

Юридичні документи: Офіційні документи, такі як ордери на арешт, повідомлення суду, або інші документи правоохоронних чи інших державних органів, що свідчать про  переслідування і які підтверджують становище заявника у відносинах із державою. 

Документовані погрози: SMS, електронні листи, записи телефонних розмов або скріншоти з соціальних мереж із погрозами у зв’язку із політичною діяльністю чи політичними поглядами заявника.

Медичні записи: У випадку фізичного або психологічного насильства, важливо мати медичні звіти, які підтверджують отримані травми. Це може бути висновок лікаря, результати обстежень, фотографії травм та ін.

Важливо зазначити, що кожна країна ЄС може мати свої вимоги до доказів.

Терміни розгляду заяви про надання політичного притулку можуть варіюватися залежно від країни та конкретного випадку, але зазвичай вони складають від декількох місяців як наприклад у Нідерландах, шести місяців як у Іспанії та Австрії та до року – у Великобританії. В цей час заявник може знаходитися в спеціальних центрах для осіб, які шукають притулок, або, в деяких країнах, вони можуть отримати дозвіл на проживання поза центром, в межах одного міста або навіть району міста.

У разі отримання відмови у наданні статусу біженця, заявник має право подати апеляцію на рішення. Апеляційний процес може також тривати до року. Цей етап є критично важливим, адже належні аргументи можуть значно збільшити шанси на успіх. В будь-якому випадку, до моменту розгляду і прийняття рішення судом, заявник користується захистом відповідно до норм конвенцій, директив та внутрішнього законодавства країни, в якій подана заява.